"10" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1084/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.
розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Престиж VII” (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-В, офіс 304, код ЄДРПОУ 38296845)
про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 26.10.2017 № 8175/1718-ТЕ-23 в розмірі 22 753,67 грн., з якої 17 073,09 грн. - пеня, 3 347,65 грн. - 3 % річних, 2 332,93 грн. - інфляційні втрати
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Суть спору:
Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 26.10.2017 № 8175/1718-ТЕ-23 в розмірі 22 753,67 грн., з якої 17 073,09 грн. - пеня, 3 347,65 грн. - 3 % річних, 2 332,93 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги із посиланням на статті 11, 12, 13, 14, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 20, 173, 174, 175, 193, 216, 217, 218, 230, 231, 264, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору постачання природного газу від 26.10.2017 № 8175/1718-ТЕ-23 щодо своєчасної оплати.
Відповідачу надіслана ухвала про відкриття провадження у справі № 916/1084/20, яку він отримав 06.05.2020, що підтверджується поштовим повідомленням (вх. № 19859/20).
Відзиву на позовну заяву до господарського суду не надходило.
07.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій від 07.05.2020 (вх. № 11449/20) в якому просить суд зменшити на 50 % розмір пені.
Згідно із частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд
26.10.2017 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 8175/1718-ТЕ-23 (далі - Договір від 26.10.2017).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 26.10.2017 постачальник (Позивач) зобов'язався поставити споживачеві (Відповідачу) у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно із пунктами 2.1, 3.7 Договору від 26.10.2017 постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 390,0 тис. куб. м., у тому числі за місяцями (тис. куб. метрів): 30 тис. куб. м. жовтень 2017, 60 тис. куб. м. листопад 2017, 70 тис. куб. м. - грудень 2017, 100 тис. куб. м. січень 2018, 70 тис. куб. м. лютий 2018, 60 тис. куб. м. березень 2018. Приймання-передача природного газу переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.4 Договору від 26.10.2017 ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб. метрів газу на дату укладання договору становить 4 942,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Пунктом 6.1 Договору від 26.10.2017 встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 - відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що Позивачем та Відповідачем складено та підписано Акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 076 391,31 грн., а саме:
від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 99 055,48 грн.;
від 31.12.2017 за грудень 2017 року на суму 193 520,81 грн.;
від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 278 681,35 грн.;
від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 214 449,19 грн.;
від 31.03.2018 за березень 2018 року на суму 290 684,48 грн.
Відповідачем сплачено за поставлений газ в повному обсязі, що підтверджується випискою Операцій за підприємством «Престиж VII ОК ЖБК», а саме: 39 055,48 грн. - 30.11.2017; 60 000,00 грн. - 22.12.2017; 23 520,81 грн. - 28.12.2017; 48 681,35 грн. - 12.02.2018; 100 000,00 грн. - 28.02.2018; 54 449,19 грн. 15.03.2018; 160 000,00 грн. - 30.03.2018; 150 000,00 грн. - 26.04.2018; 150 000,00 грн. - 03.05.2018; 190 684,48 грн. - 14.06.2018; 100 000,00 грн. - 18.07.2018.
Отже, оплату за газ Відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив пункт 6.1 Договору від 26.10.2017.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що сума 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 26.10.2017 за періоди з 26.01.2018 по 17.07.2018 складає суму у розмірі 3 347,65 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором від 26.10.2017 за періоди з лютого 2018р. по квітень 2018р. складають суму в розмірі 2 332,93 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.
Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.
Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 8.2 Договору від 26.10.2017, у разі прострочення споживачем оплати він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20.
Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договором від 26.10.2017 за застосованою Позивачем ставкою 16,4 % у періоди з 26.01.2018 по 17.07.2018 складає суму в розмірі 17 073,09 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу та пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.
Суд також враховує правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Враховуючи інтереси сторін, поведінку винної сторони та ступень виконання зобов'язання, а саме незначне прострочення Відповідачем оплати за Договором від 26.10.2017, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків Позивачу, компенсацію втрат від інфляції та стягнення 3 % річних, суд вважає за можливе зменшити суму пені до 11 951,17 грн.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 11 951,17 грн. - пені, 3 347,65 грн. - 3 % річних, 2 332,93 грн. - суми інфляційних втрат.
При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на Відповідача без врахування зменшення такого розміру.
Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною третьою статті 551, частиною першою статті 610, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Престиж VII” (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-В, офіс 304, код ЄДРПОУ 38296845) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 11 951,17 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна гривня 17 коп.) - пені, 3 347,65 грн. (три тисячі триста сорок сім гривень 65 коп.) - 3 % річних, 2 332,93 грн. (дві тисячі триста тридцять дві гривні 93 коп.) - інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено в нарадчій кімнаті 10 вересня 2020 р.
Суддя Ю.А. Шаратов