Справа 556/2033/19
Номер провадження 1-кп/556/50/2020
про продовження строку тримання під вартою
09.09.2020 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Володимирець, матеріали об'єднаного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,-
В провадженні Володимирецького районного суду Рівненської області знаходяться матеріали об'єднаного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують зберігатися ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення заявленого клопотання, просить змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт, оскільки відсутні обґрунтовані ризики.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , з наступних підстав.
Відповідно до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Крім того, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме рішення по справі "Ничепорук та Йонкало проти України" від 21 липня 2011 року №42310/04, де вказано, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
У справі "Коваль та інші проти України" (заява №22429/05 від 15.11.2012 року) Єропейський суд з прав людини також зазначив, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, рішення "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року).
В той же час, враховуючи наявність обґрунтованих та доведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати і на даний час, в т.ч.:
- ризик переховування від суду (п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним, оскільки за інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Останній переховувався від суду, його було оголошено в розшук.
- ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, у кримінальному провадженні (п. З ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальний, оскільки потерпілі та свідки у вказаному кримінальному провадженні, які допитані на стадії досудового розслідування на даний час не допитані у судовому засіданні.
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України) так, як ОСОБА_4 22.03.2019 року був засуджений Володимирецьким районним судом Рівненської області за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, злочин вчинив під час іспитового строку.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 не мас постійного місця роботи, буде ухилятись від суду, від виконання процесуальних рішень та впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що вказує на суспільну небезпечність даної категорії кримінального правопорушення та дає підстави вважати, що він з метою уникнення передбаченого йому покарання може ухилятися від органів досудового розслідування та суду.
А тому, враховуючи вище викладене, суд рахує, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів, буде недостатнім для запобігання наведених ризиків.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331 КПК України суд,-
Задоволити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , раніше судимий, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, а саме до 16 год. 10 хв. 7 листопада 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1