36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.09.2020 Справа № 917/875/20
м. Полтава
За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027
до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1
про стягнення грошових коштів
Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Рішення приймається 08.09.2020, з врахуванням процесуальних строків, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцевих положень" ГПК України та після закінчення відпустки судді Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач/ АТ КБ "Приватбанк") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач/ ОСОБА_1 ) 29974,90 грн., в тому числі 25040,88 грн. заборгованості за кредитом, 492,77 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 441,25 грн. пені та 4000,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № б/н від 30.05.2019.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.06.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Копія ухвали суду від 01.06.2020 була направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та повернулася до суду не врученою з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".
У відповідності до ч. 6 ст. 176 ГПК України судом було надіслано запит до Відділу ведення реєстру місця проживання, перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг Лубенської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .
На запит суду надійшов лист Центру надання адміністративних послуг від 17.06.2020 про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за адресою вказаною позивачем у позові.
Крім цього, 13.07.2020 на офіційному веб-порталі судової влади було опубліковано оголошення до уваги АК КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 , як учасників справи № 917/875/20.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв'язку з цим відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.
Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
Як зазначає позивач, 30.05.2019 між позивачем (банк за договором) та Фізичною особою - підприємцем Замирайло Вікторією Олександрівною (клієнт за договором) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ» (далі - Заява).
За твердженням позивача, договір «Кредит КУБ» складається із Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 09.02.2017, Умов та Правил надання банківських послуг за послугою «КУБ» та тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.
У відповідності до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як слідує зі змісту Заяви, між сторонами укладається строковий кредитний договір.
Відповідно до п. 1.2 Заяви розмір кредиту складає 50000,00 грн.
Згідно з п. п. 1.3, 1.5 Заяви строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісячними рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі "Приват24 для бізнесу" (копія Додатку 1 - в матеріалах справи)
Згідно з п. 1.4 Заяви проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).
Відповідно до п. 1.6 Заяви у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї Заяви, клієнт зобов'язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4 сплатити Банк проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідно до договору б/н від 30.052019 позивачем відповідачу було перераховано кредитні кошти в сумі 50000,00 грн. на поточний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку з 30.05.2019 по 09.04.2020.
28.02.2020 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням зобов'язань за Договором відповідач станом на 09.04.2020 року має заборгованість у розмірі 29974,90 грн., яка складається з наступного: 25040,88 грн. заборгованості за кредитом, 492,77 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 441,25 грн. пені та 4000,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Відповідач жодних заперечень на позов не надав.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що клієнт банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Наявні в матеріалах справи виписки з рахунку відповідача у АТ КБ "Приватбанк" за період з 30.05.2019 по 09.04.2020 свідчать про виконання позивачем умов Договору шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 50000 грн. З тих же виписок вбачається, що відповідачем тіло кредиту та проценти погашено частково та з порушенням погодженого сторонами графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом.
В зв'язку з цим, за відповідачем утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 25040,88 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 492,77 грн., та заборгованість по щомісячній комісії у розмірі 4000,00 грн.
Розмір та порядок нарахування процентів та комісії сторонами погоджено у Заяві.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем боргу по кредиту, відсотках та комісії.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 25040,88 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 492,77 грн., та заборгованості по щомісячній комісії у розмірі 4000,00 грн. є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами та не заперечуються відповідачем, а отже підлягають задоволенню.
В обґрунтування вимоги про стягнення пені за загальний період з 03.12.2019 по 29.02.2020 позивач посилається на п. 1.6 Заяви, згідно якого у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї Заяви, клієнт зобов'язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4 сплатити Банк проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.
Також позивач посилається на п. 3.2.8.10.1 Умов, яким визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9, 3.2.8.3.1, 3.2.8.2 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
В матеріалах справи наявний наданий позивачем Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг", затверджений на засіданні Правління АТ КБ "Приватбанк" від 09.02.2017, протокол № 10.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо розміру й порядку нарахування пені.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила надання банківських послуг.
Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з цими умовами кредитування, виходячи з аналізу Заяви, а також Умов та правил надання банківських послуг. В Заяві відсутнє посилання на відповідну редакцію Умов, затверджених протоколом Правління банку.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату пені, надані банком Умови та Заява не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Частина 1 ст. 634 ЦК України (договір приєднання) не може бути застосована.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір, порядок та підстави нарахування пені.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 441,25 грн. пені є необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.
При прийнятті рішення по справі судом враховано, що 28.02.2020 відповідачем була припинена господарська діяльність, що про внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За положеннями ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст. 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, позивач правомірно визначив підсудність даної справи.
Аналогічна правова позиція вкладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
Відповідно до ч. 3 та 4 с. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався.
Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 25040 грн. 88 коп. заборгованості за кредитом, 492 грн. 77 коп. відсотків, 4000 грн. 00 коп. комісії, 2071 грн. 06 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.С. Семчук