Суддя-доповідач: Епель О.В.
08 вересня 2020 року Справа № 753/4193/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 було залишено без руху через пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та несплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у задоволенні якого ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 було відмовлено.
Станом на 08.09.2020 недоліки апеляційної скарги Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не усунуто.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, судом враховується, що апелянтом не було усунуто й інші недоліки, визначені в ухвалі від 18.05.2020, а саме - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Таким чином, оскільки недоліки апеляційної скарги Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, зокрема щодо звернення із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску, апелянтом у строк, встановлений судом, не усунуті, то колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач
Судді: