Справа № 361/6864/15 Суддя (судді) першої інстанції: Петришин Н.М.
07 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі::
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Кузьмишиної О.М. та Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із заявою про роз'яснення судового рішення від 26 травня 2020 року у справі №361/6864/15.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2020 року вказану заяву було повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та повернути справу для продовження розгляду заяви.
Апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником використано непередбачений чинним процесуальним законодавством спосіб звернення до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення судового рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч.7-8 ст.44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Підпунктом 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України (далі - ДСАУ) у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» №229 (6984) 01.12.2018.
У подальшому, в газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення ДСАУ, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №624/0/15-19 від 28.02.2019 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), ДСАУ повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01.12.2018).
Разом з тим, наказом ДСАУ №628 від 22.12.2018 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 у відповідній редакції (далі - Положення).
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, з 22.12.2018 отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Зокрема, відповідно до п.14 розділу XI Положення №30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Згідно п.1 Розділу ХІ Положення №30, з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення №30).
Згідно вимог розділу XI Положення №30, обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі «Електронний суд», розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 по справі №826/11548/17, від 06.08.2019 по справі №2340/4648/18 та від 22.08.2019 по справі №520/20958/18.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, заява про роз'яснення судового рішення надіслана Лящуком П.П. на електронну адресу суду першої інстанції, містить відсканований графічний підпис без використання електронного цифрового підпису.
Відомості про сформування заяви ОСОБА_1 у підсистемі «Електронний суд» через Електронний кабінет відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення судового рішення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2020 року, у справі №160/1156/19, в ухвалах від 16 січня 2020 року у справі № 200/10469/19-а, 05 лютого 2020 року у справі №2340/4795/18.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення.
Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми процесуального права.
При цьому, посилання апелянта на те, що дану справу розглянуто неповноважним судом, з огляду на положення п.6 ст.37 КАС України, спростовуються матеріалами справи, зокрема, протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с. 182, 194). Крім того, колегія суддів звертає увагу, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції за результатами розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 254, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: