Дата документу 08.09.2020 Справа № 554/5931/17
Провадження № 2/554/789/2020
08 вересня 2020 року Октябрський районний суду м. Полтави у складі:
головуючого - судді Троцької А.І.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення гонорару,-
31 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Октябрського районного суду м.Полтави із зазначеним позовом.
Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 01 серпня 2017 року у справі відкрито позовне провадження.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2019 року справу передано до провадження судді Троцької А.І.
В судове засідання позивач та відповідач повторно не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Позивач направила заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із продовженням карантину в Україні.
Відповідач направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Як встановлено, в судові засідання 14.02.2020 року, 22.04.2020 року, 10.07.2020 року та 09.09.2020 року позивач ОСОБА_1 не з'явилася, будучи повідомленою належним чином у встановленому законом порядку.
Так, на судове засідання 14 лютого 2020 року позивач направила клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із перебуванням на лікуванні в терапевтичному відділенні Котелевської центральної районної лікарні (Т.2 а.с.211-212, 220).
Разом із тим, на запит суду головний лікар КНП Котелевської центральної лікарні Котелевської районної ради Міщенко В.В. за вих. 24.02.2020р. № 227 повідомив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою АДРЕСА_1 , на даний час на стаціонарному лікуванні в КНП Котелевська ЦРЛ не перебуває (Т.2, а.с.228).
На судове засідання 22 квітня 2020 року ОСОБА_1 направила клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із запровадженням карантину в Україні (Т.2 а.с.232,234).
На судове засідання 10 липня 2020 року позивач направила клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із запровадженням карантину в Україні та перебуванням її на лікуванні, доказів перебування на стаціонарному лікуванні не надала (Т.2 а.с.241).
Крім того, на судове засідання 08 вересня 2020 року ОСОБА_1 направила клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із продовженням карантину в Україні (Т.2, а.с.254).
Слід зазначити, що позивач вказані клопотання направляла поштовими відправленнями з смт. Котельва, що свідчить про її вільне пересування по місту та відвідування поштових відділень.
Так, згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу і їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, встановлений постановою КМ України від 11 березня 2020 року карантин, у зв'язку із поширенням хвороби COVID-19, на даний час є адаптивним і не перешкоджає явці до суду учасника справи. Так постановою КМУ від 04 травня 2020 року № 343 дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів, а постановою КМУ від 20 травня 2020 року № 392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених п.3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у смт. Котельва). Зокрема, дозволено із 22 травня 2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні, а з 25 травня 2020 року - перевезення пасажирів метрополітенами.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19.
Посилаючись на неможливість явки до суду, позивач не надала суду належних, допустимих та достатніх доказів про те, що на даний час вона хворіє на коронавірусну або іншу хворобу, чи що в даний час за відповідним приписом лікарів перебуває на самоізоляції чи лікарняному, що у свою чергу могло б свідчити про перешкоди у явці до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Окрім того, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене та з метою дотримання передбачених законом розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із визнанням причин неявки неповажними та зловживанням своїми правами і не виконанням своїх процесуальних обов'язків, з метою умисного затягування розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.257 суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду, оскільки позивач повторно не з"явилась в судове засідання без поважних причин.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 44, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення гонорару- залишити без розгляду, одночасно роз'яснивши право повторного звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня її постановлення, якщо на неї не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Октябрського районного
суду м. Полтави А.І.Троцька