справа №463/925/17
з питань визнання протиправною бездіяльності
на виконання рішення суду
08 вересня 2020 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,
за участі представника заявника Матюшака В.К.,
представника відповідача Кожухар І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення суду у справі №463/925/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,-
на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності , вчиненої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення суду у справі №463/925/17.
Листом, Львівський окружний адміністративний суд витребував матеріали справи №463/925/17 від Личаківського районного суду м. Львова для розгляду заяви. Після надходження матеріалів справи, суд призначив заяву ОСОБА_1 для розгляду в судовому засіданні.
Заява обґрунтована тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України вищевказані рішення судів виконано частково - здійснено перерахунок і нараховано виплату пенсії без обмеження її граничного розміру лише за період часу з 20 грудня 2016 року по 01 січня 2018 року. Незважаючи на відкриття виконавчого провадження №60623932, під час примусового виконання судових рішень, Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області, на переконання заявника продовжує діяти протиправно та не виконує судові рішення. З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить винести окрему ухвалу про порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вимог ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 14 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Також ОСОБА_1 подав заяву з процесуальних питань у якій просив врахувати , що 22.07.2020 Шостим апеляційним адміністративним судом було визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду».
Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області надало заперечення на подану ОСОБА_1 заяву. Зазначає, що судове рішення виконано в межах чинного законодавства та компетенції, а формулювання щодо перерахунку пенсії «без обмежень максимальним розміром» не може бути для позивача запобіжником від змін в законодавстві у сфері пенсійного (соціального) забезпечення.
В судовому засіданні по розгляду заяви представник ОСОБА_1 вимоги підтримав.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області проти задоволення заявлених вимог заперечила.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та поданої заяви суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
На розгляді Личаківського районного суду м. Львова перебувала позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якій позивач просив суд
- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років на виконання Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі № 7-рп/2016 без обмеження граничного розміру пенсії;
- та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру пенсії за минулий час - з 11 січня 2016 року, з подальшою виплатою її у розмірі, встановленому після перерахунку, та здійснення такого перерахунку пенсії та її виплати у подальшому у випадках і в порядку, визначеному законодавством про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб без обмеження граничного розміру.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 20.07.2020 було частково задоволено позов ОСОБА_1 . Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років на виконання Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року у справі № 7-рп/2016 без обмеження граничного розміру пенсії. Також суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру пенсії за минулий час з 20.12.2016 року, з подальшою виплатою її у розмірі, встановленому після перерахунку, та здійснення такого перерахунку пенсії та її виплати у подальшому у випадках і в порядку, визначеному законодавством про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб без обмеження граничного розміру.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області було задоволено частково. Постанову Личаківського районного суду м. Львова від 20 липня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі повідомлень Львівського обласного військового комісаріату від 23 червня 2016 року та від 2 листопада 2016 з урахуванням 70 процентів відповідної суми грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі повідомлень Львівського обласного військового комісаріату від 23 червня 2016 року та від 2 листопада 2016 з урахуванням 77 процентів відповідної суми грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру пенсії за минулий час -з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року.
Постановою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року змінено, викладено абзац п'ятий резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру пенсії за минулий час з 20 грудня 2016 року». В іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року залишено без змін.
Як вказує заявник Відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області на підставі заяви ОСОБА_1 та виконавчого листа виданого Личаківським районним судом м. Львова відкрито виконавче провадження №60623932 про зобов'язання здійснити перерахунок його пенсії на підставі повідомлень ЛОВК від 23.06.2016 та 02.11.2016 з урахуванням 77 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та виконавче провадження №60278534 щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру пенсії за минулий час з 20 грудня 2016 року. Вказане підтверджується матеріалами справи.
Також в рамках вищезазначених виконавчих проваджень винесено постанови про накладення штрафів на Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області за невиконання вимог виконавчих документів станом на 14.04.2020 та 05.02.2020.
Зокрема державним виконавцем встановлено що Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «З питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду» будь яка інша постанова, як вбачається, не може і не повинна бути інструментом направленим на унеможливлення своєчасного виконання рішень боржниками. Конституція не надавала права Парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім своїми нормативно правовими актами змінювати положення Законів чи розстрочувати або відстрочувати виконання рішень судів.
Вирішуючи спірні вимоги суд керується таким.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Згідно з положеннями ч. 1, ч. 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм, суд вказує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливо у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
З наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії по пенсійній справі № 1301008670-Міноборони вбачається, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення суду з 01.01.2017 виходячи з основного розміру пенсії 77 %. Також, відповідно до розрахунків на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача управлінням нараховано різницю в пенсії на загальну суму 142678,08 грн за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та виплачено доплату за період з 20.12.2016 по 31.12.2016 в розмірі 4602,52. З пояснень Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на вимогу державного виконавця вказано, що нарахована різниця в сумі 142678,08 грн. буде проведено в порядку, визначеному постановою КМУ № 649 від 22.08.2018. Із заперечень наданих відповідачем також вбачається, що сума доплати за вищевказаний період з огляду на положення ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» буде виплачена після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України» . Згідно матеріалів справи, відповідно до пп. 10 Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень , виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 26.09.2018 №20-1, рішення суду за позовом ОСОБА_1 внесене до вказаного реєстру.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Згідно п. 4-5 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління № 28-2 від 22.12.2014 Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із п. 20 та п. 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою; внесено до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 8, зміни, що додаються.
Вказана постанова набрала чинності 28.08.2018, тоді як рішення у цій справі набрало законної сили 09.09.2019.
Суд бере до уваги що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, яка набраа законної сили 22.07.2020 було визнано протиправними та нечинними п. 1 та 2 Постанови №649.
Однак, окремо суд зауважує, що на час вчинення відповідачем дій стосовно виконання рішення суду до 22.07.2020 постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 була чинною, протиправною не визнана, а тому підлягала застосуванню до спірних відносин.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при виконанні рішення, як орган державної влади зобов'язаний був діяти з дотриманням норм чинного законодавства.
Щодо періоду після 22.07.2020, суд звертає увагу на те, що невиконання судового рішення відповідачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач вчиняє дії спрямовані на виконання рішення суду по даній справі, що свідчить про відсутність бездіяльності суб'єкта владних повноважень в даному випадку. Доказів протилежного (наприклад наявності в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень інформації про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафів за повторне невиконання рішення суду, після 22.07.2020, чи вчинення інших дій в ході виконавчих проваджень) на момент розгляду заяви судом не виявлено та не отримано.
Стосовно винесення окремої ухвали, суд вказує наступне.
Відповідно до положень ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для винесення окремої ухвали відповідно до ст. 249 КАС України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 протиправною бездіяльності, вчиненої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення суду у справі №463/925/17.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.248, 383 КАС України, суд, -
у задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення суду у справі №463/925/17 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 10.09.2020.
Суддя В.М.Сакалош