Рішення від 04.09.2020 по справі 120/2743/20-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 вересня 2020 р. Справа № 120/2743/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до управління Служби безпеки України у Вінницькій області,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні позивач посилається на те, що на підставі наказу Служби безпеки України від 20 жовтня 2018 року №1366-ОС, ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас Служби безпеки України за підпунктом «а» пункту 61, підпунктом «б» (за станом здоров'я - непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Наказом начальника управління Служби безпеки України у Вінницькій області, далі - Відповідач, від 23.11.2018 року №323 - ОС його з 25. 11. 2018 року виключено із списків особового складу та проведено не повний розрахунок за видами грошового забезпечення на день звільнення. При цьому, індексація грошового забезпечення позивача в період з 2017 по 2018 не здійснювалась, тобто відповідачем не проведений своєчасний розрахунок при звільнені позивача із служби.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.06.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

27.07.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Крім того, відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 16 квітня 2015 року №10685/0/14-15/10, від 09 червня 2016 року №252/10/136-16, від 04 липня 2017 року №220/5140 та від 08 серпня 2017 року №78/0/66-17 не передбачається черговість нарахування сум індексації та можливість виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям. Також у відзиві зазначено, що Служба безпеки України є бюджетною установою, яка утримується та фінансується з Державного бюджету України. При цьому, потреба у видатках загального фонду відповідно до Закону України "Про Державний бюджет за 2017 рік" на момент звільнення позивача була забезпечена не в повному обсязі. Розрахунки з військовослужбовцями на момент звільнення позивача із служби здійснювались СБУ в межах асигнувань помісячного розпису державного бюджету, як це передбачалось бюджетним законодавством.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу Служби безпеки України від 20 жовтня 2018 року №1366-ОС, ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас Служби безпеки України за підпунктом «а» пункту 61, підпунктом «б» (за станом здоров'я - непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Наказом начальника управління Служби безпеки України у Вінницькій області, далі - Відповідач, від 23.11.2018 року №323 - ОС позивача з 25.11.2018 року виключено із списків особового складу та проведено не повний розрахунок за видами грошового

Позивачем на адресу начальника УСБ України у Вінницькій області направлено запит, у якому він просив надати інформацію про розмір нарахованої та невиплаченої індексації за час проходження військової служби саме в Управлінні СБ України у Вінницькій області у період з 20.01.2017 року по 25.11.2018 року. Додатково я просив провести нарахування індексації по місяцям та провести виплату заборгованості по індексації за весь період служби, оскільки звільнений з військової служби та вчасно такі виплати проведені не були.

08.05.2020 року надійшов лист за підписом начальника управління СБ України у Вінницькій області за вих. №53/ц-1/45 від 08.05.2020 року, зі змісту якого видно, що індексація позивачу не нараховувалась та не виплачувалась у період з 20.01.2017 року по 25.11.2018 року у зв'язку із відсутністю фінансування. З таких же підстав, Відповідач, також відмовився провести нарахування та виплатити індексацію з а вказаний період.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, представник позивача в інтересах останнього звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Відтак, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, в силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку).

Відтак, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Судом встановлено, що відповідачем не здійснювалась індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 , в період з 2017 по 2018 рік, що підтверджується листом управління Служби безпеки України та не заперечується відповідачем.

Правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує посиланням на роз'яснення Міністерства соціальної політики України.

Водночас, суд зауважує, що такі роз'яснення мають інформаційний характер та не є нормативно-правовими актами. Натомість, в силу приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти відповідно до Конституції та законів України.

При цьому, роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 16 квітня 2015 року №10685/0/14-15/10, від 09 червня 2016 року №252/10/136-16, від 04 липня 2017 року №220/5140 та від 08 серпня 2017 року №78/0/66-17, датовані значно пізнішим періодом за який необхідно виплачувати індексацію позивачу, а саме за період з 2011 року.

Одночасно суд вказує, що не може визнаватися правомірною відмова відповідача у нарахуванні та виплаті сум індексації з мотивів відсутності коштів на такі потреби з огляду на практику Європейського Суду.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Кечко проти України", №63134/00, рішення від 07 листопада 2005 року) реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Європейський суд з прав людини вказав, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Отже, відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення у спірний період, в тому числі для покриття витрат з індексації грошового забезпечення військовослужбовців, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов'язком роботодавця.

Відтак, бездіяльність відповідача в частині не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача протягом періоду з 2017 по 2018 рік є протиправною, а тому задоволенню підлягає й похідна вимога щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору. Враховуючи, що позивачем при подачі позову до суду судовий збір не сплачувався, керуючись положеннями статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на його користь.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період проходження служби в управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області у період з 20.01.2017 року по 25.11.2018 року, включно.

Зобов'язати управління Служби безпеки України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби в управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області у період з 20.01.2017 року по 25.11.2018 року, включно.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 09 грудня 2008 року Могилів - Подільським МВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (вул. Грушевського, 27, м. Вінниця, 21050, Код за ЄДРПОУ-20001473, e-mail: usbu_vin@ssu.gov.ua).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар

Попередній документ
91436952
Наступний документ
91436954
Інформація про рішення:
№ рішення: 91436953
№ справи: 120/2743/20-а
Дата рішення: 04.09.2020
Дата публікації: 11.09.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (26.11.2020)
Дата надходження: 26.11.2020
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОЛОТНЯНКО Ю П
суддя-доповідач:
ПОЛОТНЯНКО Ю П
відповідач (боржник):
Управління Служби безпеки України у Вінницькій області
заявник апеляційної інстанції:
Управління Служби безпеки України у Вінницькій області
позивач (заявник):
Цабак Віктор Павлович
суддя-учасник колегії:
ВАТАМАНЮК Р В
ДРАЧУК Т О