10.09.2020 Справа № 920/561/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/561/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АРОМАТИКА” (вул. Нижній Вал, 7-9, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 25399227),
до відповідача: Приватної фірми “Астра” (вул. Роменська, буд.61, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 30133959),
про стягнення 78 515 грн. 54 коп.,
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 78 515 грн. 54 коп. заборгованості, з яких: 57 691 грн. 32 коп. - основного боргу, 1246 грн. 19 коп. - втрати від інфляції, 11760 грн. 84 коп. - 3% річних, 7817 грн. 19 коп. - пені, а також просить стягнути з відповідача 2102 грн. судових витрат.
Ухвалою господарського суду від 11.06.2020 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Матеріали справи свідчать, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі отримана відповідачем 06.07.2020.
Відповідач відзиву на позов та доказів проведення розрахунку із заборгованості суду не надав.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:
01 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ароматика” (постачальник) та Приватною фірмою «Астра» (покупець) був укладений договір поставки № 01/07-АС, відповідно до умов договору з урахуванням протоколу розбіжностей, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця косметичні товари, товари народного споживання згідно з письмовими заявками покупця в асортименті та по цінам відповідно до специфікації та видатковим накладним, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідної якості згідно узгодженими умовам договору.
Відповідно до п. 1.2. договору конкретний перелік, асортимент товару, що підлягає поставці за договором, його найменування, кількість, ціна за одиницю, зазначений у письмових заявках покупця, які направляються постачальнику за допомогою факсу, електронній пошті, або іншим погодженим між сторонами способом. Заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості замовленого товару, яку сторони попередньо узгоджують. Поставка товару здійснюється згідно узгодженого сторонами графіку поставок. Остаточну заявку на товар покупець зобов'язаний передати постачальнику в письмовому вигляді по факсу або шляхом направлення замовлення на електронну пошту не пізніше ніж за три робочі дні до початку його виконання.
Ризики випадкового знищення, та/або пошкодження, а також право власності на товар, переходять від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної.
На виконання умов договору, у період з 12.04.2019 по 16.03.2020 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 71 903,64 грн. (з урахуванням часткового повернення товару), що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень.
Пунктом 4.2. договору визначено, що покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику за товар за кожні чотирнадцять календарних днів реалізації товару третім особам, шляхом перерахування вартості реалізованого за вказаний період товару протягом трьох банківських днів після вказаного періоду на поточний рахунок постачальника. При цьому, покупець зобов'язаний до десятого числа кожного місяця, наступного за світним, надати постачальнику звіт про реалізований товар, в якому повинні бути відображені в кількісному та грошовому вираженні по цінах повчальника, залишки товару на початок місяця, отриманий товар за звітний місяць, реалізований товар за звітний місяць, залишки товару на кінець місяця. У разі ненадання у визначений строк належно оформленого звіту про реалізований товар, фактично поставлений товар вважається повністю реалізованим покупцем та останній повинен негайно здійснити повний розрахунок за цей товар. У разі прострочення вищевказаного терміну розрахунку, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику суму боргу, а також нараховані на цю суму проценти у розмірі 0,06% за кожен день прострочення, починаючи з дня прострочення оплати товару і до дня його фактичної оплати. В разі несплати або несвоєчасної сплати за товар згідно умов договору поставка товару припиняється до моменту повного погашення заборгованості за товар, а також штрафу та пені.
Оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.3. договору).
Матеріали справи не містять звіти про реалізований товар, які мали надаватися відповідачем.
За поставлений товар відповідач частково розрахувався, на час розгляду справи, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 57 691,32 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що він має ознаки договору поставки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 вищезазначеного Кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання в частині оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав, необхідну суму грошових коштів йому не перерахував.
У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем до позову додані необхідні докази на підтвердження заявлених вимог, сума заборгованості у розмірі 57 691 грн. 32 коп. підтверджується письмовими матеріалами: видатковими накладними, актами звірки взаєморозрахунків, банківськими виписками по рахунку позивача.
Таким чином, на підставі встановлених фактів, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 57 691 грн. 32 коп. заборгованості за поставлений товар, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7817 грн. 19 коп. пені, відповідно до умов п. 7.3 Договору, яким передбачено, що у випадку прострочення розрахунків за товар, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.
За загальним правилом, викладеним у ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Зі змісту ч.6 ст.232 ГК України вбачається, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Умовами договору передбачено, що у разі прострочення терміну розрахунку покупець зобов'язаний оплатити постачальнику суму боргу, а також нараховані проценти починаючи з дня прострочення оплати товару і до дня його фактичної оплати (п.4.2. договору).
Враховуючи факт невиконання відповідачем умов договору щодо своєчасної подачі звіту та здійснення оплати товару, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7817,19 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11760 грн. 84 коп. - 3% річних та 1246 грн. 19 коп. інфляційних збитків, нарахованих відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом перевірено розрахунок позовних вимог в цій частині та встановлено, що нарахування здійснено позивачем методологічно та арифметично правильно, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на корись позивача 11760 грн. 84 коп. - 3% річних та 1246 грн. 19 коп. інфляційних збитків, визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Під час звернення з позовною заявою до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №12848 від 29.05.2020.
Згідно Закону України “Про судовий збір” та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене вище, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АРОМАТИКА” до Приватної фірми «Астра» про стягнення 78 515,54 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з Приватної фірми “Астра” (вул. Роменська, буд.61, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 30133959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АРОМАТИКА” (вул. Нижній Вал, 7-9, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 25399227) 57 691 грн. 32 коп. - основного боргу, 1246 грн. 19 коп. - втрати від інфляції, 11760 грн. 84 коп. - 3% річних, 7817 грн. 19 коп. - пені, 2102 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 10.09.2020.
Суддя О.Ю. Соп'яненко