Справа № 545/972/19
Провадження № 1-кп/545/37/20
09.09.2020 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019170300000068, що надійшло від прокурора Полтавської місцевої прокуратури відносно обвинуваченого гр. ОСОБА_6 за ст. 129 ч. 1, 186 ч. 2, 152 ч. 2 КК України, -
Прокурор в ході судового засідання 09.09.2020 року усно заявив суду клопотання та надав його письмово про продовження підсудному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб з підписами про вручення обвинуваченому та його захиснику, обґрунтувавши наявними ризиками встановленими при його обранні обвинуваченому, які не відпали і на даний час та є об'єктивними, бо продовжують фактично існувати в матеріалах кримінального провадження, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України та підтверджені ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 19.03.2019 року про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому, іншими, будь-якими існуючими більш м'якими запобіжними заходами згідно вимог діючого законодавства не можливо забезпечити його належну процесуальну поведінку у даному провадженні та обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень. Оскільки після звільнення з місць позбавлення волі за аналогічні злочини приблизно через два тижні, підсудний обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень насильницького сексуального характеру, та крім цього дійсно має агресивну поведінку, що має підтвердження в судових засіданнях. З цих підстав заперечив клопотання захисника підсудного про зміну йому обраного запобіжного заходу на більш м'який, бо раніше підсудний вже перебував у розшуку через розгляд іншої кримінальної справи та є доведені факти тиску на потерпілу у даному провадженні, про що вона неодноразово повідомляла суд. З огляду на вказані обставини вважає підсудного суспільно-небезпечним.
Підсудний заперечив продовження обраного йому запобіжного заходу, вказавши, що як і раніше він заперечує перелічені в клопотанні прокурора підстави обрання йому запобіжного заходу, бо вважає, що прокурор хоче щоб він сидів, що оскаржувати він не буде, бо його все одно ніхто не хоче слухати. Та до того ж, прокурор звернувся з даним клопотанням за місяць до витоку строку і він не готував своє клопотання.
Захисник підсудного щодо клопотання прокурора заперечив щодо доцільності продовження існуючого запобіжного заходу підсудному із підстав зазначених підсудним та прохав в клопотанні прокурора відмовити як безпідставному і обрати підсудному більш м'який запобіжний захід до закінчення розгляду справи по суті.
Захисник потерпілої - адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію та клопотання прокурора, вважаючи, що в судовому засіданні обґрунтовано доведено всі зазначені прокурором ризики на даний час, які вважає знайшли реальні підтвердження та зафіксовані матеріалами провадження, як і погрози потерпілій та психологічний тиск на неї у справі.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку присутніх учасників процесу, дослідивши наявність ризиків згідно доказів наданих прокурором в матеріалах обвинувального акту, суд вважає, що, враховуючи особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, задовільний стан здоров'я на даний та відсутності у суду відповідної належної інформації, наявність існування встановлених судом ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, оцінюючи сукупність вказаних обставин, а саме : вагомість наявних доказів щодо вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачених ст. 129 ч. 1, 186 ч. 2, 152 ч. 2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, що доводить вказані ризики, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора згідно ч. 1 ст. 197 КПК України, а саме продовження для підсудного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів. В зв'зку з чим клопотання захисника підсудного в інтересах підсудного про обрання більш м'якого запобіжного заходу не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Тому, задоволення клопотання прокурора обґрунтовано відповідає міжнародним стандартам вимог та практиці ЄСПЛ.
Так, практика ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Клоот проти Бельгії», «Мюлер проти Франції», «Ілійков проти Болгарії», «Титаренко проти України» свідчить, що тяжкість обвинувачень не може бути виправданням тривалих періодів попереднього ув'язнення, крім випадку, коли є певні ознаки існування суспільного інтересу, що попри презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до особистої свободи. Крім цього, підсудний обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів. Та з часом перебування під вартою ризик переховування від суду не зменшується.
Тому, з огляду на суть пред'явленого обвинувачення підсудному, яке він не визнає, наявність доведених прокурором ризиків підтверджених ухвалами суду, його суспільну небезпечність внаслідок інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які є аналогічними відповідно до попередніх судимостей, суд вважає, що підсудний може бути в силу певних обставин та особистих якостей суспільно-небезпечним та в такому разі, будь-якими іншими запобіжними заходами не можливо забезпечити належну процесуальну поведінку підсудного. Тому, обрання підсудному більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, враховуючи наведені норми практики ЄСПЛ, то в даному провадженні є певні ознаки існування суспільного інтересу, що попри презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до особистої свободи. З цих підстав клопотання захисника підсудного про застосування підсудному іншого більш м'якого запобіжного заходу, - не підлягає задоволенню за безпідставністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 27, 176, 177, 183, 194-197, 201 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно гр. ОСОБА_6 , продовжений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.03.2019 року та ухвалами Полтавського районного суду Полтавської області - продовжити на 60 днів до 08 листопада 2020 року включно.
В клопотанні захисника підсдудного про обрання йому більш м'якого запобіжного заходу у даному провадженні - відмовити.
Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження.
Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1