ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.09.2020Справа № 910/7947/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Кошляк М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Івана Вишенського, буд. 4; ідентифікаційний код: 39589441)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єгаз» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2; ідентифікаційний код: 38863790)
про визнання додаткової угоди укладеною
Представники сторін:
від позивача: Тітов І.С.;
від відповідача: Прокоф'єва Л.С.
09.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єгаз» про визнання укладеною додаткової угоди в редакції, наведеній позивачем у прохальній частині позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне ухилення відповідача від підписання додаткової угоди до Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019, необхідність укладення якої обумовлюється зміною ціни на газ згідно з постановою Кабінету Міністрів України №17 від 24.01.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 відкрито провадження у справі №910/7947/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2020, встановлено учасникам справи строки для одання заяв по суті справи.
30.06.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
07.07.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Єгаз» не є суб'єктом, на якого покладено спеціальні обов'язки суб'єкта ринку природного газу, а отже, підстави для зниження ціни на газ у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №17 від 24.01.2020 відсутні. Крім того, відповідачем наголошено на тому, що згідно приписів ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
У підготовчому засіданні 15.07.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 19.08.2020.
23.07.2020 позивачем подана відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 19.08.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.09.2020.
Представник позивача у судовому засіданні 02.09.2020 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.09.2020 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 02.09.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
19.03.20196 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдінг» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут», яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Єгаз» (покупець), укладено Договір №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю у 2019 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (а.с. 19-23).
Відповідно до п. 1.2 Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
У п. 2.1 Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 сторони погодили, що продавець передає покупцю з 01.04.2019 по 30.04.2019 (включно) природний газ обсягом 787,830 тис.куб.м.
Відповідно до п. 3.1 Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 продавець передає покупцеві природний газ у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.2 Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 передача газу за цим договором здійснюється шляхом надання оператору ГТС сторонами торгових сповіщень (в розумінні кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому, зокрема, зазначаються обсяги природного газу, визначені покупцем 9заявка покупця) згідно з п. 2.1 цього договору. У разі відхилення оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених у п. 2.1 цього договору), продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього договору в частині передачі природного газу.
Відповідно до п. 3.3 Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 обсяги газу, зазначені продавцем в торговому сповіщенні згідно з п.п. 2.1 та 3.2 цього договору, можуть відрізнятись від обсягів газу, фактично відібраних покупцем за цим договором і визначених ним в акті приймання-передачі природного газу. При цьому, підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу свідчить про повне виконання продавцем своїх зобов'язань в частині передачі газу за цим договором.
Згідно з п. 4.1 Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 кількість природного газу, яка передається покупцю, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу відповідно до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.215 №2494.
У п. 5.1 Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м. газу становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м. газу разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.
Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п. 5.2 Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019).
Розділом 6 Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків за природний газ.
Відповідно до п. 11.1 Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширю свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2019, і діє в частині продажу природного газу до 30.04.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019, якими вносились зміни та доповнення до вказаного договору, зокрема, щодо строку поставки природного газу, його вартості, а саме: Додаткова угода №1 від 19.04.2019, Додаткова угода №2 від 12.06.2019, Додаткова угода №3 від 21.06.2019, Додаткова угода №4 від 12.07.2019, Додаткова угода №5 від 15.08.2019, Додаткова угода №6 від 18.09.2019, Додаткова угода №7 від 15.10.2019, Додаткова угода №8 від 18.11.2019, Додаткова угода №9 від 29.11.2019, Додаткова угода №10 від 11.12.2019, Додаткова угода №11 від 07.02.2020, Додаткова угода №12 від 24.02.2020, Додаткова угода №13 від 25.02.2020, Додаткова угода №14 від 03.03.2020, Додаткова угода №15 від 06.03.2020, Додаткова угода №16 від 24.03.2020 (а.с. 33-54).
Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 17 «Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» в частині визначення ціни продажу/постачання НАК «Нафтогаз України» природного газу з 01.01.2020 відповідно до пунктів 7, 8 і 11 Положення.
В результаті прийняття цієї постанови, за твердженням позивача, ціна продажу природного газу у січні 2020 року, відповідно до постанови КМУ від 19.10.2018 № 867, повинна становити разом з податком на додану вартість - 5,58 грн. за 1 куб м.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» звернулось до відповідача з листом вих. №337-Сл-1772-0220 від 05.02.2020, в якому запропоновано на підставі постанови Кабінету Міністрів України №17 від 24.01.2020 внести зміни, в тому числі, до Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019, в частині визначення з 01.01.2020 по 31.01.2020 ціни на газ в розмірі 5,58 грн. за 1 куб.м. з урахуванням податку на додану вартість. До вказаного листа додано відповідну додаткову угоду (а.с. 26-27, 28).
Листом вих. №167-Сл-132-9-0220 від 07.02.2020 відповідачем було висловлено заперечення щодо внесення запропонованих позивачем змін до договору з посиланням на те, що статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а також зауважено, що згідно з приписами ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (а.с. 30-31).
Листом вих. №337-Сл-1936-0220 від 10.02.2020 позивач звернувся до відповідача та ініціював внесення змін до Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 в частині ціни за природний газ, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №17 від 24.01.2020, а також надіслав для погодження і підписання акти приймання-передачі газу за січень 2020 року, яких вартість спожитого природного газу визначено за ціною, встановленою постановою Кабінету Міністрів України №17 від 24.01.2020 (а.с. 66-71).
Листом вих. №167-Сл-141-4-0210 від 11.02.2020 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зміни ціни природного газу, оскільки статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а також зауважено, що згідно з приписами ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (а.с. 72-73).
За твердженнями позивача, відмова відповідача у приведенні умов укладеного між сторонами Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України №17 від 24.01.2020 є необґрунтованою, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Зокрема, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати додаткову угоду до Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 укладеною в редакції, відповідно до якої ціна за 1 метр кубічний природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 (включно) становить 4,65 грн, крім того податок на додану вартість - 20%, всього з ПДВ - 5,58 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує на те, що він не є суб'єктом, на якого покладено спеціальні обов'язки суб'єкта ринку природного газу, а отже, підстави для зниження ціни на газ у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №17 від 24.01.2020 відсутні. Крім того, відповідачем наголошено на тому, що згідно приписів ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
19.10.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (надалі - «Положення»).
Відповідно до пункту 1 Положення воно визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації. Це положення не позбавляє постачальників природного газу, зокрема із спеціальними обов'язками, права вільно обирати оптового продавця природного газу для потреб їх господарської діяльності.
Таким суб'єктом, на якого покладені спеціальні обов'язки, відповідно до вимог даного Положення, є позивач, що вбачається з додатку до Положення, яким визначено перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям.
Відповідно до пункту 7 Положення постачальник природного газу, який має ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу, уклав договір постачання природного газу з побутовим споживачем, релігійною організацією (крім обсягів, що використовуються для провадження її виробничо-комерційної діяльності) або державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» та є постачальником такого споживача у місяці (місяцях) постачання з 1 листопада 2018 року по 1 липня 2020 року, має право подати до НАК «Нафтогаз України» заявку на купівлю природного газу в обсязі, необхідному йому для здійснення постачання такому споживачеві. У разі відсутності вузла обліку природного газу в такого споживача вважається, що необхідним є обсяг природного газу, визначений відповідно до норм споживання, встановлених законодавством.
Згідно абзацу другого пункту 7 Положення НАК «Нафтогаз України» не має права до 1 липня 2020 року відмовити в задоволенні зазначеної заявки.
Відповідно до п. 13 Положення (в редакції, що діяла до змін, внесених Постановою КМУ № 17 від 24.01.2020) з 01.01.2020 НАК «Нафтогаз України» здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем) на відповідні періоди поставки (місяць або квартал), але не вище середньої арифметичної ціни газу, за якою Компанія пропонує газ промисловим споживачам за умови попередньої оплати до відповідного періоду поставки газу (місяць або квартал). Вимоги щодо граничного рівня ціни застосовуються окремо до кожного періоду поставки.
Отже, відповідно до умов Положення (в редакції, що діяла до змін, внесених Постановою КМУ № 17 від 24.01.2020) НАК «Нафтогаз України» здійснювала продаж/постачання природного газу з 01.01.2020 року по 31.01.2020 року за ціною, що визначалась на рівні 5,50 гривень без урахування податку на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 6,60 гривень.
В подальшому 24.01.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», якою внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу».
Абзац п'ятий пункту 6 Постанови КМУ від 19.10.2018 № 867 викладено в такій редакції: «З 1 січня 2020 року ціна придбання природного газу не може бути вищою за ціну продажу природного газу, визначену відповідно до пункту 13 цього Положення, за вирахуванням торговельної надбавки (націнки) НАК «Нафтогаз України» на рівні 1,917 відсотка зазначеної ціни».
Пункт 13 Постанови КМУ від 19.10.2018 № 867 викладено в такій редакції: «З 1 січня 2020 року НАК «Нафтогаз України» здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем), але не вище рівня, який, зокрема, враховує середньоарифметичне значення фактичних цін (End of Day) природного газу на наступну добу поставки газу (Day-Ahead and Weekend) на нідерландському газовому хабі (ТТF) за період 1-22 числа місяця постачання газу відповідно до інформації біржі Powernext/EEX, різницю (спред) між ціною на хабі TTF та кордоні України і тариф на послуги транспортування природного газу для точки входу в Україну на міждержавному з'єднанні з Польщею/Словаччиною/Угорщиною».
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
У контексті наведеного вбачається, що 24.01.2020 Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову КМУ № 17 змінив ціну на продаж/постачання природного газу з 1 січня 2020 року, надавши нормативно-правовому акту зворотної дії в часі.
Після прийняття даної постанови на офіційному веб-сайті НАК «Нафтогаз України» опубліковано повідомлення, що у січні 2020 року оптова ціна на природний газ для потреб населення, виробників тепла та інших захищених споживачів, яким НАК «Нафтогаз України» постачає газ в рамках спеціальних обов'язків (ПСО), становитиме 4,65 грн. за кубометр (без врахування ПДВ, націнки газзбутів та витрат на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами). Нова ціна була розрахована НАК «Нафтогаз України» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 17 від 24.01.2020.
Зі змісту Положення вбачається, що відповідач не є суб'єктом, на якого покладені будь-які спеціальні обов'язки відповідно до Положення, відтак обов'язки, визначені даним Положенням, в тому числі в частині застосування ціни, не розповсюджуються на відповідача, що спростовує правову позицію позивача відносно розповсюдження дії Постанови КМУ від 19.10.2018 № 867, з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ від 24.01.2020 № 17, на постачальника ТОВ «Єгаз».
Між тим, Положення не позбавляє постачальників природного газу, зокрема із спеціальними обов'язками, права вільно обирати оптового продавця природного газу для потреб їх господарської діяльності (абз. 5 п. 1 Положення).
Як встановлено судом, ціна природного газу в Договорі, зокрема, протягом січня 2020 року була визначена на рівні 6,6 грн. за 1 куб м разом з ПДВ.
Така ціна в спірному періоді відповідала цінам, що встановлювались для потреб споживачів «Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», затвердженого постанови КМУ від 19.10.2018 № 867 та тим, які пропонувалися НАК «Нафтогаз України».
Відтак ціни, що були визначені сторонами в Договорі, зокрема, в січні 2020 року не були дискримінаційними по відношенню до позивача, та як наслідок до його кінцевих споживачів, і повністю відповідали вимогам постанови КМУ від 19.10.2018 № 867 (до внесення змін Постановою КМУ № 17 від 24.01.2020).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів врегульований статтею 188 Господарського кодексу України.
Відповідно до частин 1- 4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, частинами 2, 3 ст. 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору, а частиною 4 цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.
За загальним правилом відповідно до частин 1-2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами підписаний Договір, в якому сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, щодо предмета, ціни та строку дії договору; договір виконаний відповідачем в частині поставки природного газу в січні 2020 року про, що не заперечує сам позивач.
Отже, зміна ціни на вже переданий позивачу природний газ відповідно до умов Договору, та з дотриманням вже закінчених процедур передачі природного газу, в порядку передбаченому Кодексом ГТС в січні 2020 року, є недопустимим і суперечить вимогам статті 632 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єгаз» про визнання додаткової угоди до Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 укладеною (в редакції, яка наведена позивачем у позовній заяві).
Судовий збір покладається на позивача у зв'язку з відмовою у позові у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єгаз» про визнання додаткової угоди до Договору №РВЗ-Н-02-2019-270/11 купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 укладеною - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 вересня 2020 року.
Суддя О.В. Чинчин