Справа № 320/3669/20
09 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року позовну заяву повернуто.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
03 вересня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява про компенсація судових витрат, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на зазначене та враховуючи, що судове рішення було ухвалено у порядку письмового провадження, розгляд даної заяви також здійснюється у порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, а саме витрат апелянта на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з ч.1 ст. 252 КАС Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням.
Водночас, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення та перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним. Прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового судового рішення суд постановляє ухвалу (ч.4 ст.252 КАС України).
За загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв'язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.
Згідно з частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом з тим, судове рішення про направлення справи для продовження розгляду не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для продовження розгляду по суті.
Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках направлення справи для продовження розгляду судові витрати у справі, до яких згідно ст. 134 КАС України відносяться й витрати на професійну правничу допомогу, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Таким чином, при ухваленні судового рішення про направлення справи для продовження розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 20 грудня 2019 року (справа №826/4788/17), від 12 травня 2020 року (справа №817/589/17)
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки викладені у заяві про компенсацію судових витрат вимоги не узгоджуються з нормами процесуального права та суперечать інституту додаткового судового рішення, у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 252, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-
У задоволені заяви ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: І.В. Федотов
А.Ю.Коротких