10 вересня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2299/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О. під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні,
До Луганського окружного адміністративного суду 5 червня 2020 року надійшов адвоката Солодовнікова Олександра Петровича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, Військова частина), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить:
1) визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в день звільнення 15 серпня 2019 року індексації грошового забезпечення в сумі 9094,63 грн;
2) стягнути з відповідача на користь позивача середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 серпня 2019 року по 29 травня 2020 року у сумі 115029,60 грн;
3) стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн;
4) стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в сумі 1150,30 грн.
Ухвалою від 13 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 65-66).
Представником відповідача 30 липня 2020 року подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом, в обґрунтування якого зазначено, що остання добровільна виплата була проведена відповідачем 02 жовтня 2019 року, що підтверджено розрахунковим листком від 24 липня 2020 року № 635, однак позовна заява подана до суду тільки 02 липня 2020 року, тобто після спливу тримісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, що свідчить про грубе порушення позивачем строку звернення до суду і є підставою для залишення позовної заяви без розгляду (арк. спр. 87-89).
Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частинами першою, другою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012 Конституційний Суд України роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Юридично значимими обставинами в межах цих правовідносинах є невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Як слідує з матеріалів справи, остаточний розрахунок проведений з позивачем 29 травня 2020 року. Відповідно датою, з якої позивач мав би дізнатися про порушення своїх прав, є дата проведення з ним розрахунку - 29 травня 2020 року.
До суду позивач звернувся 06 червня 2020 року, тобто із дотриманням встановленого законом місячного строку звернення до суду.
Відповідач хибно пов'язує початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом з останньою добровільною відплатою коштів, яка проведена 02 жовтня 2019 року, оскільки згідно з розрахунковим листком від 24 липня 2020 року № 635 за період з серпня 2019 року по травень 2020 року після цієї виплати відповідачем також здійснювалися виплати індексації та компенсації невикористаної відпустки УБД.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 122, 241, 243, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 (3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України) про залишення без розгляду позову адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова