Гайворонський районний суд Кіровоградської області
м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300
385/718/20
2/385/367/20
09.09.2020 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Панасюка І.В.,
з участю секретаря судового засідання Кучер Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
Орган опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивовано тим, що на обліку служби у справах дітей Гайворонської районної державної адміністрації перебуває малолітня дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, що залишилась без батьківського піклування, так як мати дитини ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 25 жовтня 2012 року між батьками малолітньої дитини був розірваний шлюб та дитина залишилась проживати з матір'ю, а батько ОСОБА_2 з того часу участі у вихованні дитини не брав. Не відвідував дитину, протягом тривалого часу не проживаючи з нею, не цікавився її здоров'ям, фізичним та духовним розвитком, навчанням. За місцем проживання характеризується негативно, ніде не працює та зловживає алкогольними напоями.
Під час тривалої хвороби матері та після її смерті утриманням, вихованням та розвитком дитини займаються бабуся ОСОБА_4 та дідусь ОСОБА_5 .
Малолітня дитина ОСОБА_1 навчається в Чемерпільському ліцеї Гайворонської районної ради, характеризується позитивно.
Службою у справах дітей була проведена профілактично роз'яснювальна робота з приводу неналежного виконання батьківських обов'язків з громадянином ОСОБА_2 та виписане офіційне попередження про його відповідальність за порушення прав дитини за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Також відповідача було викликано на комісію з захисту прав дитини при Гайворонській районній адміністрації, де він пояснив, що немає житла придатного для проживання малолітньої дитини, немає постійної роботи, тому не може забезпечити матеріальні потреби дитини (харчування, медичне лікування, навчання, сезонний одяг та взуття) та в зв'язку з скрутним матеріальним становищем він не має змоги створити належні умови для проживання та виховання дитини.
Батько дитини ОСОБА_2 злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а саме: веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, ніде не працює. ОСОБА_2 зовсім не займається вихованням та розвитком дитини, не цікавиться її життям та її успіхами в школі.
Ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків виражається також у тому, що він протягом тривалого часу зовсім не цікавиться фізичним і духовним розвитком дитини, не дбає про її матеріальне забезпечення та здоров'я, практично не спілкується з своєю малолітньою дитиною, не вітає її з днем народження, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, що значно порушує нормальне самоусвідомлення дитини та може негативно вплинути на її подальший розвиток.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Гайворонській районній державній адміністрації від 19 червня 2020 року членами комісії одноголосно прийнято рішення про доцільність позбавлення громадянина ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до його малолітньої дитини - ОСОБА_1 .
Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Одеса та дитину передати органу опіки та піклування при Гайворонській районній державній адміністрації.
Представник позивача органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації в судовому засіданні, позов підтримав та просить його задовольнити і надав висновок про те, що необхідно позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , оскільки це буде відповідати інтересам дитини.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.
На обліку служби у справах дітей Гайворонської районної державної адміністрації перебуває малолітня дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6), як така, що залишилась без батьківського піклування, оскільки мати дитини ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).
25 жовтня 2012 року між батьками малолітньої дитини був розірваний шлюб та дитина залишилась проживати з матір'ю, а батько ОСОБА_2 з того часу участі у вихованні дитини не брав. Не відвідував дитину, протягом тривалого часу не проживаючи з нею, не цікавився її здоров'ям, фізичним та духовним розвитком, навчанням, що не заперечується сторонами.
За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується негативно, ніде не працює та зловживає алкогольними напоями (а.с. 8).
Під час тривалої хвороби матері та після її смерті утриманням, вихованням та розвитком дитини займаються бабуся ОСОБА_4 та дідусь ОСОБА_5 (а.с. 9) та не заперечується сторонами.
Малолітня дитина ОСОБА_1 навчається в Чемерпільському ліцеї Гайворонської районної ради, характеризується позитивно (а.с. 12).
Службою у справах дітей була проведена профілактично роз'яснювальна робота з приводу неналежного виконання батьківських обов'язків з громадянином ОСОБА_2 та виписане офіційне попередження (а.с. 11). Також відповідача було викликано на комісію з захисту прав дитини при Гайворонській районній адміністрації, де він пояснив, що немає житла придатного для проживання малолітньої дитини, немає постійної роботи, тому не може забезпечити матеріальні потреби дитини та в зв'язку з скрутним матеріальним становищем він не має змоги створити належні умови для проживання та виховання дитини (а.с. 10).
Згідно вимог статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно із нормами ст.164 Сімейного кодексу України, ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини є підставою для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Пленум Верховного Суду в пунктах 15, 16 своєї Постанови від 30 березня 2007 р. ,,Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які не законно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов'язків по вихованню, а також встановити, що він ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не цікавиться життям дитини, не бачиться з нею, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків:
- не турбується про фізичний та духовний розвиток дитини.
- нe цікавиться, як росте його дитина.
- не забезпечує дитину необхідним харчуванням.
- не забезпечує дитину медичним доглядом.
- не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, а тому має бути позбавлений батьківських прав щодо ОСОБА_1 .
Сукупність наведених доказів підтверджує, що відповідач не займається вихованням та матеріальним забезпеченням своєї доньки, що є підставою для позбавлення його батьківських прав щодо неї.
Вимоги ч.6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, що відповідач позов визнав, суд дійшов висновку, що з метою захисту інтересів малолітньої дитини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Керуючись: ст.ст. 150, 165, 166, 180, 181 СК України,
ст.ст. 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-
Позов органу опіки і піклування в особі Гайворонської районної державної адміністрації, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Одеса.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , передати органу опіки та піклування при Гайворонській районній державній адміністрації.
Стягнути з ОСОБА_2 1681,60 грн. судового збору на користь держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. В. Панасюк
Дата документу 09.09.2020