Справа № 128/49/19
Іменем України
09 вересня 2020 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 , потерпілої- цивільного позивача- ОСОБА_4 , представника потерпілої, представника цивільних позивачів- ОСОБА_5 , цивільного позивача- ОСОБА_6 , захисника- ОСОБА_7 , обвинуваченого- ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Вінниці Вінницької області кримінальне провадження, внесене 26.10.2018 в ЄРДР за № 12018020000000427 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не є особою з інвалідністю, уродженця с. Веселе Сімфоропольльського району, АР Крим, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою-технічною освітою, одруженого, на утриманні має матір похилого віку, не працюючого, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
Обвинувачений - водій ОСОБА_8 26.10.2018 близько 16.40 годин будучі у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись з перевищенням максимально допустимої в населених пунктах швидкістю руху, зі швидкістю біля 84,4 км/год автодорогою сполученням м. Вінниця - м. Гнівань, у напрямку м. Гнівань Вінницької області, у с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, неподалік перехрестя із дорогою, що веде в напрямку центра вказаного населеного пункту, не обрав безпечного бокового інтервалу, при випередженні велосипедистки ОСОБА_9 , яка рухалася в попутному напрямку по правому узбіччі, не вжив вчасних заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд передніми правими габаритами автомобіля на велосипед.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедистка ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 967 від 27.12.2018 смерть ОСОБА_9 настала внаслідок сполучної травми тіла, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення і стоїть у причинному зв'язку зі смертю.
Згідно з висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 771 від 19.11.2018 на момент пригоди автомобіль "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував у технічно справному стані.
Відповідно до висновку судово-токсикологічної експертизи № 3093 від 20.11.2018 у крові обвинуваченого ОСОБА_8 виявлено алкоголь у концентрації 1,5 проміле, що свідчить про його перебування у стані алкогольного сп'яніння на момент даної пригоди.
Згідно з висновком судової комісійної комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 836/6839/6840/18-21 від 18.12.2018 в даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п.п. 12.3, 12.4, 13.3 Правил дорожнього руху України.
Швидкість руху автомобіля "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент наїзду складала- 84,4 - 88,1 км./год.
У ситуації, яка склалася водій автомобіля "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 мав технічну можливість попередити наїзд на велосипедистку, шляхом термінового гальмування з зупинкою автомобіля до смуги руху велосипедиста, при русі з допустимою для даних дорожніх умов швидкістю 50 км/год.
В даній дорожній ситуації, з технічної точки зору в діях водія автомобіля "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , обвинуваченого ОСОБА_8 убачаються невідповідності вимогам п.п. 12.4, 13.3 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , які не відповідали вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Водій ОСОБА_8 за вищевикладених обставин порушив вимоги п.п. 2.9 (а), 12.3,12.4, 13.3 Правил дорожнього руху України, де вказано:
п. 2.9. - Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
п. 12.3. - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
п. 12.4. - У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
п. 13.3. - Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Порушення водієм- обвинуваченим ОСОБА_8 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України , перебуває у причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із спричиненням смерті ОСОБА_9 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , визнав себе винним за ч.2 ст.286 КК України повністю та суду показав, що дійсно 26.10.2018 близько 16.40 годин , він будучі у стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись з перевищенням швидкості руху дорогою сполученням м. Вінниця - м. Гнівань, у напрямку м. Гнівань Вінницької області, у с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області по справах один , на вулиці було ще світло. Коли він їхав по дорозі він побачив попереду велосипедистку, та не вибрав дистанцію правого ряду, а саме їхав близько до правого узбіччя та перевищив швидкість, чому не знає, так вийшло, що він збив велосипедистку. Після чого він зупинився, підбіг до неї, хотів надати медичну допомогу, спробував пульс на руках, на шиї, але пульсу не було. Швидку викликав невідомий хлопець, оскільки він не міг викликати швидку, бо у нього тряслись руки.
Щиро кається у скоєному, просить вибачення у потерпілої.
Цивільні позови не визнає у повному обсязі, оскільки у нього не має таких коштів, оскільки він не працює, так як він доглядає непрацездатну матір, якій 80 років та всі кошти витрачає на її лікування.
Вважає, що шкоду він частково відшкодував у розмірі 10000 грн.
Потерпіла ОСОБА_4 , в судовому засіданні показала, що вона раніше обвинуваченого ОСОБА_8 не знала, очевидцем ДТП не була, про смертю матері дізналася від інших осіб. Цивільний позов вона підтримує у повному обсязі. Суму моральної шкоди обґрунтовує тим, що погибла її мати, яка їй допомагала забезпечувати сім'ю, оскільки вона вдова та у неї на утриманні є двоє дітей, які є повнолітніми студентами, крім того, вона хворіє та потребує оперативного втручання. Тому це для неї та для її сім'ї величезна втрата.
Просила покарати обвинуваченого суворо, з позбавленням волі.
Цивільний позивач ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснила, що вона також є донькою загиблої в ДТП ОСОБА_9 , а потерпіла ОСОБА_4 , це її рідна сестра. Свій цивільний позов підтримує у повному обсязі.
Суду зазначила, що вона все життя проживала з своєю матір'ю, яка для неї була сенсом життя. Вона вдова, має сина, який є повнолітній. Мати допомагала їй матеріально, а моральну шкоду, в зв'язку з втратою матері не передати словами.
Також, винність обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується такими письмовими доказами:
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 26.10.2018 о 16.57 до ЄРДР були внесені відомості по заяві про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за наслідками ДТП , що сталося 16.40 годин 26.10.2018 , згідно до якого водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням м. Вінниця - м. Гнівань, в напрямку м. Гнівань, у с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, допустив наїзд на велосипедистку ОСОБА_9 , яка від отриманих травм загинула на місці події;
-висновком КП «ВОНД «Соціотерапія» від 26.10.2018, з якого судом установлено, що 26.10.2018 о 19.10 обвинувачений ОСОБА_8 перебував в стані алкогольного сп'яніння, алкотест 6820: 1,53 % , аналіз крові на етанол: 1, 5%, аналіз сечі на етанол:1,8 %;
-протоколом огляду місця дорожньо- транспортної події від 26.10.2018, з якого видно, що місцем ДТП є автодорога «Вінниця-Гнівань» в с. Агрономічне Вінницького району, неподалік перехрестя в напрямку центру даного села, в межах дорожнього знаку 5.45; фіксація розташування автомобіля «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеда, наявні механічні пошкодження вказаного транспортного засобу та велосипеду; фіксація вилучених об'єктів. План-схемою до нього та фототаблицею;
-проколом проведення слідчого експерименту від 15.11.2018 за участі ОСОБА_8 у присутності понятих, де ОСОБА_8 відтворював подію ДТП, яка сталась 26.10.2018 близько 16.40 години на автодорозі сполученням м. Вінниця - м. Гнівань, у напрямку м. Гнівань Вінницької області, у с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області;
-проколом огляду речових доказів від 30.10.2018, відповідно до якого було оглянуто автомобіль «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, фіксація його пошкодження та велосипед синього кольору «Аіст»;
-висновком експерта- токсиколога № 3093 від 31.10.2018, з якого судом установлено , що при судово-хімічній експертизі крові обвинуваченого ОСОБА_8 , методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,5 %;
-висновком судової експертизи технічного стану транспортних засобів за № 771 від 19.11.2018 , відповідно до якого на момент експертного огляду робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля ВАЗ-21043 д.н.з. НОМЕР_1 знаходяться у працездатному стані. У деталях та вузлах робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля ВАЗ-21043 д.н.з. НОМЕР_1 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено;
-висновком судової транспортно- трасологічної експертизи за №754 від 20.11.2018, з якого установлено, що вмомент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля ВАЗ-21043 д.н.з. НОМЕР_1 та повздовжньою віссю велосипеда типу «Аіст» становив величину близько 120;
-висновком судової комісійної комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи за №836/6839/6840/18-21 від 18.12.2018, з якого установлено, що в даній дорожній обстановці, дії водія ВАЗ-21043 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 12.3,12.4,13.3 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині. В даній дорожній обстановці, дії велосипедистки ОСОБА_9 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині. Наїзд на велосипедистку ОСОБА_9 автомобілем ВАЗ-21043 д.н.з. НОМЕР_1 стався на проїзній частині с. Агрономічне Вінницького району на смузі руху в напрямку м. Гнівань перед початком осипу скла та ЛФП. Встановити розташування місця наїзду з розмірною прив'язкою до елементів дорожнього облаштування не видалось можливим в зв'язку з відсутністю в наданих експерту матеріалах суттєвих (достатніх з експертної точки зору) слідових ознак трасологічного характеру. Швидкість руху автомобіля ВАЗ-21043 , яка відповідає довжині видимих зафіксованих слідів гальмування коліс ТЗ при умові що вказаний слід довжиною 37,2м залишений колесами автомобіля ВАЗ-21043 та коченню автомобіля ВАЗ-21043 до повної зупинки без слідів гальмування визначається рівною біля 84,4-88,1кмгод. Величина безпечного бокового інтервалу між автомобілем ВАЗ-21043 та велосипедистом, при випередженні велосипедиста повинен становити не менше ніж 1.1-1.2м, в залежності від швидкості руху автомобіля та велосипеда. При вказаних в ухвалі про призначення експертизи технічних величинах при проїзді повз велосипедиста водій автомобіля ВА3 21043 ОСОБА_8 не вибрав безпечний боковий інтервал. В ситуації, яка склалася, при технічних параметрах вказаних в ухвалі про призначення експертизи, водій автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_8 мав технічну можливість попередити наїзд на велосипедиста шляхом термінового гальмування з зупинкою автомобіля до смуги руху велосипедиста, при русі з допустимою для даних дорожніх умов швидкістю 50км/год. В даній дорожній обстановці, при технічних параметрах вказаних ухвалі про призначення експертизи, в діях водія автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.4,13.3 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_8 , які не відповідали вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо- транспортної пригоди;
-висновком судово-медичної експертизи за № 967 від 27.10.2018, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлена сполучна травма тіла: відкрита черепно-мозкова травма (забита рана в правій потилично-тім'яній ділянці, садна на обличчі, крововилив в м'які покриви голови в лобній ділянці справа та в проекції рани на голові, субарахноїдальні крововиливи над обома потиличними долями головного мозку, над правою скроневою і тім'яною долями головного мозку, крововилив в шлуночки головного мозку) ; закрита хребтово-спинномозкова травма (повне роз'єднання атланто- окципітального з'єднання з повним розривом довгастого мозку, переломовивих 3-4 грудних хребців з повним роз'єднанням хребта на цьому рівні та повним розривом спинного мозку на рівні ушкодження); закрита тупа травма грудей (множинні переломи ребер з обох боків по декільком анатомічним лініям, деякі з розривами плеври та міжреберних м'язів, та плеври і тканини легенів, гемоторакс по 1000 мл з кожного боку); крововиливи в зв'язковий апарат печінки та селезінки; закритий перелом лівої малогомілкової кістки; синці та садна на нижніх кінцівках, що виникла від дії твердого тупого предмету (предметів), можливо в час та за обставин ДТП в термін вказаний в ухвалі, тобто 26.10.2018 , має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечна для життя в момент заподіяння та стоїть в причинному зв'язку зі смертю. Смерть ОСОБА_9 настала від сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_9 є причинний зв'язок При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_9 етилового спирту не виявлено, що свідчить про тверезий стан на час настання смерті. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 можна припустити, що підчас первинного контакту з транспортним засобом ОСОБА_9 могла бути звернута до нього лівою та частково задньою поверхнею тіла. Під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 виявлено морфологічні ознаки хронічної ішемічної хвороби серця, яка у причинному зв'язку зі смертю не стоїть ;
-план схемою місця ДТП, на якій зафіксовано розташування під час ДТП автомобіля ВАЗ-21043 та велосипеда , знаходження гр. ОСОБА_9 , яка загинула на місці події ;
-ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2018, відповідно до якої накладено арешт на автомобіль "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 та велосипед типу «Аіст», що належить ОСОБА_9 , що були вилучені 26.10.2018 під час огляду місця події на а/д Вінниця-Гнівань.
-постановою про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 26.10.2018, відповідно до якої приєднано до кримінального провадження №12018020000000427, в якості речових доказів автомобіль "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 та жіночий велосипед типу «Аіст», які, до рішення слідчого судді, залишено на зберіганні на території спецмайданчика ДП «Вінниця-Інформ-Ресурси».
Суд вважає, що своїми необережними діями обвинувачений ОСОБА_8 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої і його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.286 КК України.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує особу винного, який одружений, не є особою з інвалідністю, має постійне місце мешкання, доглядає за престарілою матір'ю- ОСОБА_11 , 1940 р.н., за місцем проживання характеризується позитивно, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває.
Суд, також враховує міркування потерпілої ОСОБА_4 , яка наполягала на призначення обвинуваченому суворого покарання у виді реального позбавлення його волі, а також висновок досудової доповіді органу пробації від 31.10.2019, згідно до якого, виправлення ОСОБА_8 можливе без позбавлення його волі або обмеження , оскільки він не становить високої небезпеки для суспільства ( у т.ч. окремих осіб ) ( а.с.129-133)
В якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття у скоєні даного злочину та активне сприяння розкриттю злочину.
При цьому, доводи представника потерпілого ОСОБА_5 про те, що суд у даному випадку не повинний визнавати у якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого- його щире каяття, суд вважає хибним, оскільки обвинувачений частково відшкодував завдану ДТП майнову шкоду у розмірі 10000 грн.; в ході досудового розслідування та в судовому засіданні вину у вчиненні даного злочину визнав у повному обсязі, вибачився перед потерпілою і цивільною позивачкою ; обґрунтував неможливість на даний час сплатити повний розмір заявлених цивільних позовів, оскільки знаходиться у скрутному матеріальному становищі, пов'язаним з неможливості офіційно працевлаштуватися, оскільки здійснює постійний догляд за своєю матір'ю похилого віку ( 1940 р.н.). Але, обвинувачений, у свою чергу, зобов'язався за рішенням суду сплатити визначений судом розмір завданої злочином шкоди потерпілій та цивільному позивачу, після скасування арешту на автомобіль, якій він має намір продати.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи ступень тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу винного, обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, незворотні наслідки злочину у виді смерті ОСОБА_9 , суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_8 представляє суспільну небезпечність і його виправлення та перевиховання можливе виключно з ізоляцією його від суспільства. У зв'язку з чим, йому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення та з призначенням додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами.
При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Тому , суд вважає, що таке покарання обвинуваченому буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 заходів забезпечення кримінального провадження судом не вбачається.
З обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно до положень ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення процесуальні витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню, які документально підтверджені, на загальну суму в 4 290 гривень, а саме , за проведення:
1. судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 771 від 19.11.2018 в сумі 1 001 гривень;
2. судової транспортно-трасологічної експертизи № 754 від 20.11.2018 в сумі 1 001 гривень;
3. судової комісійної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 836/6839/6840/18-21 від 18.12.2018 в сумі 2 288 гривень.
Відповідно до ч.2 ст. 174 КПК України, слід скасувати застосований на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2018 накладений арешт на автомобіль "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить обвинуваченому ОСОБА_8 та велосипед типу «Аіст», що належав ОСОБА_9 , які були вилучені 26.10.2018 під час огляду місця події та знаходяться на зберіганні на території спецмайданчика ДП «Вінниця-Інформ-Ресурси», оскільки у застосуванні цього заходу відпала потреба.
Долю речових доказів, слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: автомобіль маркиавтомобіль "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , -повернути останньому за належністю та жіночий велосипед типу «Аіст», який належав ОСОБА_9 - повернути потерпілій ОСОБА_4 .
Цивільна позови слід вирішити таким чином.
Згідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини першої, пунктів 1,3 частини другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того відповідно роз'яснень викладених в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача, та вина останнього в її заподіянні. Зокрема суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин, та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27.09.2019 прийнято до розгляду у даному кримінальному провадженні цивільні позови потерпілої ОСОБА_4 та цивільного позивача ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в розмірі по 200 000 гривень, кожній. (а.с.126, 26-27,50-51).
В судовому засіданні цивільні позивачі свої позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у них.
Обвинувачений - цивільний відповідач ОСОБА_8 у частині вищезазначених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди зазначив, що визначений ними розміри шкоди є непомірним для нього, в силу наявного на даний час у нього скрутного матеріального стану, оскільки він не працює та утримує престарілу матір, конкретно у якому розмірі він визнає вищевказані позовні вимоги, суду зазначити не зміг.
Суд, виходячи з вищевикладеного, вважає, що необережними злочинними діями обвинуваченого внаслідок яких настала смерть ОСОБА_9 , потерпілій ОСОБА_4 та цивільному позивачу ОСОБА_6 , які є доньками загиблої в ДТП ОСОБА_9 завдана моральна шкода, яка виразилась у непоправній втраті , у глибоких перенесених та триваючих душевних стражданнях цивільних позивачів, яким слід докладати значних зусиль для подальшій організації свого подальшого життя без матері, що безумовно негативно вплинуло та змінило звичайне життя цивільних позивачів.
Суд, вважає, що розмір заявлений цивільними позивачами моральної шкоди є обґрунтованим, співмірним із непоправними наслідками ДТП, яке сталося з вини обвинуваченого- цивільного відповідача ОСОБА_8 , тому виходячи із принципу розумності, виваженості і справедливості, заявлений розмір моральної шкоди підлягає до повного стягнення з ОСОБА_8 на користь цивільних позивачів.
Також у своїх цивільних позовах, цивільні позивачі просять суд стягнути з цивільного відповідача на їх користь понесені витрати на правничу допомогу адвокатом ОСОБА_5 по 5 000 грн. кожній.
В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_5 ним подано два договори від 15.01.2019 укладених між адвокатом ОСОБА_5 та ОСОБА_12 і ОСОБА_6 ( а.с.38-40, 61-63), та квитанції №31 та №32, з яких установлено, що адвокатом ОСОБА_5 отримано від ОСОБА_4 та ОСОБА_6 гонорари за надання правничої допомоги в ході розгляду даного провадження у суді по 5 000 гривень , кожною. (а.с.8,140).
Відповідно до ч.1 -6 ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обвинувачений - цивільний відповідач ОСОБА_8 не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у даному кримінальному проваджені.
Отже, з огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що заявлена сума процесуальних витрат на професійну правничу допомогу адвоката ОСОБА_5 є пов'язаною з розглядом даного провадження, обґрунтованою та підтвердженою письмовими доказами , а тому понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі по 5000 гривень підлягають до стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 і ОСОБА_6 , за кожною.
Керуючись ст.ст.369-371,373 КПК України, суд-
Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання, після набуття вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_2 , на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз у загальній сумі 4 290 гривень, за проведення: судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 771 від 19.11.2018 в сумі 1 001 гривень;судової транспортно- трасологічної експертизи № 754 від 20.11.2018 в сумі 1 001 гривень;судової комісійної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 836/6839/6840/18-21 від 18.12.2018 в сумі 2 288 гривень.
Скасувати застосований на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2018 накладений арешт на : автомобіль "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить обвинуваченому ОСОБА_8 та велосипед типу «Аіст», що належав ОСОБА_9 , які були вилучені 26.10.2018 під час огляду місця події та знаходяться на зберіганні на території спецмайданчика ДП «Вінниця-Інформ-Ресурси».
Речові докази у даному кримінальному провадженні:
-автомобіль марки "ВАЗ 21043", державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , -повернути останньому за належністю;
-жіночий велосипед типу «Аіст», який належав ОСОБА_9 - повернути потерпілій ОСОБА_4 .
Цивільні позови- задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у рахунок відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди кожній по 200 000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_2 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у рахунок повернення понесених витрат на правничу допомогу , кожній по 5 000 гривень.
Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1