Справа № 640/12183/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
08 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Сорочка Є.О. та Чаку Є.В.,
за участю секретаря Лисенко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року про забезпечення адміністративного позову у справі за заявою, поданою до подання адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання неправомірним та скасування припису, -
ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з заявою, поданою до подання адміністративного позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони КП "Київблагоустрій" вчиняти дії щодо демонтажу чи знесення тимчасової огорожі або будь-якого іншого майна, розташованого за адресою: м.Київ, Поштова площа, 3 (літ.Б) до прийняття рішення у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Заборонено Комунальному підприємству "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії щодо демонтажу чи знесення тимчасової огорожі або будь-якого іншого майна, розташованого за адресою: м.Київ, Поштова площа, 3, літ (Б), до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду адміністративної справи по суті.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Комунальним підприємством "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апелянт мотивують свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що приписом № 2008283 від 29.04.2020 не встановлюється факт самовільного розміщення тимчасової огорожі позивача у м.Києві, а складений інспектором на виконання покладених на нього обов'язків Правилами благоустрою м.Києва, зокрема, п.20.2.1, який визначає обов'язок інспектора щодо складення припису, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою. Апелянт зазначає, що припис не є рішенням про демонтаж, а вноситься з метою з'ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останнього, оскільки дії по демонтажу об'єкту призведуть до значних фінансових втрат та втрати можливості використання об'єкту в майбутньому. Зазначені обставини суттєво ускладнюють відновлення прав заявника та вказують на загрозу унеможливлення захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).
Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_1 має намір звернутись у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України, до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо визнання неправомірним та скасування припису від 29.04.2020 №2008283, винесеного КП "Київблагоустрій" щодо порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: м.Київ, Поштова площа, 3 (літ.Б)
Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року№1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва» затверджено Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила).
За підпунктом 19.2.1. п. 19.2. Правил уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За приписами пп.13.3.2. п.13.3. Правил у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у пп.13.3.3 п.13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
Згідно з пп.13.3.3. п.13.3. Правил рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
За змістом припису Комунального підприємства "Київблагоустрій" № 2008283 від 29.04.2020 заявнику запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення тимчасової огорожі та що у разі відсутності документації демонтувати власними силами, відновити благоустрій. Також, роз'яснено, що у разі не виконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.
Посилання суду першої інстанції на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, оскільки дії по демонтажу об'єкту призведуть до значних фінансових втрат та втрати можливості використання об'єкту в майбутньому, колегія суддів вважає правильним.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачем наведено достатньо аргументів, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або зведе нанівець ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на демонтажу чи знесення тимчасової огорожі або будь-якого іншого майна до набрання законної сили рішенням суду в цій справі.
Крім того, колегія суддів враховує, що ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.06.2020 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання неправомірним та скасування припису від 29.04.2020 №2008283.
При цьому забезпечення позову шляхом заборони вчинення відповідних дій, повністю узгоджується з приписами частини 2 статті 151 КАС України, та є співрозмірним з заявленими позовними вимогами, відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову.
Поряд з цим, слід зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 09.09.2020 року.