09.09.2020
Справа № 522/15225/20
Провадження 1-кс/522/12375/20
09 вересня 2020 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161500001365 від 06.08.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів,що містять охоронювану законом таємницю,
Згідно клопотання, 06.08.2020 року до чч Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі надійшла заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо вжиття заходів до невстановлених осіб, які перебуваючи у змові, на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 4-1220 від 22.07.2016, посвідченого у ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), шахрайським шляхом заволоділи належним їй нежитловим приміщенням розташованим за адресою: АДРЕСА_3 . Сума матеріального збитку встановлюється.
За даним фактом СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020161500001365 від 06.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Допитана в якості потерпілого ОСОБА_4 пояснила: в 2008 році за договором купівлі-продажу за 90 тисяч доларів США вона придбала у ОСОБА_5 трьох кімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_4 .
Її колишній цивільний чоловік ОСОБА_6 , запропонував їй за свій рахунок перевести квартиру в статут нежитлового приміщення, здійснити в квартирі реконструкцію, ремонт, що дасть можливість в подальшому отримувати з неї хороший прибуток, здаючи в оренду.
15.03.2012 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право власності НОМЕР_1 на квартиру, видане ІНФОРМАЦІЯ_3 , уже як на нежитлове приміщення.
Згодом, у зв'язку з зайнятістю та неможливістю займатися ремонтом квартири, 09 серпня 2012 року, ОСОБА_4 видала довіреність на ім'я близького товариша сім'ї ОСОБА_7 .
У квітні 2016 року, коли ремонтні роботи були закінчені, і нежитлове приміщення було здано в експлуатацію, для повернення витрат ОСОБА_6 , які були вкладені ним, за усною домовленістю між ними, приміщення тимчасово було мною передане у користування ОСОБА_6 , а саме на чотири роки. Тоді, вони порахували, що за вказаний період експлуатації приміщення ОСОБА_6 відшкодує вкладені ним у нього кошти. Для цього, на прохання ОСОБА_6 , довіреністю посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 06 травня 2016 року, я уповноважила нашого товариша ОСОБА_7 бути моїм представником та представляти мої інтереси щодо користування нежитловим приміщенням магазину мобільних телефонів, загальною площею 66,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , так як за словами ОСОБА_6 строк довіреності, яку я давала раніше 09 серпня 2012 року закінчився.
У червні 2020 року строк їхньої усної домовленості з ОСОБА_6 щодо отримання ним доходу від оренди цього приміщення минув, у зв'язку з чим, ОСОБА_4 звернулася до керівництва банку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який наразі орендує приміщення, і повідомила, що з цього часу орендну плату буде отримувати вона а не ОСОБА_6 . У відповідь на це, менеджер банку на ім'я ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_4 що власницею приміщення являється не ОСОБА_4 , а ОСОБА_9 , між якою та банком укладено договір оренди на вказане приміщення.
В той самий день, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, мені стало відомо про те, що згідно договору купівлі-продажу, серія та номер: 4-1220 від 22.07.2016 посвідченого у Шостій одеській державній нотаріальній конторі нотаріусом ОСОБА_10 моє приміщення перейшло у власність ОСОБА_9 , колишньої дружини ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 відразу подзвонила ОСОБА_7 , та спитала, чи відомо йому щось про цей факт, оскільки останнього я вона уповноважувала на продаж належного їй вищевказаного приміщення, і взагалі ні з ким про продаж приміщення не розмовляла. ОСОБА_7 , відповів, що він нічого не знає.
Однак, ОСОБА_7 повідомив, ОСОБА_4 , що раніше був випадок, коли йому зателефонував ОСОБА_6 , та попросив прийти до нотаріальної контори для підписання якогось документу, і він нічого не підозрюючи, на довірчих відносинах прибув до Шостої нотаріальної контори, де і підписав який документ не вникаючи в суть питання.
ОСОБА_4 категорично зазначає, що, вищевказане приміщення ОСОБА_9 вона не продавала, грошей від його продажу ні від кого не отримувала, але, як їй стало відомо договір купівлі-продажу від її імені, на підставі довіреності від 09.08.2012 року уклав ОСОБА_7 , у ІНФОРМАЦІЯ_2 у нотаріуса ОСОБА_11 , в якого ОСОБА_4 не була.
Таким чином, ОСОБА_4 зазначає, що її ввели в оману, коли сказали, що довіреність від 2012 року закінчила свою дію, оскільки 06.05.2016 була видана нова довіреність, тільки на користування вищевказаним приміщенням року, а фактично посвідчення договору купівлі-продажу нотаріусом ОСОБА_11 , було здійснено 22.07.2016, на підставі тої ж довіреності від 2012 року, буцім-то вже не діючою.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що квартиру ОСОБА_4 його продавати ніхто не просив. Продати квартиру він вирішив самостійно, а на питання слідчого, чи відомо було ОСОБА_4 , що він її продає, ОСОБА_7 зазначив, що йому про це нічого не відомо. Сам він, ОСОБА_4 про продаж належної їй вищевказаної квартири, не повідомляв.
На питання слідчого, чи отримував ОСОБА_7 грошові кошти від продажу квартири, та чи передавав їх ОСОБА_4 , останній зазначив, що грошові кошти від покупця він отримав, однак чи передав їх ОСОБА_4 , він не пам'ятає.
Крім того, ОСОБА_7 пояснив, що на угоді у нотаріуса ОСОБА_10 , крім покупця ОСОБА_9 , був також присутній ОСОБА_6 .
Таким чином, встановлено достатньо доказів підтверджуючих показання потерпілої ОСОБА_4 , а також встановлено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_12 перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_6 , та ОСОБА_9 , незаконно, незаконно заволоділи нежитловим приміщенням, загальною площею 66,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , яке належить потерпілій ОСОБА_4 .
На теперішній час у органу досудового розслідування виникла необхідність у встановленні особи ОСОБА_6 , та повних його анкетних даних, що необхідно для проведення подальшого досудового розслідування.
Згідно бази даних АРМОР ОСОБА_6 видавався паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_2 . Орган видачі: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 .
Слідчий до суду не з'явився та подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, яке підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності слідчого.
У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з'явилися.
Розглянувши клопотання, вивчивши надані до нього матеріали, вважаю необхідним клопотання задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, у випадку можливості використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та у разі неможливості іншими способами довести обставини, якіпередбачається довести за допомогою цих речей і документів, а також у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Надані матеріалі свідчать про те, що інформація яка зазначена в клопотанні має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та необхідні для встановлення істини по даному кримінальному провадженню, зокрема для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.163 КПК України якщо сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Як вбачається з клопотання та наданих до суду матеріалів, слідчим було обґрунтовано доведено, що вказана інформація має суттєве доказове значення для встановлення істини по справі, а довести вищенаведені обставини іншим способом не надається можливим.
За таких обставин, є підстави, передбачені ст. 159-163 КПК України, для надання тимчасового доступу та вилучення зазначеної в клопотанні інформації.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 159-164 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів, що містить охоронювану законом таємницю - задовольнити.
Надати дозвіл старшому слідчому СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , на тимчасовий доступ до інформації, що містить охоронювану законом таємницю, а саме, до заяви про видачу паспорта (форма № 1) на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зберігається у ІНФОРМАЦІЯ_7 , з метою ознайомлення з нею, та вилучення завіреної належним чином копії на паперовому та/або електронному носії.
Ухвала діє протягом 1 /одного/ місяця з дня її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: