ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 вересня 2020 року м. Київ № 640/17888/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Невмержицькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємство виконавчого органу КИЇВРАДИ
(Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві
Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови
від 14.07.2020 ВП№62325029,
за участю представника позивача - Недашківської І.В.
Комунальне підприємство виконавчого органу КИЇВРАДИ (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі-відповідач), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.07.2020 про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №62325029 на Комунальне підприємство «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у розмірі 5 100,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на Комунальне підприємство «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у розмірі 5 100,00 грн. та зобов'язано протягом 10 робочих днів виконати судове рішення. На думку позивача постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем порушено норми статті 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язковості перевірки поважності причин невиконання боржником судового рішення. Вказано, що 14.07.2020 державний виконавець мав реальну можливість пересвідчитися в існуванні обставин, що унеможливили виконання судового рішення (невиконання АТ «К.ЕНЕРГО» частини першої судового рішення у справі №759/11126/18), що, в свою чергу, позбавило Комунальне підприємство «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» можливості добровільного виконання частини другої судового рішення у справі №759/11126/18, і є поважною причиною невиконання боржником рішення суду в десятиденний строк. За таких обставин справи державний виконавець мав підстави відкласти проведення виконавчих дій. Проте державний виконавець перелічені вище обставини не аналізував та не врахував при винесенні оскарженої постанови про накладення штрафу, таким чином порушивши норми статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» , відповідно до яких визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме відсутність поважних причин, що зумовили невиконання рішення суду у встановлені строки. Позивач вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 14.07.2020 ВП№62325029 є такою, що не відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям обґрунтованості, добросовісності та пропорційності та своєчасності.
Зазначено, що у позивача відсутня можливість виконання частини другої судового рішення у справі №759/11126/18 без виконання іншим боржником першої частини зазначеного рішення, відсутність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, вичерпний перелік яких наведений у статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», подальше вчинення Печерським ДВС виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №62325029 призводить до порушення прав, свобод і інтересів позивача та має як правові, так і матеріальні наслідки. Комунальне підприємство «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не відмовляється виконати судове рішення у справі №759/11126/18 у добровільному порядку, однак існування ускладнюючих обставин, таких як невиконання АТ «К.ЕНЕРГО» частини першої цього ж рішення та неможливості визначення розміру суми коригування самостійно, позбавляє позивача виконати саме це рішення у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/17888/20 з викликом сторін та з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем 11.08.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечено та вказано, що позивач затягує виконання рішення та зловживає своїми процесуальними правами, тому державним виконавцем було здійснено заходи примусового виконання рішення, а саме винесено постанову про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні - Комунальне підприємство «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з відзивом на позовну заяву, відповідачем подано копію матеріалів виконавчого провадження №62325029.
Представником позивача 31.08.2020 подано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
В судовому засіданні 09.09.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув, хоча і був повідомлений належним чином про розгляд справи, що про свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №759/11126/18 зобов"язано ПАТ "Київенерго" код ЄДРПОУ 00131305 здійснити коригування нарахувань за період з лютого 2018 року по квітень 2018 року, згідно п.3 ст.9 Розділу 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водо постачання" від 22 06.2017 року по квартирі №90 по пл. Святошинська, 1 в м. Києві з опалювальною площею 77,7 кв.м, за місцем проживання позивача, виходячи із нарахованої суми 2486,39 грн та зобов"язано КП "Київтеплоенерго" код ЄДРПОУ 40538421 з врахуванням сум коригування заборгованості за період лютого 2018 року по квітень 2018 року, по квартирі №90 по пл. Святошинська, 1 в м. Києві з опалювальною площею 77,7 кв.м, за місцем проживання позивача, зменшити суму заборгованості у розмірі згідно фактично наданих послуг.
Постановою Київського апеляційного суду від 21.10.2019 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року змінено, виключено з резолютивної частини рішення фразу: «виходячи із нарахованої суми 2486, 39 грн». В решті рішення суду залишено без змін.
Старшим державним виконавцем Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову від 12.06.2020 ВП №62325029 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 15.04.2020 №759/11126/18 виданого Київський апеляційним судом про зобов'язання Комунального підприємства «Київтеплоенерго» з врахуванням сум коригування заборгованості за період з лютого 2018 року по квітень 2018 року, по квартирі №90 по пл. Святошинська, 1 в м. Києві з опалювальною площею 77,7 кв.м., за місцем проживання позивача, зменшити суму заборгованості у розмірі згідно фактично наданих послуг.
Комунальним підприємством виконавчого органу КИЇВРАДИ (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» подано до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву від 19.06.2020, в якій просило відкласти проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №62325029 з примусового виконання виконавчого листа №759/11126/18, виданого Київським апеляційним судом 15.04.2020, про зобов'язання КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» з врахуванням сум коригування заборгованості за період лютого 2018 року по квітень 2018 року, по квартирі №90 по пл. Святошинській, будинок №1 в м. Києві з опалювальною площею 77,7 кв.м. за місцем проживання позивача, зменшити суму заборгованості у розмірі згідно фактично наданих послуг та винести постанову про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №62325029.
Старшим державним виконавцем Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову від 01.07.2020 ВП №62325029 про відкладення проведення виконавчих дій з примусового виконання виконання виконавчого листа від 15.04.2020 №759/11126/18 виданого Київський апеляційним судом про зобов'язання Комунального підприємства «Київтеплоенерго» з врахуванням сум коригування заборгованості за період з лютого 2018 року по квітень 2018 року, по квартирі №90 по пл. Святошинська, 1 в м. Києві з опалювальною площею 77,7 кв.м., за місцем проживання позивача, зменшити суму заборгованості у розмірі згідно фактично наданих послуг, до 14.07.2020.
В подальшому, 14.07.2020 старшим державним виконавцем Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову ВП №62325029 про накладення штрафу, згідно якої на Комунальне підприємство виконавчого органу КИЇВРАДИ (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. на підставі статтей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання рішення суду. Пунктом другим зазначеної постанови зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.
Позивач не погоджуючись з прийнятою постановою від 14.07.2020 ВП№62325029 про накладення штрафу, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі по тексту - Закон №1404-VIII).
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 10 Закону №1404-VIII встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 16 частини третьої вказаної статті Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що чинним законодавством на державного виконавця покладено обов'язок щодо вжиття передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також наділено повноваженнями стосовно накладення стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Так, частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частин першої, другої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, передумовою накладення на боржника штрафу є невиконання останнім рішення суду у встановлений виконавцем строк.
Згідно з пунктом 10 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Крім цього, частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що на законодавчому рівні встановлено заходи примусового виконання рішень зобов'язального характеру, а саме застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності.
При цьому, з аналізу наведених вище норм Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що боржник в разі неможливості виконання рішення має право звернутися до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, або звернутися до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву від 19.06.2020 про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №62325029.
Печерським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) роглянуто заяву позивача та старшим державним виконавцем Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову від 01.07.2020 ВП №62325029 про відкладення проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа від 15.04.2020 №759/11126/18, виданого Київський апеляційним судом про зобов'язання Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» з врахуванням сум коригування заборгованості за період з лютого 2018 року по квітень 2018 року, по квартирі №90 по пл. Святошинська, 1 в м. Києві з опалювальною площею 77,7 кв.м., за місцем проживання позивача, зменшити суму заборгованості у розмірі згідно фактично наданих послуг, до 14.07.2020.
В матеріалах справи міститься копія заяви позивача від 14.07.2020 (день винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу), в якій останній просить відповідача винести постанову про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадження №62325029.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відтак, доводи позивача щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, не приймаються судом до уваги, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" передбачений алгоритм дії сторони виконавчого провадження, яка не може виконати рішення суду з поважних причин.
Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Доказів встановлення судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №759/11126/18, матеріали справи не містять.
Оскільки рішення суду боржником виконано не було, старшим державним виконавцем керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», 14.07.2020 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн та зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Суд наголошує, що вимогами Закону України «Про виконавче провадження» чітко зазначено, що в разі неможливості виконання рішення сторона виконавчого провадження має право звернутися до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, або звернутися до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач рішення суду у встановлений термін не виконав. Обставини, зазначені позивачем як поважні - не приймаються судом до уваги, оскільки доказів встановлення судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25.04.2019 у справі №759/11126/18, матеріали справи не містять.
Відтак враховуючи, що позивач не дотримався вимог Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем правомірно прийнято постанову від 14.07.2020 про накладення штрафу.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 287, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.