Справа № 320/7312/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.
09 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березя 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,
У грудні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" (далі - ПрАТ "Миронівський хлібопродукт") звернулося до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 23.11.2019 №1521/6/99-00-07-02-02-15/ІПК.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що надана відповідачем податкова консультація не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, оскільки не містить опису питань, що порушувались платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, а також не містить обґрунтування застосування норм законодавства та висновку з питань практичного застосування таких.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 березя 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, мотивуючи доводами аналогічними позовній заяві.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" (код ЄДРПОУ 25412361, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1) зареєстроване в якості юридичної особи 27.03.2006, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ПрАТ "Миронівський хлібопродукт" звернулось до відповідача із запитом від 23.10.2019 вих. №255 на отримання податкової консультації, в якому просило надати письмову індивідуальну податкову консультацію з наступних питань, а саме:
1. Чи правильно розуміє Товариство, що доходи які сплачені або будуть виплачені на користь нерезидента на виконання Угоди про позику від 12.04.2010, у відповідності до п. 46 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, звільнені від оподаткування, у тому числі при зміні суб'єкта боржника у зв'язку з переведення боргу на іншого боржника, який також є позичальником в рамках угоди про позику від 12.04.2010? Наприклад, замість позичальника ПрАТ "Миронівський хлібопродукт" борг переведений буде на іншого позичальника - ТОВ "Вінницька птахофабрика" або іншу компанію позичальника зі складу позичальників відповідно до угоди про позику від 12.04.2010.
2. Чи правильно розуміє Товариство, що доходи які сплачені або будуть виплачені на користь нерезидента на виконання Угоди про позику від 12.04.2010, у відповідності до п. 46 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, звільнені від оподаткування, у тому числі при зміні суб'єкта боржника у зв'язку з переведення боргу на іншого боржника, який не є позичальником в рамках угоди про позику від 12.04.2010? При цьому, сплата таких процентів буде продовжуватися в межах укладеної угоди про позику від 12.04.2010.
Листом від 25.11.2019 №1521/6/99-00-07-02-02-15/ІПК Державною податковою службою України надано позивачу податкову консультацію, в якій повідомлено, що згідно з п.п.141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов:
а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.
Водночас, згідно з п. 46 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу звільняються від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпункту "б" підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу.
Так, Державною податковою службою України в податковій консультації від 23.11.2019 №1521/6/99-00-07-02-02-15/ІПК зроблено висновок, що доходи нерезидента у вигляді процентів за наданою таким нерезидентом резиденту України до 31.12.2016 позикою, яка була залучена шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідає умовам підпункту "б" підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, звільняються від оподаткування, якщо такі проценти сплачуються в межах договору про надання такої позики нерезиденту - позикодавцю безпосередньо таким резидентом - позичальником.
Вважаючи, що надана податкова консультація не є повною та не надає чіткої відповіді на поставлені запитання, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Підпункт 14.1.172-1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначає індивідуальну податкову консультацію як роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Порядок звернення платників податків за податковими консультаціями, а також розгляду таких звернень контролюючими органами та надання відповідей на них врегульовано ст.ст.52 і 53 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Згідно пункту 52.2 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Пунктом 52.3 статті 52 ПК України передбачено, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Згідно з приписами ст. 52.4 Податкового кодексу України індивідуальні податкові консультації надаються у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Отже, індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування.
Метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
Платник податків має право звертатись до суду про оскарження акту ненормативного характеру - податкової консультації. Підставою для визнання податкової консультації недійсною є її суперечність правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Правовідносини, з приводу яких позивач просив податковий орган надати йому індивідуальну податкову консультацію врегульовані нормами Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.
Зі змісту сірної податкової консультації від 23.11.2019 №1521/6/99-00-07-02-02-15/ІПК вбачається, що відповідач роз'яснив позивачу, що доходи нерезидента у вигляді процентів за наданою таким нерезидентом резиденту України до 31.12.2016 позикою, яка була залучена шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідає умовам підпункту "б" підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, звільняються від оподаткування.
Разом з тим, пунктом 46 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що звільняються від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпункту "б" підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу.
Отже, колегія суддів приходить до виновку, що роз'яснення відповідача відповідає нормам та змісту правової норми, оскільки відповідач, надаючи індивідуальну податкову консультацію, дійшов вірних висновків щодо звільнення від оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів за наданою таким нерезидентом резиденту України до 31.12.2016 позикою, яка була залучена шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідає умовам підпункту "б" підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу.
Відтак, надана позивачу листом ДПС України від 23.11.2019 №1521/6/99-00-07-02-02-15/ІПК індивідуальна податкова консультація цілком відповідає вимогам законодавчих актів, щодо тлумачення яких вона надана.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надана позивачу податкова консультація відповідає вимогам закону, а тому не підлягає скасуванню.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березя 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко