Іменем України
31 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1547/20
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Шляхтун М.М.,
позивача - ОСОБА_1
та
представника відповідача - Царевської О.С. (виписка з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ
від 10.06.2020, довіреність від 08.01.2020 № 7.15-08/10/75)
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом
ОСОБА_1
до Східної митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Східної митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 04 травня 2020 року б/н (арк. спр. 43-53) просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 лютого 2020 року він придбав за 26000,00 данських крон в м. Віссенбьєрг (Данія) у компанії нерезидента «MB Export», легковий автомобіль марки «FORD», модель «GALAXY» - 1 шт. Номер кузова № НОМЕР_1 . Тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна - 1997 кубічних сантиметрів, модельний рік виготовлення - 2014 рік. Календарний рік виготовлення 2014 рік. Тип кузова - Мінівен. Який був у використанні».
27 лютого 2020 року транспортний засіб ввезено на територію України, про що свідчить акт № UA205010/2020/103789 про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, складений державним інспектором Волинської митниці Держмитслужби.
04 березня 2020 року з метою здійснення митного оформлення зазначеного транспортного засобу до МП «Сєвєродонецьк» - Східної митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацією № UA702000/2020/000489, в якій розрахунок митної вартості здійснено за основним методом - ціною договору купівлі-продажу.
05 березня 2020 року Східною митницею Держмитслужби винесене спірне рішення про коригування митної вартості товару, згідно з яким митну вартість належного позивачу автомобілю скориговано та визначено на рівні 49294,00 данських крон.
Крім того, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA702000/2020/00028 відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією з посиланням на винесення рішення про коригування митної вартості.
05 березня 2020 року Східна митниця Держмитслужби без будь-яких на те фактичних та правових підстав, грубо порушуючи вимоги митного законодавства, винесла рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № UA702000/2020/0000023/l, яким збільшила митну вартість товару - «Автомобіль марки «FORD», модель «GALAXY» - 1 шт. Номер кузова № НОМЕР_1 . Тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна - 1997 кубічних сантиметрів, модельний рік виготовлення - 2014 рік. Календарний рік виготовлення 2014 рік. Тип кузова - Мінівен. Який був у використанні».
Позивач не погоджується з таким свавільним та протиправним рішенням та діями Східної митниці Держмитслужби та наполягає на скасуванні цього незаконного рішення, оскільки при його прийнятті інспектором Східної митниці Держмитслужби Плотниковим О.В. грубо порушено вимоги митного законодавства, а саме: в супереч вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України митним органом не зазначено у рішенні про коригування митної вартості: 1) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 2) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2020 року № UА702000/2020/0000023/1 у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Крім того, приймаючи рішення про коригування митної вартості, інспектором Плотниковим О.В. протиправно здійснено перехід до шостого методу визначення митної вартості без застосування попередніх методів.
06 березня 2020 року імпортований позивачем транспортний засіб випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA702030/2020/000508, оформленою відповідно до вимог статті 55 та розділу Х Митного кодексу України та розділу із забезпеченням сплати різниці між сумою, визначеною декларантом (34988,47 грн) та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів (62620,09 грн).
Отже, спірна різниця надмірно сплачених позивачем митних платежів при митному оформлені автомобіля складає - 27631,62 грн.
20 березня 2020 року позивач звернувся до Східної митниці Держмитслужби з заявою про надання додаткових документів в обґрунтування заявленої митної вартості транспортного засобу.
26 березня 2020 року Східна митниця Держмитслужби листом за № 7.15-08/15/1- Т10/884 відмовила у розгляді заяви.
З посиланням на положення статей 4, 53, 55, 57, 257, 265, 336, 416 Митного кодексу України, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684, позивач вважає, що у Східної митниці Держмитслужби не було обґрунтованих підстав, передбачених законодавством, для відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю транспортного засобу.
Східна митниця Держмитслужби адміністративний позов не визнала, про що подала відзив на позовну заяву від 05 червня 2020 року за № 7.15-10/8.19/93, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 89-93).
В обґрунтування заперечень проти позову, відповідач зазначив, що 04 березня 2020 року Приватним підприємством «Інтерброк» в особі ОСОБА_2 до митного оформлення було подано ЕМД № UA702030/2020/000489 з фактурною вартістю 26000 DKK (3479,33 EUR) на товар «Автомобіль легковий, що був у використанні, FORD, модель GALAXY, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1997 см куб, календарний рік випуску 2014, модельний рік 2014, тип двигуна дизель, тип кузова мінівен», одержувач - ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2 від 17 січня 1997 року, виданий Первомайським МВ УМВС України в Луганській області.
Разом з ЕМД до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) на авто від 21 лютого 2020 року № 1249; копію митної декларації країни відправлення від 21 лютого 2020 року № 20DК00560022D46В07. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, керуючись положеннями частин другої, третьої статті 53 та частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, після опрацювання документів, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: відсутні відомості, яким чином здійснено оплату оцінюваного товару відповідно до поданого до митного оформлення інвойсу від 21 лютого 2020 року № 1249. Відповідно до положень частини першої статті 368 Митного кодексу України до документів, які містять відомості про фактурну вартість товарів, належать касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів; поданий до митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) на авто від 21 лютого 2020 року № 1249 не містить печатки та підписів продавця та покупця. Також подані до митного оформлення за митною декларацією від 04 березня 2020 № UА702030/2020/000489 документи мають наступні розбіжності та невідповідності, а саме в рахунку-фактурі (інвойс) від 21 лютого 2020 року № 1249 вказаний розрахунковий рахунок для зарахування коштів № НОМЕР_3 , який відрізняється від номеру рахунку IBAN-nr:DK68630001095798, що зазначений в нижній частині вказаного документу. Виходячи з вищевикладеного, на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України, пункту 1-2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України для підтвердження числового значення митної вартості заявленого до митного оформлення товару декларанту Приватному підприємству «Інтерброк» ОСОБА_2 було направлено запит (у вигляді електронного повідомлення) щодо подання додаткових документів, за наступним переліком: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 05 березня 2020 року у відповідь на запит додаткових документів від декларанта засобами електронного зв'язку надійшов лист від 04 березня 2020 року № 04/03-2 щодо повідомлення про надання рахунку-фактури (інвойсу) від 21 лютого 2020 року № 1249 із печаткою та підписом продавця та з зазначенням про неможливість надання інших додаткових документів.
За результатами розгляду документів, що були подані на запит митниці, встановлено, що наданий рахунок-фактура (інвойс) від 21 лютого 2020 року № 1249 не містить відмітки перетину митного кордону, а отже, документ не слідував разом з товаром. Жодного із запитуваних додаткових документів не надано. Отже, декларантом не надано підтверджуючі документи згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України, та не спростовано виявлені розбіжності. У зв'язку з обґрунтованими сумнівами щодо правильності заявленої митної вартості та неподанням декларантом жодного додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості, з метою визначення вартісної основи для розрахунку митної вартості оцінюваного товару, було здійснено аналіз митних оформлень згідно цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, де інформація відображається за три місяці, що передують даті оформлення, тобто з 05 грудня 2019 року по 05 березня 2020 року. За наявною у митного органу інформацією, враховуючи основні технічні характеристики товару, встановлено, що загальний рівень митної вартості транспортних засобів становить: 6596,64 - 7100,01 євро/шт. Враховуючи вищевикладене, в розрахунок було взято найменшу вартість транспортного засобу з подібними (аналогічними) характеристиками, час експорту якого в Україну максимально наближений до часу експорту оцінюваного товару, що становить 6596,64 євро/шт. у перерахунку в валюту контракту 49294,7 данських крон/шт. (митна декларація від 26 лютого 2020 року № UA209290/2020/001671).
Східна митниця Держмитслужби вважає, що рішення про коригування митної вартості від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1 прийнято з дотриманням вимог митного законодавства, в тому числі частини другої статті 55 Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору».
Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив 19 червня 2020 року б/н, в якій позивач вказує, що в прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем взагалі не наведено сумнівів, які викладені останнім у відзиві. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростував зміст інвойсу від 21 лютого 2020 року № 1249, в тому числі відомостей про отримання від компетентних органів Данії інформації щодо підтвердження чи не підтвердження компанією нерезидентом автомобіля або не отримання від позивача банківського переказу коштів в сумі 26000,00 данських крон та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб (арк. спр. 149-151).
Відповідач правом подати заперечення не скористався.
Ухвалою від 21 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 38-39).
Ухвалою від 20 травня 2020 року серед іншого відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (арк. спр. 82-84).
Ухвалою від 09 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 31 серпня 2020 року о 13 год. 15 хв. (арк. спр. 168).
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), 27 лютого 2020 року ввіз на територію України транспортний засіб - легковий автомобіль марки «FORD», модель «GALAXY», пасажирський, бувший у використанні, чорного кольору, тип кузова - мінівен, номер кузова № НОМЕР_1 , об'єм двигуна - 1997 см кубічних, тип двигуна - дизельний, календарний та модельний рік виготовлення - 2014 рік, реєстраційний номер - НОМЕР_5 , що підтверджено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 27 лютого 2020 року № UA205020/2020/103789 (арк. спр. 63-64, 99-100).
Приватним підприємством «Інтерброк» до митного оформлення подано митну декларацію від 04 березня 2020 року № UA702030/2020/000489 на товар - легковий автомобіль марки «FORD», модель «GALAXY», пасажирський, бувший у використанні, чорного кольору, тип кузова - мінівен, номер кузова № НОМЕР_1 , об'єм двигуна - 1997 см кубічних, тип двигуна - дизельний, календарний та модельний рік виготовлення - 2014 рік, реєстраційний номер - НОМЕР_5 , у графах 22 та 42 якої вказана ціна товару - 26000 данських крон (арк. спр. 65-66, 95-96).
Згідно з графою 44 митної декларації до митного оформлення разом з митною декларацією подано такі документи:
0380 - рахунок-фактура (інвойс) від 21 лютого 2020 року № 1249;
0380 - рахунок-фактура (інвойс) від 21 лютого 2020 року № 1249;
0862 - декларація про походження товару від 21 лютого 2020 року № 1249;
1701 - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 27 лютого 2020 року № UA205020/2020/103789;
2800 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 березня 2018 року № 16783741;
4207 - договір про надання послуг митного брокера від 08 липня 2019 року № 40;
8016 - паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні від 17 січня 1997 року ЕК316330 на ОСОБА_1 ;
9000 - інші некласифіковані документи - додаткова інформація від 10 лютого 2020 року б/н, лист від 04 березня 2020 року № 04/03-2;
9610 - копія митної декларації країни відправлення від 21 лютого 2020 року № 20DK00560022D46B07;
9703 - Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 02 березня 2020 року № UA.005.16331-20.
На запит Східної митниці Держмитслужби від 04 березня 2020 року № UA702030/2020/000489 про надання додаткових документів згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, Приватне підприємство «Інтерброк» листом від 04 березня 2020 року № 04/03-2 надало рахунок-фактуру (інвойс) від 21 лютого 2020 року № 1249 з печаткою та підписом продавця та зазначило про неможливість надання інших додаткових документів, так як вони не існують (арк. спр. 111).
Східною митницею Держмитслужби прийнято рішення від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким здійснено коригування митної вартості транспортного засобу за 6 методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України із розрахунку 6596,64 євро у перерахунку в валюту контракту 49294,70 данських крон (МД від 26 лютого 2020 року № UA209290/2020/3001671) (арк. спр. 67-68).
В рішенні від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1 про коригування митної вартості товарів Східною митницею Держмитслужби зазначено, що «під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, керуючись положеннями частин 2, 3 статті 53 та частини 5 статті 54 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VІ від 13.03.12 із змінами (далі МкУ)), Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, після опрацювання документів, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: поданий до митного оформлення рахунок-фактури на авто від 21.02.2020 № 1249 не містить печатки та підписів продавця та покупця; відповідно до рахунку від 21.02.2020 № 1249 відсутні відомості про оплату за товар та всупереч вимогам ч. 1 ст. 368 МкУ, платіжні документи, що підтверджують вартість товару (касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі) до митного оформлення не надавались. Відповідно до положень ч. 1 ст. 368 МкУ платіжні документи, що підтверджують вартість товару (касові або товарні чекі, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі) до митного оформлення не надавались, що ставить під сумнів достовірність фактурної вартості товару заявленої до митного оформлення. Додатково здійснено порівняння заявленої фактурної вартості транспортного засобу з рівнем фактурної вартості транспортних засобів з ідентичними, подібними (аналогічними) характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено, та встановлено, що дані товари оформлені за більш високим рівнем фактурної вартості, що викликало сумніви щодо заявленого рівня фактурної вартості транспортного засобу».
Згідно з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05 березня 2020 року № UA702030/2020/00028 за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих 04 березня 2020 року Приватним підприємством «Інтерброк», повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, у зв'язку із ненаданням декларантом у повному обсязі додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Також роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість митного оформлення товарів: подання нових ЕМД та ДМВ з митною вартістю, визначеною на підставі рішення від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1 (арк. спр. 69-70).
З урахуванням рішення про коригування митної вартості від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1 та картки відмови від 05 березня 2020 року № UA702030/2020/00028 Приватним підприємством «Інтерброк» подано до Східної митниці Держмитслужби митну декларацію від 06 березня 2020 року № UА702030/2020/000508 (арк. спр. 71-72).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Така оцінка надається судом виходячи зі змісту оскаржуваного рішення.
Верховна Рада України 10 квітня 2008 року шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).
Відповідно до статті VII пункту 2 (a) Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
В статті VII пункт 2 (b) цієї угоди вказано, що під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Відповідно до частини першої статті 4 Митного кодексу України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:
декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (пункт 8);
декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим (пункт 9);
митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (пункт 20).
Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною другою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини п'ята та шоста статті 53 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного кодексу України).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються.
Пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі: невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 Митного кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі (частина п'ята статті 55 Митного кодексу України).
Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що до виключної компетенції митних органів належить перевірка та контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1 зазначено, що підставою для направлення Приватному підприємству «Інтерброк» письмового запиту про надання додаткових документів, що стосуються оцінюваного товару, стала відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - відсутні відомості, яким чином здійснено оплату оцінюваного товару згідно з інвойсом від 21 лютого 2020 року № 1249.
Дослідженням пункту 44 митної декларації від 04 березня 2020 року № UA702030/2020/000489 підтверджено твердження митного органу, що декларантом разом з митною декларацію до митного оформлення не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Проте, пунктом 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України визначений обов'язок декларанта, у разі оплати рахунку, надати на підтвердження митної вартості товару банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару.
Отже, судом встановлено, що декларантом разом з митною декларацією до митного оформлення надано не повний обов'язковий для надання у даному випадку пакет документів, визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Допущена декларантом неповнота поданих документів свідчить про відсутність у митного органу на час митного оформлення всіх відомостей щодо ціни товару, що фактично сплачена, та надала митному органу право направити обов'язкову до виконання письмову вимогу про надання додаткових документів на підтвердження ціни товару та спростування обґрунтованих сумнівів митного органу за визначеним частиною третьою статті 53 Митного кодексу України переліком документів.
Також в оскаржуваному рішенні вказано, що відповідачем додатково здійснено порівняння заявленої фактурної вартості транспортного засобу з рівнем фактурної вартості транспортних засобів з подібними (аналогічними) характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено, та встановлено, що дані товари оформлені за більш високим рівнем фактурної вартості транспортного засобу. На думку суду, такий факт сам по собі не може бути підставою для витребування додаткових документів, проте, є підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності поданих декларантом документів.
За таких обставин, суд встановив, що Східна митниця Держмитслужби, направляючи Приватному підприємству «Інтерброк» письмову вимогу про надання додаткових документів, діяла із дотриманням вимог статті 53 Митного кодексу України.
У свою чергу Приватне підприємство «Інтерброк» листом від 04 березня 2020 року № 04/03-2 відмовилось від надання додаткових документів на запит митного органу (арк. спр. 111).
Зважаючи на все вищевикладене, судом встановлено, що Приватним підприємством «Інтерброк» не виконано вимоги пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України щодо обов'язку надання митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, та частини третьої статті 53 Митного кодексу України щодо обов'язку надання додаткових документів на вимогу Східної митниці Держмитслужби.
Відтак, судом встановлено, що відповідач мав всі законні підстави для прийняття рішення від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1 про коригування митної вартості товарів відповідно до статті 55 Митного кодексу України та відмови в прийнятті митної декларації від 04 березня 2020 року № UA702030/2020/000489, про що складено картку відмови від 05 березня 2020 року № UA702030/2020/00028.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що прийняте відповідачем рішення від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1 відповідає визначеним частиною другою статті 55 Митного кодексу України вимогам. Окремі незначні недоліки цього рішення, про які вказує позивач, тобто допущені відповідачем процедурні порушення, на думку суду, не можуть бути самостійною підставою для скасування правильного за своїм змістом рішення суб'єкта владних повноважень.
Що стосується визначення Східною митницею Держмитслужби митної вартості товару за шостим методом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 Митного кодексу України).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (частина друга статті 64 Митного кодексу України).
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод (частина четверта статті 64 Митного кодексу України).
З огляду на неподання декларантом всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, третій статті 53 Митного кодексу України, що потягло за собою відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар, судом встановлено, що Східною митницею Держмитслужби правомірно відмовлено декларанту у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
У зв'язку з обґрунтованими сумнівами щодо правильності заявленої митної вартості та неподанням декларантом жодного додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості, з метою визначення вартісної основи для розрахунку митної вартості оцінюваного товару, відповідачем правомірно здійснено аналіз митних оформлень згідно з ціновою базою Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, де інформація відображається за три місяці, що передують даті митного оформлення за період з 05 грудня 2019 року по 05 березня 2020 року. Аналізом наявної інформації з'ясовано, що, враховуючи основні технічні характеристики товару, встановлено, що загальний рівень митної вартості транспортних засобів становить від 6596,64 до 7100,01 євро/шт., що підтверджено відповідним витягом (арк. спр. 116).
Найменший рівень митної вартості транспортного засобу з подібними (аналогічними) характеристиками становить 6596,64 євро/шт. за митною декларацією від 26 лютого 2020 року № UA209290/2020/001671, який відповідачем й взято в розрахунок митної вартості оцінюваного транспортного засобу (арк. спр. 67-68).
Судом встановлено, що у рішенні від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1 вказано причини неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості товару, а саме: оскільки, використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується (частина друга статті 58 Митного кодексу України); не можливе застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів (відповідно до статті 59 Митного кодексу України) та методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних товарів (відповідно до статті 60 Митного кодексу України) з причини неможливості у повній мірі виконати умови, передбачені статтями 59-61 Митного кодексу України; використання методів на основі віднімання та додавання вартості відповідно до статей 62-63 Митного кодексу України неможливо з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, а також обґрунтування застосованого числового значення митної вартості оцінюваного товару на рівні 6596,64 євро/шт., з огляду на митну вартість транспортного засобу з подібними (аналогічними) характеристиками, оформленого за митною декларацією від 26 лютого 2020 року № UA209290/2020/001671.
З огляду на встановлені судом обставини, суд відхиляє твердження позивача, що оскаржуване рішення не містить інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості, як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, суд з цього приводу вважає за необхідне зауважити, що у разі потреби декларант або уповноважена ним особа, керуючись положеннями частини четвертої статті 64 Митного кодексу України, може звернутися до митного органу з вимогою про надання інформації про визначену митним органом митну вартість оцінюваного товару.
Суд не надає правової оцінки твердженням позивача про недотримання відповідачем вимог частини дев'ятої статті 55 Митного кодексу України, безпідставної відмови у врахуванні поданих позивачем відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України додаткових документів - завіреної копії рахунку-фактури (інвойса) від 21 лютого 2020 року № 1249 із печаткою та підписом продавця та нотаріально засвідченого перекладу на українську мову, завіреної копії виписки з банківської установи «NordfynsBank» від 17 березня 2020 року, як підстав для винесення рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості, оскільки додаткові докази подано позивачем вже після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення (листом від 20 березня 2020 року б/н), а дії (бездіяльність) митного органу щодо розгляду додатково поданих позивачем документів, зважаючи на заявлені позивачем вимоги, не входять до меж предмету доказування по даній справі.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини свідчать що Східна митниця Держмитслужби при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскарженого рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить залишити без задоволення.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Східної митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43336287, місцезнаходження: 92704, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Лангемака, буд. 76) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2020 року № UA702000/2020/000023/1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 10 вересня 2020 року.
Суддя Т.І. Чернявська