08 вересня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/724/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Кіщук О.І. позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів Кацап-Бацали Ю.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до прокуратури Чернівецької області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач просить суд:
- визнати про протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №58 від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Чернівецької області №221-к від 28 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Чернівецької області;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури Чернівецької області на посаді прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Чернівецької області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури Чернівецької області з 30 квітня 2020 року;
- стягнути з прокуратури Чернівецької області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2020 року по дату фактичного поновлення.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року заяву прокуратури Чернівецької області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Вирішено, що справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі.
В ході підготовки даної справи до розгляду по суті позивач заявила клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі N 3/116 (20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року N 113-IX (зі змінами).
В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі позивач зазначала, що її звільнення відбулося внаслідок не проходження другого етапу атестації, а саме під час складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Необхідність проходження атестації у формі тестування для прокурорів було передбачено у зв'язку із прийняттям Закону України від 19 вересня 2019 року N 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури". Однак наразі вищезазначений Закон України N 113-IX є предметом конституційного оскарження. Конституційним Судом України було відкрито конституційне провадження у справі N 3/116 (20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України від 19 вересня 2019 року N 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (зі змінами). На думу позивача, визнання неконституційною зазначеної реформи прокуратури за Законом України від 19 вересня 2019 року N 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" матиме такий наслідок, як визнання факту незаконного (неконституційного) звільнення позивача з посади. Вважає, що вирішення Конституційним Судом України справи N 3/116 (20) дозволить правильно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі. На думку позивача, наразі існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи у зв'язку із розглядом Конституційним судом України конституційності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року N 113-IX, на підставі якого позивача звільнено.
Відповідачі щодо задоволення поданого позивачем клопотання заперечували, вказавши про відсутність необхідності зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі N 3/116 (20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року N 113-IX (зі змінами). На їх думку, прийняття Конституційним Судом України рішення у справі N 3/116 (20) не впливає на розгляд цієї справи, оскільки у разі визнання неконституційними оскаржуваних положень закону такі втратять чинність на майбутнє.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Підстави для зупинення провадження у адміністративній справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі лише в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, конституційного провадження, - до набрання законної сили судовим рішенням в такій справі. При цьому не є об'єктивною неможливістю розгляду адміністративної справи випадки, за яких зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Оскільки предметом судового розгляду цієї адміністративної справи є рішення щодо звільнення позивача із займаної посади (індивідуальний акт), то судом на підставі зібраних в ході підготовчого провадження доказів і буде перевірятись чи прийнятий такий з дотриманням критеріїв, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі обставини не впливають на можливість розгляду адміністративним судом цієї справи і прийняття рішення по суті та не свідчать про безумовну необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі N 3/116 (20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року N 113-IX (зі змінами).
Водночас суд звертає увагу і на те, що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Прийняття Конституційним Судом України рішення у справі N 3/116 (20) не впливає на розгляд цієї адміністративної справи, оскільки у разі визнання неконституційними оскаржуваних положень закону такі втратять чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не буде встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на викладене, подане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 180, 236, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08 вересня 2020 року.
Суддя О.П. Лелюк