09 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/3390/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.,
за участі секретаря Чоботар А.С.,
представників позивача Дрогана С.В., Шиманського О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про залишення без розгляду позовної заяви Чернігівського прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України до Новозаводського відділу державної служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про закриття виконавчих проваджень, скасування акту та постанови про накладення штрафу,
Позивач звернувся до суду з позовом до Новозаводського відділу державної служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якому просить за результатом розгляду позовної заяви закрити виконавчі провадження від 23.07.2020 ВП№62646041, від 23.07.2020 ВП№62644581, від 23.07.2020 ВП№62645443, від 23.07.2020 ВП№62644883, скасувати акт державного виконавця від 22.07.2020 та скасувати постанову про накладення штрафу на Чернігівський прикордонний загін від 22.07.2020 (державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Шурубенка В.В.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 відкрито провадження у справі.
Через канцелярію суду відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до суду.
Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував та зазначив, що вважає що місячний строк звернення до суду ним не пропущений, клопотання про повновлення строку звернення до суду не заявляв.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд зважає на наступне.
Пунктом 1 ч.2 cт.287 КАС України встановлено, що позовну заяву (з приводу оскарження дій та рішень державного виконавця) може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, ч.3 вказаної статті встановлено: якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Отже, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Отже, досліджуючи питання строку звернення до суду, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерело права (ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
Суд зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду. Європейський суд з прав людини визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004).
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. І за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, оскільки позивач звернувся до суду 21.08.2020 (згідно штампу на поштового відділення на конверті), тобто з пропущенням встановленого терміну понад десять днів, а клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду не заявляв, наведене обумовлює висновок про достатність підстав для залишення позову Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) Державної прикордонної служби України без розгляду в силу ч.3 ст.123 КАС України.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України до Новозаводського відділу державної служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про закриття виконавчих проваджень, скасування акту та постанови про накладення штрафу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.294 КАСУ, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Житняк