м. Вінниця
10 вересня 2020 р. Справа № 120/2042/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Міністерства оборони України, Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулись Міністерство оборони України (далі - МОУ, позивач 1), Військової академії (м.Одеса) (далі - академія, позивач 2) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання в сумі 109 541, 12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у військовій академії у період з 28.08.2019 р. по 07.02.2020 р.
07.02.2020 р. контракт достроково розірвано та відповідач виключений із списків особового складу академії. При цьому, у разі дострокового розірвання контракту витрати пов'язані із утриманням в закладі підлягають відшкодуванню відповідачем. Однак, такі не відшкодовано, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Ухвалою від 10.07.2020 р. відкрито провадження у справі і призначено справу за правилами спрощеного провадження без виклику сторін у письмовому провадженні.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу на адресу зазначену у позові, проте, до суду повернувся конверт із відміткою "адресат відсутній за даною адресою".
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. При цьому, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 підписано 17.07.2019 р. контракт, про проходження навчання та військової служби у Військовій академії (м.Одеса) .
Контракт укладено на час навчання у вищому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу (п. 5 Контракту).
Абзацом 6 пункту 1 вказаного контракту передбачено, що курсант зобов'язаний відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
ОСОБА_1 подано рапорт про відрахування з навчання через небажання продовжувати навчання.
У зв'язку із чим, 07.02.2020 р. наказами №30 та 7-РС начальника Військової академії (м.Одеса) відповідача відраховано з навчання через небажання його продовжувати, припинено чинність контракту про проходження військової служби та виключено зі списків змінного складу університету, усіх видів забезпечення з 07.02.2020 р.
Як видно із витягу наказу №30 від 07.02.2020 р., а також довідки-розрахунку від 07.02.2020 р., загальна сума витрат, пов'язаних з утриманням відповідача під час навчання складає 109 541, 12 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Положеннями статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно пункту 6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 за № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах", яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
Водночас, відповідно до пункту 7 Порядку, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Згідно з абзацом 6 пункту 1 контракту від 17.07.2019 про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі військової академії та ОСОБА_1 , останній взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту, остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення здійснюється на підставі довідок-розрахунків, складених відповідними службами забезпечення навчального процесу.
Відтак, враховуюючи, що відповідач перебував на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення, питання відшкодування витрат на навчання, пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи.
А отже, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби належить до питання проходження публічної служби такою особою.
Також суд вказує і на те, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 по справі № 810/2610/16 та від 13.03.2019 по справі № 723/18/17, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 по справі № 804/285/16, яка є обов'язковою для врахування в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як видно із матеріалів справи, курсанти, що навчаються у даному вищому навчальному закладі, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Суд зазначає, що відповідач є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов'язання визначені у підписаному ним з позивачем контракті про навчання та відповідному рапорті, проте, вказану суму витрат, пов'язаних із своїм утримання під час навчання у навчальному закладі (позивача) не відшкодовано, доказів протилежного суду не надано. А відтак, суд доходить висновку про обґрунтованість звернення позивачів з позовом щодо стягнення витрат на відшкодування та стягнення таких (витрат) на користь Міністерства оборони
Враховуюючи, що кошти стягуюються на користь Міністерства оборони України, це виключає їх тягнення на користь Військової академії .
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ) на користь Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 003402) суму у розмірі 109 541, 12 (сто дев'ять тисяч п'ятсот сорок одна гривня 12 копійок) на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач 1: Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 003402) .
Позивач 2: Військова академія (м. Одеса) (вул. Фонтанська дорога, 10, м.Одеса, код ЄДРПОУ 24983020).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення сформовано: 10.09.20 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна