ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8618/20
провадження № 1-кп/753/1344/20
"08" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4 ,
проводячи судовий розгляд кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020100020002090 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Криве Озеро, Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 135 КК України;
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_7 захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 представника потерпілого ОСОБА_10 обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні злочнів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 135 КК України.
У судовому засіданні 08.09.2020 року судом у поядку ст.331 КПК України поставлено на обговорення питання, щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на існування обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими, в тому числі, особливо тяжкого злочину, при доведенні провини за який їм загрожує покарання, від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризику переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Також прокурор зазначив, що характер вчинення інкримінованих обвинуваченим злочинів дає підстави вважати, що вони є суспільно небезпечними. Обвинувачені раніше неодноразово судимі, у обох відсутні міцні соціальні зв'язки, які б переважали ризики передбачені ст.177 КПК України.
Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.
Захисник ОСОБА_8 категорично заперечив проти продовження дії запобіжного заходу його підзахисному, висловив думку про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі, зазначивши, що прокурором не доведено ризиків на які він посилається.
Захисник ОСОБА_9 також просив змінити застосований до ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід на більш м'який, підтримав позицію захисника ОСОБА_8 , щодо недоведення ризиків зазначених у ст.177 КПК України та звернув увагу суду на стан здоров"я обвинуваченого ОСОБА_6 , якому необхідне термінове оперативне втручання.
Обвинувачені підтримали своїх захисників.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить із наступного.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , враховує обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих їм злочинів та виходить із того, що у зв'язку із ступінню суспільної небезпеки, характером вчинення, мірою покарання та наслідками, злочини у яких останні обвинувачуються є злочинами особливої категорії, та бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року та "Мюрей проти Сполученого Королівства" від 28.10.1994 року, згідно з якими підставою для запобіжного заходу у вигляді взяття під варту при вчиненні особливої категорії злочинів може бути більш низький поріг обґрунтованості підозри.
Окрім того, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкримінованих їм кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст.12 КК України є особливо тяжким та не тяжким злочинами, та кримінальним проступком, міру покарання яка їм загрожує у разі доведення вини від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також інформацію про вік та стан здоров'я обвинувачених, міцність соціальних зв'язків, місце проживання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди.
Так, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, має місце проживання у м. Києві, офіційно не працевлаштований, немає постійного заробітку, раніше неодноразово судимий.
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, офіційно не працевлаштований, немає постійного заробітку, має місце проживання у м. Києві, раніше неодноразово судимий.
Також окрім норм КПК України, судом враховуються вимоги п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Лабіта проти Італії” від 06.04.2000 року тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченим та міра покарання, яка їм загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є характер вчинення і підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченим злочинів, та суспільний резонанс, і саме наведені вище обставини у їх сукупності та інформація і характеристики обвинувачених, дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризику переховування від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілого, експертів, спеціалістів, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, обвинуваченим інкриміновано учинення умисного особливо тяжкого злочину та двох злочинів невеликої тяжкогості, в тому числі із застосуванням насильства, та вважає, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень суду.
Окрім цього, під час проведення судового засідання судом не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних звязків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Разом з тим, враховуючи те, що життя та здоров'я особи у відповідності до Конституції України є найвищими соціальними цінностями, беручи до уваги стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 , практику Європейського суд с прав людини, зокрема рішення «Кудла проти Польщі», «Гуртадо проти Швейцарії», «Гумматов проти Азербайджану», «Худобін проти Росії», «Сарбан проти Молдови», «Харченко проти України», суд наполегливо вимагає забезпечити належну охорону здоров'я обвинуваченого шляхом надання йому адекватної медичної допомоги, і коли цього вимагає медичний стан, забезпечити регулярний і систематичний нагляд поряд із комплексною стратегією лікування, мета якої полягатиме не лише в реагуванні на симптоматичному рівні, а й у подавленні наявних в ув'язненого хвороб або недопущенні їх загострення, в тому числі обстеження та лікування поза межами СІЗО та допущення лікарів інших лікувальних закладів до обвинуваченого в межах СІЗО.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.183,291,331 КПК України,
Продовжити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дію запобіжного західу у виді тримання під вартою до 06.11.2020 року включно. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 7 днів з моменту їх проголошення, через Дарницький районний суд м. Києва.
Головуючий суддя:
Судді: