ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2020фСправа № 910/3538/17
За скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс"
про визнання рішення (повідомлення) неправомірним, скасування рішення (повідомлення) та зобов'язання вчинити дії.
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс"
до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"
про стягнення коштів 19 893,54 грн.
Суддя О.В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: не з'явилися;
Від ВДВС: не з'явилися.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просив стягнути з відповідача 18 565,28 грн. виплаченого страхового відшкодування, 928,26 грн. штрафу, 400,00 грн. вартості проведення автотоварознавчого дослідження, а також 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38-Б, код ЄДРПОУ 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" (14013, м. Чернігів, просп. Перемоги, 127, код ЄДРПОУ 22821660) 18 565 (вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять ) грн. 28 коп. виплаченого страхового відшкодування, 400 (чотириста) грн. 00 коп. вартості проведення авто товарознавчої експертизи, 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн. 26 коп. штрафу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
На виконання вищезазначеного рішення 18.04.2017 року видано відповідний наказ.
До господарського суду від позивача надійшла скарга, в якій скаржник просить:
- визнати рішення (повідомлення) старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шастало А.О. від 17.06.2020 про повернення виконавчого документу № 910/3538/17 від 18.04.2017 стягувачу без прийняття до виконання неправомірним;
- скасувати рішення (повідомлення) старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шастало А.О. від 17.06.2020 про повернення виконавчого документу № 910/3538/17 від 18.04.2017 стягувачу без прийняття до виконання.
- зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу, виданого 18.04.2017 Господарським судом міста Києва по справі № 910/3538/17 щодо стягнення боргу за Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (ідентифікаційний код 25186738).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 року слухання скарги призначено на 18.08.2020 року, зобов'язано Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надати письмове пояснення по суті поданої скарги.
В судове засідання 18.08.2018 року представники сторін та представник від ВДВС не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва встановив наступне.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
20.05.2020 стягувач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з заявою № 267 від 18.05.2020 про примусове виконання рішення суду, а саме: наказу, виданого 18.04.2017 Господарським судом міста Києва по справі № 910/3538/17 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" на користь ПрАТ СК "Грандвіс" 18 565 грн 28 коп. виплаченого страхового відшкодування, 400 грн 00 коп. вартості проведення автотоварознавчої експертизи, 928 грн 26 коп. штрафу та 1600 грн 000 коп. судового збору, а всього 21 493 грн 54 коп. У тексті заяви від 18.05.2020 було вказано, що така заява подається за місцем знаходження нерухомого майна боржника, а саме: 7/100 частин будинку, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Казанцева, буд. 20, і належить боржнику на праві спільної часткової власності, про що додана копія інформаційної довідки № 201315794 від 21.02.2020.
Вказана заява була отримана Центральним ВДВС у м. Маріуполі 26.05.2020, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення рекомендованого відправлення № 1401305045355.
09.07.2020 на адресу ПрАТ СК "Грандвіс" надійшло повідомлення від 17.06.2020 про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, складене старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шасталом А.О. Підставою повернення виконавчого документа вказаний пункт 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження": виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, однак у даному випадку виконавчий документ був повернутий через 20 днів після його надходження до державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану.
Згідно з п. 10 ч. 4 вказаної вище статті підставою для повернення виконавчого документа є пред'явлення його не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Відповідно до статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону встановлено обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Тобто, законодавчо закріплено імперативний обов'язок державного виконавця (усіх рівнів відповідно до визначеної структури) дотримуватись вимог Закону під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.
Судом встановлено, що виконавчий документ був пред'явлений стягувачем за місцем його виконання (місцезнаходженням майна боржника згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження") та за підвідомчістю, оскільки територія, на якій знаходиться майно боржника та характер виконавчого документа (стягнення боргу у сумі 21 493 грн 54 коп. з приватного акціонерного товариства) підвідомчі Центральному ВДВС у м. Маріуполі. Відтак підстави для застосування державним виконавцем п. 10. ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні.
Стаття 339 ГПК України вказує, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Виходячи з того, що згідно статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необгрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (див. рішення Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012).
Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шасталом А.О було допущено порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа, а тому суд погоджується з доводами скаржника та наявності підстав для задоволення скарги стягувача.
Керуючись ст.ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" задовольнити.
2. Визнати рішення (повідомлення) старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шастало А.О. від 17.06.2020 про повернення виконавчого документу № 910/3538/17 від 18.04.2017 стягувачу без прийняття до виконання неправомірним.
3. Скасувати рішення (повідомлення) старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шастало А.О. від 17.06.2020 про повернення виконавчого документу № 910/3538/17 від 18.04.2017 стягувачу без прийняття до виконання.
4. Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу, виданого 18.04.2017 Господарським судом міста Києва по справі № 910/3538/17 щодо стягнення боргу за Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (ідентифікаційний код 25186738).
Ухвала набрала законної сили негайно. Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.
Суддя О.В. Мандриченко