Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1448/20
Провадження № 1-в/553/294/2020
Іменем України
08.09.2020м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві подання начальника Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про приведення вироку у відповідність відносно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Машівського району, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
по даній справі засуджений: 08.04.2014 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 185, ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 70 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, -
Начальник Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" звернувся до суду з поданням про приведення вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2014 року у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018 року № 2617-VIII, відносно засудженого ОСОБА_4 та визначити остаточну міру покарання відносно останнього.
Засуджений ОСОБА_4 та представник ДУ "Полтавська виправна колонія № 64" звернулися до суду з клопотаннями про розгляд справи без їх участі, в якому зазначили, що подання підтримують, просять задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні підтримував вказане подання.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2014 року ОСОБА_4 визнано винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч.1 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
- за ч.3 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього особистого майна;
- за ч.1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, ухвалено покарання призначити шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього особистого майна.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12.06.2014 року апеляційні скарги прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - залишено без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 08 квітня 2014 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - без зміни.
Засуджений ОСОБА_4 покарання відбуває у Державній установі "Полтавська виправна колонія № 64".
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема, про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст.74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) по вирішенню питання, пов'язаного з виконанням вироку суду, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
Вказаним Законом внесені зміни до ч. 1 ст. 309 КК України, якими встановлено, що незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту -караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
А також цим же Законом внесені зміни до ч. 1 ст. 185 КК України, якими встановлено, що таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
За змістом норми ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
В ч. 1 ст. 72 КК України передбачено, що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: 1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт; 2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 3) одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі, що після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII перевищує санкцію ч. 1 ст. 185 КК України, яка в чинній редакції не передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі, враховуючи те, що обставини, які б унеможливлювали застосування до ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі, передбачені ст. 61 КК України, відсутні, суд вважає за необхідне привести вирок щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України у відповідність з чинною нормою цієї статті, призначивши покарання у виді обмеження волі з дотриманням положення ч. 1 ст. 72 КК України.
Разом з тим, вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2014 року в частині призначення ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України та остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ст.70 ч.1 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього особистого майна - підлягає залишенню без змін.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що подання начальника Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" необхідно задовольнити.
Керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5, 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника Державної установи "Полтавська виправна колонія № 64" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про приведення вироку у відповідність відносно засудженого ОСОБА_4 - задовольнити.
Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2014 року відносно ОСОБА_4 , в частині призначення покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, привести у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018 року № 2617-VIII.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі.
Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2014 року відносно ОСОБА_4 в частині призначення покарання за ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України та остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ст.70 ч.1 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього особистого майна - залишити без змін.
На ухвалу протягом семи днів з моменту її проголошення може бути подано апеляцію до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1