Справа № 752/5048/20
Провадження № 2-с/752/74/20
08.09.2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ю.Ю., суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Голосіївського районного суду м. Києві від 29.05.2020 по справі № 752/5048/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки, з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, -
У вересні 2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просив скасувати судовий наказ, виданий 29.05.2020 Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/5048/20 (провадження № 2-н/752/257/20).
В обґрунтування заяви заявник вказує, що правовідносини між заявником, як власником машиномісця; 4 підземної автостоянки (паркінгу) за адресою: АДРЕСА_1 та ТОВ «Ліко-Житлосервіс» виникли на підставі договору № 131 про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговування території.
Згідно п. 4.3. договору сума з утриманням і експлуатації стоянки на місяць власника становить 287,00 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.11.2018 у справі № 752/247841/17 у задоволенні позову ТОВ «Ліко-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором за період з 01.10.2014 по 30.11.2017 відмовлено у повному обсязі.
Отже, як зазначає заявник, подання ТОВ «Ліко-Житлосервіс» до суду заяви від 24.02.2020 про видачу судового із приводу, у тому числі, заборгованості, яка на його думку виникла у ОСОБА_1 у період, зокрема, з жовтня 2014 по листопад 2017, є безпідставним, оскільки спір у цій частині вже був вирішений Голосіївським районним судом м. Києва у межах справи № 75224781/17.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви про скасування судового наказу, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.11.2018 у справі № 752/247841/17 у задоволенні позову ТОВ «Ліко-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором за період з 01.10.2014 по 30.11.2017 відмовлено у повному обсязі.
Апеляційним судом м. Києва зазначене рішення суду було залишено без змін, а тому рішення суду набрало законної сили 26.02.2019.
Таким чином, обставини, встановлені рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.11.2018 у справі № 752/24781/17, зокрема, і щодо правомірності сплати ОСОБА_1 за утримання автостоянки щомісячних платежів у розмірі 287,00 грн, є преюдиційним та не підлягають повторному доведенню.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити: зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
В обгрунтування заяви про скасування судового наказу заявником надано копію рішення у справі № 752/24781/17, було встановлено, що ОСОБА_1 правомірно здійснював щомісячні платежі у розмірі 287,00 грн, що повністю відповідає умовам укладеного із ТОВ «Ліко-Житлосервіс» договору. Водночас, судом були відхилені доводи ТОВ «Ліко-Житлосервіс» про встановлення вартості утримання автостоянки в іншому розмірі, ніж 287,00 грн, з огляду на правову природу договору та відсутність будь-яких змін до договору щодо зміни вартості щомісячної плати, які б були підписані власником та виконавцем.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Таким чином, виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заява ОСОБА_1 містить достатні підстави для скасування судового наказу, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, а судовий наказ від 29.05.2020 року по цивільній справі № 752/5048/20 підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Голосіївського районного суду м. Києві від 29.05.2020 по справі № 752/5048/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки, з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості - задовольнити.
Судовий наказ, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 29.05.2020 по справі № 752/5048/20 (провадження № 2-н/752/257/20) на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки, з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості з ОСОБА_1 - скасувати.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс», що заявлені ними вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.Ю.Мазур