Іменем України
№ 610/2183/20 № 1-кс/610/667/2020
м. Балаклія 07.09.2020 року
Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020220190000724 про арешт майна,
04.09.2020р. до суду надійшло клопотання про арешт майна від 03.09.2020 року.
Предметом клопотання є майно: кофта світлого кольору з нашаруванням бруду, кофта темного кольору з блисками дитяча, труси світлого кольору з позначкою «М» з нашаруванням бруду.
Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування за ч. 4 ст. 152 КК України, при огляді місця події було вилучено вищевказані речі, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, тому на них доцільно накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.
Також необхідність арешту вказаного майна зумовлюється тим, що воно буде відігравати доказову роль у даному кримінальному провадженні, в подальшому буде забезпечено успішне проведення ряду можливих експертиз.
Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі, внаслідок того, що вилучене майно може бути відчужене, спотворене чи взагалі знищене (а.с. 1).
В суді слідчий клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.
Як убачається з матеріалів клопотання, Балаклійським ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020220190000724. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 4 ст. 152 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 03.09.2020р.
Частиною 4 ст. 152 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
З витягу з ЄРДР про внесення 03.09.2020р. відомостей про вчинений злочин за ч. 4 ст. ст. 152 КК України вбачається, що 03.09.2020р. до Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 із повідомленням про вчинення дій сексуального характеру, поєднаного із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_5 , 2009р.н., невстановленою особою (а.с. 2).
03.09.2020р. при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , закопаними у ґрунтову поверхню було виявлено та вилучено кофту світлого кольору з нашаруванням бруду, кофту темного кольору з блисками дитячу, труси світлого кольору з позначкою «М» з нашаруванням бруду (а.с. 6, 7).
За постановою слідчого СВ Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 від 03.09.2020р. вказані у клопотанні речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020220190000724 (а.с. 8).
Згідно до ч. 7 ст. 237 КПК України майно вважається тимчасово вилученим.
П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об 'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою його збереження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном є доцільним, оскільки в даному випадку забезпечує запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Матеріали клопотання та встановлені судом обставини свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження зазначених речей, як речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,
1.Клопотання задовольнити повністю.
2.Накласти арешт на майно:
1)кофту світлого кольору з нашаруванням бруду;
2)кофту темного кольору з блисками дитячу;
3)труси світлого кольору з позначкою «М» з нашаруванням бруду,
позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
3.Місце зберігання арештованого майна визначити слідчому.
4.Копію ухвали направити ініціатору клопотання для виконання та заінтересованим особам для інформування.
Ухвала виконується неґайно, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Можливо слідчому судді заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1