справа №380/5905/20
10 вересня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області області (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 88% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення;
-зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії за вислугу років позивачу, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Пенсію призначено з 03.02.2004 в розмірі 88% від грошового забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, в процесі перерахунку орган ПФ протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії, з 88% до 70%. 29.05.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, просив провести перерахунок його пенсії із розрахунку 88% відповідних сум грошового забезпечення та виплатити з 01.01.2016 недоплачену суму пенсії. ГУ ПФУ у Львівській області 04.06.2020 повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви листом №3493-4523/М-02/8-1300/20. В листі вказало, що перерахунок пенсії заявника проведено з 01.01.2016 відповідно до Постанови №103. Основний розмір пенсії з 01.01.2016 обраховано з 70% грошового забезпечення, виплата перерахованої пенсії проводиться на підставі Постанови №103, а пенсія призначена, перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою від 27.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
На виконання вказаної ухвали до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що перерахунок пенсії позивача є законним, оскільки здійснений за чинними на день перерахунку приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років з 03.02.2004 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІ) у розмірі 88% грошового забезпечення.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову за №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Відповідачем, на підставі Постанови №103, з урахуванням довідки від 20.03.2018 №91-17679 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, скерованої ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області, проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення.
Позивач 29.05.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2016 відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи із 88% розміру грошового забезпечення зазначеного у довідці ліквідаційної комісії ГУ МВСУ у Львівській області від 20.03.2018 №91-17679.
Листом від 04.06.2020 №3493-4253/М-02/8-1300/20 відповідач повідомив, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №103 та на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Львівській області від 20.03.2018 №91-17679 у розмірі 70% грошового забезпечення.
Вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 88% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років з 88% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Суд зазначає, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, провадження № Пз/9901/58/18 від 04.02.2019, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Cудом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.
Щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку пенсії позивача, виходячи із розміру такої 70% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» ст.12): за вислугу 20 років - 50 %, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95%.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 (набрав чинності 01.10.2011), внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 %, до категорії 2, - 95 %.
З огляду на викладене, з 01.10.2011 положення ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.
Відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» №1166-VІІ від 27.03.2014 (набрав чинності 01.04.2014), внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, де число « 80» змінено на число « 70» (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Проаналізувавши наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що приписи ст. 13 Закону №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Незважаючи на викладене, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, відповідач застосував норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що не узгоджується із нормами законодавства вказаними вище.
При вирішенні питання щодо застосування положень Закону №2262-ХІІ у часі, доцільно зауважити таке.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У вказаних рішеннях Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Таким чином, за змістом висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин викладена Верховним Судом України у постанові від 10.12.2013 у справі №21-420а13 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36475565).
Додатково суд звертає увагу на те, що «призначення пенсії» та «перерахунок пенсії» є різними за змістом та механізмом процедурами, а встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосується перерахунку вже призначеної пенсії.
Таким чином при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Такий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2018 умсправі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73604768).
В рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № Пз/9901/58/18 (240/5401/18) Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79615886).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №11-198заі19) рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 залишене без змін (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85174587).
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже при ухваленні цього рішення судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі №240/5401/18.
Тому управлінням протиправно зменшено позивачу при перерахунку основний розмір пенсії з 88% до 70% грошового забезпечення позивача, адже при виході на пенсію її розрахунок проводився виходячи з 88% від грошового забезпечення, а не 70%.
Суд з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 88% на 70% сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивачу виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Щодо зазначеного позивачем у позовній заяві щодо звернення до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць, то таке не підлягає задоволенню, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення суми пенсії.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 88% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок)грн. 80коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.