ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 вересня 2020 року м. Київ № 640/20788/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до 1) Міністерства соціальної політики України;
2) Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної
державної адміністрації;
3) Управління праці та соціального захисту населення Новозавоської районної у
місті Чернігові ради
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
визнання зареєстрованими податкові накладні,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України, Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Новозавоської районної у місті Чернігові ради, в якому просить суд:
1) скасувати наказ Міністерства соціальної політики України від 31 січня 2019 року № 127, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 2019 року за № 176/331447, «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2019 рік» в частині затверджених розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування в 2019 році, зокрема, для постраждалих Чернігівської області;
2) зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним у частині затверджених розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування в 2019 році, зокрема, для постраждалих Чернігівської області;
3) скасувати наказ Міністерства соціальної політики України від 22 січня 2020 року № 42 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2020 рік», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2020 року за № 107/34390, в частині затверджених розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування в 2020 році, зокрема, для постраждалих Чернігівської області;
4) зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти нові нормативно-правовий акти на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним у частині затверджених розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування в 2020 році, зокрема, для постраждалих Чернігівської області;
5) на час проведення судового розгляду цього адміністративного позову призупинити дію Наказу Міністерства соціальної політики України від 22 січня 2020 року № 42 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2020 рік» в частині встановлення та виплати розмірів вартості продуктів харчування для постраждалих осіб Чернігівської області - до вирішення спору по суті;
6) зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської обласної державної адміністрації населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради з моменту подання адміністративного позову до суду виконувати розрахунки, а Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради та Міністерство соціальної політики України нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (встановивши її у розмірі 50 % вартості продуктів для 1 категорії) згідно пункту 14 статті 20, враховуючи частину третю статті 67 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258, відповідно до Додатку № 4 і № 5, як інваліду другої групи, без обмеження строку проведення виплат.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, стаття 151 Кодексу адміністративного судочинства України містить перелік видів забезпечення позову, а саме:
- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд звертає увагу, що вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову визначенні статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позовні вимоги позивача під номерами 5 та 6 не відповідають вимогам частини першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд зазначає, що заява про забезпечення позову подається окремою заявою.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказаний недолік позивач може усунути шляхом приведення позовних вимог під №№ 5 та 6 у відповідності до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та надання суду позовну заяву у новій редакції у кількості відповідно до сторін, у раз якщо позовні вимоги під №№ 5 та 6 позивачем заявлені як забезпечення позову, то вказане привести у відповідності до статтей 151-153 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України даної ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Аверкова