"03" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1258/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовні вимоги Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18, код ЄДРПОУ 24981994)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Лелет Тараса Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 79097,17 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Ануфрієва Д.В., довіреність №514/2/48 від 03.02.2020
від відповідача: Подорожній А.С., адвокат, діє на підставі ордеру
Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лелет Тараса Юрійовича про стягнення 79097,17 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління посилається на те, що в ході проведення у 2019 році Південним офісом Державної аудиторської служби України ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Південного ТКЕУ за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018, перевіркою фактичних обсягів виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «УКРІНБУД» у 2018 році робіт за договором генерального підряду від 01.03.2018 №10/18 встановлена завищена вартість виконаних підрядною організацією у 2018 році робіт на суму 7909716,95 грн. Оскільки відповідачем підтверджено підряднику обсяги робіт, які фактично останнім не були виконані у відповідності до вимог проектно-кошторисної документації, що не було виявлено в ході технічного нагляду, позивач вважає, що є підстави для застосування до Фізичної особи-підприємця Лелет Тараса Юрійовича відповідальності, передбаченої п.6.2 договору №56/18 у вигляді нарахування штрафу у розмірі 1% від вартості неякісно виконаних та прийнятих технічним наглядом робіт.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 02.06.2019 о 12:30. У судовому засіданні 02.06.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 16.06.2020 о 15:30.
12.06.2020 за вх.№15121/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та повідомляє про подання до суду заяви про зменшення суми штрафних санкцій.
12.06.2020 за вх.№15120/20 до суду від відповідача надійшла заява про зменшення розміру штрафних санкцій, в якій відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 25%, що складає 19774,29 грн. Заява обґрунтована фінансовим станом відповідача, заявленням позивачем надмірно великого розміру штрафу, що у зв'язку з відсутністю заподіяних позивачу збитків та з наявністю на утриманні відповідача неповнолітніх дітей, дає суду підстави для зменшення суми штрафу на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України.
У судовому засіданні 16.06.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202, 216 ГПК України про відкладення розгляду справи на 02.07.2020 о 13:45. У судовому засіданні 02.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202, 216 ГПК України про відкладення розгляду справи на 22.07.2020 о 15:00.
20.07.2020 за вх.№19117/20 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач посилається, зокрема, на непоодинокий випадок порушення відповідачем умов договору, відсутність підстав для зменшення розміру штрафу, з огляду на що позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні 22.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 03.09.2020 о 10:50.
Справа №916/1258/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.
Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
У визначений Законом України від 18.06.2020 №731-IX строк (до 06.08.2020 включно) сторони не звернулись до місцевого господарського суду з іншими заявами/клопотаннями, окрім тих, що наявні в матеріалах справи, не повідомили суд про намір вчиняти якісь інші процесуальні дії у даній справі та/або про неможливість вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з оголошеним загальнодержавним карантином.
У судовому засіданні 03.09.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.09.2020 просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
08.05.2018 між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Лелет Тарасом Юрійовичем (виконавець) укладено договір №56/18 на здійснення технічного нагляду, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює власними та залученими силами технічний нагляд протягом календарного року виконання підрядних робіт на об'єкті будівництва "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська обл. Шифр - Д-2/ФОК", по ДК 021:2015 код CPV 71000000-8 "Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги", забезпечує контроль за дотриманням підрядною організацією проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контроль за якістю та обсягами робіт, передбаченими у затвердженій замовником проектно-кошторисної документації, яка пройшла експертизу в ДП "Укрдержбудекспертизи", а замовник зобов'язується оплатити послуги на умовах передбачених цим договором.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору вартість договору визначається сторонами згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток №1 до договору) на підставі наданого кошторису витрат (додаток №2 до договору), виходячи із звичайної ціни по главам 1-9 будівельно-монтажних робіт - витрати замовника на утримання технічного нагляду не перевищує 2,5%, та на 2018 рік складає 118503 грн. + 5925,15 грн. (Єдиний податок - 5%) = 124428,15 грн. Вартість здійснення технічного нагляду за об'єктом будівництва "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська обл. Шифр - Д-2/ФОК" у відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 є складовою частиною загальної вартості об'єкту будівництва "Будівництво будівлі казарми у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська область. Шифр - Д-2/280-2" та входить до зведеного кошторисного розрахунку по об'єкту.
За п.3.1 договору технічний нагляд виконавцем здійснюється протягом всього строку виконання підрядних робіт на об'єкті будівництва відповідно до узгодженого плану - графіка виконання технічного нагляду (додаток №3).
Положеннями п.4.2 договору визначені обов'язки виконавця: здійснює технічний нагляд за веденням підрядних робіт, монтажу обладнання та пусконалагоджувальних робіт та їх відповідністю із затвердженою замовником проектно-кошторисною документацією та вимогами Державних будівельних норм, про що робить записи у Загальному журналі робіт (відповідно ДБН А.3.1-5:201Х), який ведеться на об'єкті будівництва; підтверджує підряднику обсяги виконаних робіт, згідно затвердженої замовником проектно-кошторисної документації, підписує та скріплює печаткою погоджує форму КБ-2в; проводить перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань, тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт затвердженої замовником проектно-кошторисній документації та нормативним вимогам; додержання встановленої проектом технології підрядних робіт; правильності та своєчасне внесення замовником, проектними та будівельно-монтажними організаціями в робочу документацію усіх змін до проекту; виконання підрядником (субпідрядником) вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, Державного архітектурно-будівельного контролю та Державного нагляду; правильності ведення загального та спеціального журналів робіт, в яких зазначаються недоліки, недоробки, дефекти та інші порушення правил ведення підрядних робіт; проводить разом з підрядником (субпідрядником) огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих і конструктивних елементів; повідомляє підряднику (субпідряднику) про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; оформлює акти робіт, виконаних з недоліками; бере участь у проведенні перевірок; виконує інші функції.
Як вбачається з п.4.2.10 договору, у разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час виконання підрядних робіт, та відмови підрядника або субпідрядника їх усунути, виконавець зупиняє подальше виконання будівельно-монтажних робіт та повідомляє про це замовника для вжиття заходів відповідно до законодавства України.
Згідно з п.6.2 договору у разі виявлення в межах гарантійного терміну експлуатації об'єкту будівництва недоліків та дефектів, зумовлених неякісним виконанням підрядником робіт (з відступом від вимог законодавства України, державних стандартів, норм і правил, регіональних (місцевих) правил забудови, вимог ПКД, у разі невідповідності обсягів та/або вартості виконаних робіт вимогам ПКД, сертифікованих матеріалів та інш.), що не були виявлені в ході технічного нагляду, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 1% від вартості неякісно виконаних та прийнятих технічним наглядом робіт.
Пунктом 8.8 укладеного між сторонами договору погоджено, що договір діє з дня підписання до 30.12.2018.
Протоколом погодження договірної ціни (додаток №1 до договору №56/18 від 08.05.2018) визначено, що сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни в 2018 році на виконання робіт з технічного нагляду на визначеному договором об'єкті, яка складає 124428,15 грн.
Крім того, в матеріалах справи містяться підписані сторонами та скріплені печатками кошторис на виконання робіт з технічного нагляду на об'єкті будівництва "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська обл. Шифр - Д-2/ФОК" на 2018 рік та план-графік на виконання робіт з технічного нагляду на об'єкті будівництва "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська обл. Шифр - Д-2/ФОК" на 2018 рік.
Актом здійснення технічного нагляду №1 від 13.06.2018 до договору №56/18 від 08.05.2018 визначено про надання послуг про проведенню технічного нагляду на об'єкті "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська обл. Шифр - Д-2/ФОК" та ціну робіт згідно кошторису 124428,15 грн.; всього до перерахування 16159,50 грн.; даний акт підписано сторонами за договором про здійснення технічного нагляду, підписи скріплено печатками.
Актом здійснення технічного нагляду №2 від 07.12.2018 до договору №56/18 від 08.05.2018 визначено про надання послуг про проведенню технічного нагляду на об'єкті "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська обл. Шифр - Д-2/ФОК" та ціну робіт згідно договору 124428,15 грн.; всього до перерахування 108268,65 грн.; даний акт підписано сторонами за договором про здійснення технічного нагляду, підписи скріплено печатками.
Про перерахування на рахунок Фізичної особи-підприємця Лелет Тараса Юрійовича вищевказаних сум свідчать копії платіжних доручень №185 від 23.06.2018 на суму 16159,50 грн. та №1004 від 07.12.2018 на суму 108268,65 грн.
06.09.2019 в ході проведення Південним офісом Державної аудиторської служби України ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 було складено відповідний акт, яким встановлено, що за результатом ревізії окремих питань існує завищення обсягів виконаних робіт по зазначеному об'єкту на суму 7909716,95 грн., які відшкодовано у 2018 році у повному обсязі, згідно з актами ф.№КБ-2в. Перевіркою питання правильності визначення вартості будівельних робіт при взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "УКРІНБУД" по наданих до ревізії актах встановлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 7909716,95 грн. за рахунок невідповідності обсягів виконаних робіт у тому числі:
- по акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) №3 за серпень 2018 року на суму 368512,86 грн. завищено вартість робіт на суму 47641,37 грн.;
- по акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) №4 за вересень 2018 року на суму 3592272,22 грн. завищено вартість робіт на суму 2480769,96 грн.;
- по акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) №5 за вересень 2018 року на суму 4001023,01 грн. завищено вартість робіт на суму 3527016,45 грн.;
- по акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) №6 за листопад 2018 року на суму 486958,20 грн. завищено вартість робіт на суму 380407,10 грн.;
- по акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) №7 за листопад 2018 року на суму 484555,32 грн. завищено вартість робіт на суму 484555,32 грн.;
- по акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) №8 за листопад 2018 року на суму 490294,63 грн. завищено вартість робіт на суму 490294,63 грн.;
- по акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) №10 за листопад 2018 року на суму 499032,12 грн. завищено вартість робіт на суму 499032,12 грн.
В матеріалах справи наявна претензія позивача за вих.№514/2/458 від 01.10.2019 з вимогою сплати штрафні санкції, надіслана позивачем цінним листом на адресу Фізичної особи-підприємця Лелет Тараса Юрійовича, відповідно до якої Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління вимагає від Фізичної особи-підприємця Лелет Тараса Юрійовича, м. Южне сплатити штраф у розмірі 79097,17 грн. за укладеним договором №56/18 від 08.05.2018 на здійснення технічного огляду.
В матеріалах справи наявні копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 20.03.2008 року, НОМЕР_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 29.03.2005 року НОМЕР_4; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 24.03.1998 року, НОМЕР_5; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_3 ; копію свідоцтва про шлюб, укладеного між Лелет Тарасом Юрійовичем та ОСОБА_6 , від 27.06.2018 року НОМЕР_6, довідка Національного університету «Одеська морська академія» №272 від 19.03.2019.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача нарахованої суми штрафу за договором №56/18 від 08.05.2018 на здійснення технічного огляду.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
У відповідності до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем за договором на здійснення технічного нагляду №56/18 від 08.05.2018 виникли правовідносини щодо надання послуг, а саме, здійснення технічного нагляду за виконанням підрядних робіт на об'єкті будівництва: "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу у військовому містечку Дачне-2, с. Дачне, Одеська обл. Шифр - Д-2/ФОК", по ДК 021:2015 код CPV 71000000-8 "Архітектурні будівельні, інженерні та інспекційні послуги".
Приписами ч.1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтею ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 11 Закону України „Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється технічний нагляд, який забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення технічного нагляду установлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 11 Закону).
Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, визначено, що особи, які здійснюють технічний нагляд: проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; оформляють акти робіт, виконаних з недоліками; беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устаткування і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю; виконують інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.
Приймаючи до уваги обставину невідповідності обсягів виконаних підрядником робіт вимогам проектно-кошторисної документації, що не було виявлено в ході здійсненого відповідачем технічного нагляду, проти чого відповідач не заперечує, на думку суду наявні підстави для застосування до відповідача - Фізичної особи-підприємця Лелет Тараса Юрійовича передбаченої п.6.2 договору №56/18 від 08.05.2018 на здійснення технічного огляду відповідальності у вигляді нарахування штрафу.
Натомість, проаналізувавши матеріали справи, розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Лелет Тараса Юрійовича про зменшення штрафних санкцій до 19774,29 грн., господарський суд зазначає наступне.
За приписами ч.1 ст. 230 ГК України, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач на підставі ст. 233 ГК України звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених позивачем до стягнення, а саме: просить зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу до 19774,29 грн.. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається, зокрема, на погіршення фінансового стану відповідача та відсутність завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, що є у сукупності обставинами, які дають суду право дійти висновку про можливість зменшення розміру нарахованого штрафу.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч.3 ст. 551 ЦК України.
Аналіз приписів ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №904/4685/18, від 21.11.2019 у справі №916/553/19, від 22.11.2019 у справі №922/937/19).
Положення ч.1 ст. 551 ЦК України з урахуванням наведених норм процесуального права щодо загальних засад господарського судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків, завданих відповідачем в результаті протиправних дій, погіршення фінансового стану позивача, який в процесі розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Південно-Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі №916/3595/19 у схожих правовідносинах.
Дослідивши зібрані у справі докази й надавши їм належну оцінку, застосувавши норми матеріального та процесуального права, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову через зменшення розміру нарахованого штрафу, оскільки однією із функцій неустойки є компенсаторна функція.
З огляду на вищевикладене, враховуючи надані в ході розгляду справи представником відповідача пояснення, а також, відсутність доказів щодо спричинених позивачу збитків, також враховуючи, що Лелет Т.Ю. на своєму утриманні має двох дітей: малолітню доньку 2005 року народження та сина 1994 року народження, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованого відповідачу штрафу до 19774,29 грн. При цьому суд також приймає до уваги, що розмір нарахованого позивачем штрафу у сумі 79097,17 грн. є надмірним у порівнянні з ціною робіт за договором №56/18 від 08.05.2018 на здійснення технічного огляду, яка складає 124428,15 грн. (118503 грн. + 5925,15 грн. 5% єдиного податку) і його не можна було б вважати таким, який би відповідав завданню господарського судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи.
За таких обставин, господарський суд зазначає, що зменшення розміру штрафу до 19774,29 грн. відповідає принципу пропорційності у господарському судочинстві і не суперечить нормам чинного законодавства України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 04.11.2015 у справі №6-1120цс15 та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 у справі №703/1181/16-ц та від 20.03.2019 у справі №761/26293/16-ц.
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні обставини справи та позиції сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та часткове задоволення позову на суму 19774,29 грн. штрафу, в решті позовних вимог судом відмовляється, при цьому доводи позивача є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи та висновками суду.
Іншого сторонами не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лелет Тараса Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18, код ЄДРПОУ 24981994) 19774 /дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири/ грн. 29 коп. штрафу та 2102 /дві тисячі сто дві/ грн. судового збору.
3.В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повний текст складено 08 вересня 2020 р.
Суддя Ю.С. Бездоля