вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття провадження у справі
08.09.2020м. ДніпроСправа № 904/2536/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "ЗДОРОВ'Я", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 148 748,31 грн. за договором поставки № 1332 від 21.01.2019
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача: Чернишова І.О., ордер АР № 1018857 від 08.07.2020 року, адвокат;
від відповідача: Подолінська Т.В., довіреність № б/н від 18.07.2019 року, адвокат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" про стягнення заборгованості у розмірі 148 748,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 1332 від 21.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду від 21.05.2020 року усунути недоліки позовної заяви, а саме надати розрахунок суми позову та докази на його підтвердження (часткова оплата), та роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я", що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
09.06.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 2408/3 від 03.06.2020 року про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 09.07.2020 року о 12:20 год.
09.07.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 3430/3 від 08.07.2020 року про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено карантин на усій території України, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).
Крім того, 16.03.2020 року Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме:
- роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;
- припинити всі заходи, не пов'язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);
- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;
- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;
- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;
- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну
- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв'язку;
- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;
- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;
- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров'я відповідну установу охорони здоров'я та керівництво суду телефоном, е-mail.
Також Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:
- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі “Електронний суд”, поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку;
- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;
- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).
При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.
При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.
Відповідно до частин 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкласти підготовче судове засідання з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи та належної підготовки справи для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 09.07.2020 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 09.09.2020 року включно. Підготовче судове засідання відкладено на 27.08.2020 року о 11:00 год.
31.07.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.
17.08.2020 позивач подав до канцелярії суду відповідь на відзив.
27.08.2020 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
27.08.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.09.2020 о 11:40 год.
У судовому засіданні 08.09.2020 представник відповідача надав супровідний лист, яким долучив до матеріалів справи копії платіжних доручень № 5227 від 31.08.2020 на суму 16 365,19 грн., № 4809 від 31.08.2020 на суму 117 383,12 грн., які є підтвердженням сплати заборгованості за договором поставки № 1332 від 21.01.2019.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 133 748,31 грн.
Підставою для звернення до суду було несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором.
Як вбачається із відзиву відповідача, спір між сторонами відсутній, докази відсутності суду надані.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у вигляді сплаченого судового збору суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 2. ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Таким чином, закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв'язку з чим і результат вирішення спору відсутній (висновок Верховного Суду, викладений в пункті 10.1 постанови від 22.05.2019 року у справі № 904/9628/17).
У разі виявлення після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи, суд постановляє ухвалу.
Відповідно, у такому разі норма частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, не застосовується і не може бути підставою для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 904/9628/17, від 19.02.2020 року у справі № 903/181/19).
У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України "Про судовий збір" у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України.
Зокрема, у пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" прямо встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідачем надані докази відсутності заборгованості за договором поставки № 1332 від 21.01.2019 до початку слухання справи по суті.
Отже судовий збір сплачений позивачем, що складає 2 231,22 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.
Порядок повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір", а саме за ухвалою суду після звернення з відповідною заявою.
Керуючись п.2 ч.1 ст.231, 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", суд, -
Закрити провадження у справі № 904/2536/20.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано - 10.09.2020 року
Суддя В.Г. Бєлік