ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2020Справа № 910/7330/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Криворізького міськрайонного центру зайнятості
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про стягнення 61095,67 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Криворізький міськрайонний центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби виплаченого забезпечення у сумі 61095,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виплачена гр. ОСОБА_1 допомога в розмірі 61095,67 грн по безробіттю підлягає відшкодуванню відповідачем (роботодавцем) на підставі частини четвертої статті 35 Закону № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", як сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному, у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 дану позовну заяву залишено без руху.
30.06.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.07.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7330/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
21.08.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Криворізького міськрайонного центру зайнятості. У відзиві на позов відповідачем зазначено про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №160/3777/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податкового супроводження підприємств вирощування та переробки сільськогосподарської продукції управління податкового супроводження підприємств агропромислового комплексу та виробників підакцизної продукції Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
31.08.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
08.09.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 12.04.2019 гр. ОСОБА_1 звернулася до Криворізького міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного, якою просила надати статус безробітного відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".
Згідно із персональною карткою №047019040300015 гр. ОСОБА_1 було надано статус безробітної починаючи з 12.04.2019.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №160/3777/19 позов ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково, визнано неправомірним та скасовано наказ № 274-о від 14.03.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", що виданий Офісом великих платників податків державної фіскальної служби України; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податкового супроводження підприємств вирощування та переробки сільськогосподарської продукції управління податкового супроводження підприємств агропромислового комплексу та виробників підакцизної продукції Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби; зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.03.2019 по день фактичного поновлення на роботі.
Наказом Криворізького міськрайонного центру зайнятості №НТ 191212 від 12.12.2019 було припинено реєстрацію гр. ОСОБА_1 у зв'язку з її поновленням на роботі відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі по справі №160/3777/19.
Згідно із розрахунком позивача у період з 19.04.2019 по 10.12.2019 гр. ОСОБА_1 було виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 61095,67 грн.
Позивач звернувся до відповідача із претензію №01-09/3841 від 16.12.2019, у якій вимагав повернути виплачене гр. ОСОБА_1 забезпечення у сумі 61095,67 грн.
У відповіді на претензію вих. №99/28-10-08-03 від 03.02.2020 відповідач повідомив про відсутність можливості задовольнити претензію позивача у зв'язку із зверненням до Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №160/3777/19 із заявою про роз'яснення постанови.
Оскільки, сплачена позивачем сума коштів у розмірі 61095,67 грн допомоги по безробіттю відповідачем не відшкодована, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Пунктом 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Згідно п.2 ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю також припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно із ч.1 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Приписами ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що з роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Отже, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Як встановлено судом вище, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №160/3777/19 визнано неправомірним та скасовано наказ №274-о від 14.03.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", що виданий Офісом великих платників податків державної фіскальної служби України; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податкового супроводження підприємств вирощування та переробки сільськогосподарської продукції управління податкового супроводження підприємств агропромислового комплексу та виробників підакцизної продукції Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби; зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.03.2019 по день фактичного поновлення на роботі.
Таким чином, незаконність звільнення з посади вищевказаної особи відповідачем, встановлена судовим рішенням, яким, зокрема, і поновлено на посаді ОСОБА_1 .
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №160/3777/19, у відповідності до приписів ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили з моменту її прийняття.
Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №160/3777/19, яка набрала законної сили не може бути поставлена під сумнів.
За таких обставин, оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №160/3777/19 визнано неправомірним та скасовано наказ № 274-о від 14.03.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", виданий Офісом великих платників податків державної фіскальної служби України, який став підставою для втрати заробітної плати та подальшому - для призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплачених сум у відповідності до ст.34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Наявним у матеріалах справи додатком №4 до Персональної картки №047019040300015 (нарахування допомоги по безробіттю та платежі) підтверджено, що за період перебування на обліку у центрі зайнятості у період з 19.04.2019 по 10.12.2019 позивач виплатив ОСОБА_1 61095,67 грн допомоги по безробіттю.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, то суд зазначає, що згідно положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є сам факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Обставина поновлення відповідачем ОСОБА_1 на посаді не звільняє відповідача від встановленого Законом обов'язку компенсувати виплачену позивачем суму допомоги по безробіттю, оскільки у даному випадку діє норма ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яка покладає такий обов'язок не відповідача.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Криворізького міськрайонного центру зайнятості повністю.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11 Г, ідентифікаційний код 39440996) на користь Криворізького міськрайонного центру зайнятості (50071, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ КОСМОНАВТІВ, будинок 1, ідентифікаційний код 21908407) грошові кошти у сумі 61095,67 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 09.09.2020.
Суддя С.О. Турчин