09 вересня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/890/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Керівника Апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Керівника Апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправним та скасування наказу від 22 червня 2020 року №125/ка "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".
Позов обґрунтовано протиправними діями відповідача стосовно видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження. Позивач не погоджується з висновками дисциплінарної комісії про те, що ним невірно надано оцінку експлуатації радіоелектронного засобу за адресою: Тернопільська область, Чортківський район, с. Малі Чорнокінці на частоті випромінювання 5660МГц з шириною смуги 25,8 МГц, а саме не було окремо кваліфіковано порушення вимог пункту 2 частини другої статті 6 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та вимог підпункту 4.1.5 пункту 4.1 Ліцензійних умов. Відповідно, не було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 145 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На противагу вказаним твердженням позивач зазначив про відсутність підстав кваліфікувати виявлене порушення як порушення ліцензійних умов. Посилався також на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2020 року у справі №608/457/20, яка набрала законної сили та згідно з якою судом було досліджено всі обставини справи та надано належну правову оцінку кваліфікації правопорушення, передбаченого частиною другою статті 146 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім цього, заперечував щодо кваліфікації його дій за пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», оскільки вважає, що вказаною нормою передбачена форма вираження невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків у вигляді бездіяльності. Водночас, у висновку дисциплінарної комісії зазначено про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку. Звертав увагу на те, що ні дисциплінарною комісією, ні керівником Апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у висновку не зазначено, який протокол та за якою статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення не складено. Наголошував також на тому, що жодного доказу стосовно вчинення ним дисциплінарного проступку та про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності комісія не надала, обвинувачення у вчиненні дисциплінарного проступку не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ має бути визнано таким, що ґрунтується на припущеннях.
Ухвалою суду від 13 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено та визначено відповідачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи; витребувано у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації належним чином засвідчену копію дисциплінарної справи ОСОБА_1 .
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про необґрунтованість та безпідставність вимог позивача. Вважає, що наказ видано в межах законодавчо визначених повноважень, підстав, порядку та строків. Вказано, що ОСОБА_1 своїми діями щодо невірної кваліфікації виявленого ще одного порушення законодавства про радіочастотний ресурс України та не складанням відповідного протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 145 Кодексу України про адміністративні правопорушення унеможливив: притягнення винної посадової особи (ТОВ «ВІВАНЕТ.КОМ») до адміністративної відповідальності за більш серйозне адміністративне правопорушення за вказаною нормою; видання розпорядження про усунення порушень умов ліцензії. На думку відповідача, позивач порушив свої посадові обов'язки, визначені пунктами 2.5, 2.7 розділу 2 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу державного нагляду по Північно-західному регіону управління державного нагляду Департаменту державного нагляду НКРЗІ, затвердженої керівником Апарату НКРЗІ 15 червня 2018 року. У зв'язку з наведеним та посилаючись на положення статей 64, 65 Закону України «Про державну службу», відповідачем зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, за який до нього було застосовано дисциплінарне стягнення. Водночас, всі докази під час дисциплінарного провадження одержані законним шляхом, жодних припущень у матеріалах дисциплінарної справи немає. Дисциплінарною комісією ретельно вивчено всі обставини справи та зібрано необхідні докази, наведено факти та аргументи, які доводять вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Звертав увагу також на те, що позивач був присутнім на засіданні дисциплінарної комісії (у режимі відеоконференції) та мав можливість ознайомитись із матеріалами дисциплінарної справи, що не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
На виконання вимог ухвали суду від 13 липня 2020 року разом з відзивом на позовну заяву надано засвідчену копію дисциплінарної справи ОСОБА_1 та її оригінал для огляду.
Оглянувши оригінал указаної справи, судом встановлено відсутність у матеріалах дисциплінарної справи оригіналу наказу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » №125/ка від 22 червня 2020 року, який оскаржує позивач.
Водночас, копія зазначеного наказу, яку надано позивачем разом із позовною заявою, є сканкопією, яка не засвідчена належним чином та є нечитаємою. Зазначене унеможливлює встановлення повного змісту та суті оскаржуваного наказу.
У зв'язку з наведеним суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно частини четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до змісту частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.
Частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З огляду на викладене, з метою з'ясування дійсних обставин даної справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне витребувати у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації оригінал наказу «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » №125/ка від 22 червня 2020 року для огляду, а належним чином засвідчену його копію - для долучення до матеріалів справи.
Відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Крім цього, варто зазначити, що частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду.
Враховуючи повідомлені учасниками справи обставини та їх позицію щодо спірних відносин, з метою з'ясування всіх обставин даної справи, які, на переконання суду, мають значення для правильного вирішення спору, встановлення суті спірних відносин та забезпечення дотримання в повній мірі принципів змагальності сторін, диспозитивності та гласності судового процесу, суд приходить до висновку про доцільність розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Керуючись статтями 72, 73, 75, 77, 80, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Витребувати у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації оригінал наказу «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » №125/ка від 22 червня 2020 року для огляду, а належним чином засвідчену його копію - для долучення до матеріалів справи.
2. Для подання до суду витребуваних доказів встановити Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації строк до 22 вересня 2020 року.
3. Роз'яснити, що неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин є підставою для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
4. Призначити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 28 вересня 2020 року о 15 год. 00 хв. Справа розглядатиметься суддею Лелюком О.П. одноособово. Засідання відбудеться у приміщенні Чернівецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернівці, вул. Садова, 1-І.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк