09 вересня 2020 р. м. Чернівці справа № 600/725/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) від 18.12.2019 року №145746-03 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повернути ОСОБА_1 6707,15 грн - безпідставно утриманої пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Чернівецькій області з 03.01.2008 р. та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058 від 09.07.2003 року. Позивач отримав лист відповідача, зі змісту якого дізнався, що у зв'язку з наданням організацією недостовірної довідки про заробітну плату виникла переплата пенсії у сумі 31694,59 грн за період з 03.01.2008 р. по грудень 2019 р., яку необхідно добровільно повернути. На звернення до відповідача, позивач отримав лист від 20.01.2020 р. №37-64/К-02/8-2400/20 у якому йому повідомлено, що ГУ ПФУ у Чернівецькій області було здійснено звірку даних про нараховану позивачу заробітну плату за 1993-1999 р.р., які містяться у довідці ТОВ "Дністерелектросервіс" від 03.01.2008 р., з первинними документами цього товариства, внаслідок чого встановлено завищення заробітної плати , з яких не утрималися страхові внески. Зазначено, що на підставі ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем прийнято рішення про відрахування у розмірі 20 відсотків пенсії надміру отриманих коштів починаючи з лютого 2020 року.
Вказане рішення позивач вважає протиправним з огляду на те, що пенсіонер не несе відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.
З огляду на викладене позивач просить скасувати рішення відповідача про відрахування надміру отриманих коштів починаючи з лютого 2020р. з призначеної пенсії.
04.06.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду задоволено заяву про забезпечення адміністративного позову. Зупинено стягнення 20 % пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 18.12.2019 року №145746-03.
09.06.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 01.07.2020 року.
19.06.2020 р. на адресу суду надійшов відзив, відповідно до змісту якої відповідач заперечує проти позовних вимог. Відповідач вказував, що в результаті проведення інвентаризації пенсійних справ було виявлено, що коефіцієнт заробітної плати позивача перевищує 5,6 розмірів середньої заробітної плати, у зв'язку з чим виникла необхідність здійснити перевірку обґрунтованості та відповідності зазначених у довідці №2 від 03.01.2008 р. сум заробітної плати. За наслідком співставлення даних з первинними документами виявлено суттєві розбіжності, зокрема виявлено завищення заробітної плати на суму 25755,41975 грн. В довідку включена сума, з яких внески не утримувались. У зв'язку з наведеним, відповідачем виведено переплату пенсії в сумі 31694,59 грн.
Відповідно до статті 50 Закону суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. Управлінням Фонду прийнято рішення про відрахування у розмірі 20 відсотків пенсії надміру отриманих коштів починаючи з лютого 2020 року.
Оскільки від добровільного повернення надміру отриманих коштів позивач відмовився, тому на підставі рішення відділу з питань організації роботи з виплати пенсій №145746-03 від 18.12.2019 р., з лютого 2020 р. розпочалося утримання надміру виплачених пенсійних коштів в розмірі 20 % загального розміру пенсії.
Відповідач вважає правомірним оскаржуване рішення, тому просить відмовити у задоволенні позову.
01.07.2020 р. у зв'язку з клопотанням представника відповідача, розгляд справи перепризначено на 23.07.2020 р.
23.07.2020 р. у зв'язку з неявкою учасників по справі розгляд справи перепризначено на 04.09.2020 р.
10.06.2020 р. представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.
10.06.2020 р. представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказував, що заперечує проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Чернівецькій області та з 03.01.2008 р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання постанови Правління Пенсійного фонду України № 19-1 від 03.09.2018 "Про проведення інвентаризації пенсійних справ", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 19.09.2018 за № 1077/32529, якою затверджене Порядок проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ, Головним управлінням ПФУ в Чернівецькій області проведено інвентаризацію пенсійної справи позивача, в ході якої встановлено, що довідка про заробітну плату від 03.01.2008 №2, видана ТОВ "Дністерелектросервіс" має завищення заробітної плати , з яких не утрималися страхові внески.
27.06.2019 р. згідно довідки №1058 встановлено, що в ході звірки особових рахунків за 1993-1999 р.р. виявлено завищення заробітної плати в сумі 25755,41975 грн (а.с.50-51).
27.06.2019 р за результатами звірки між відповідачем та ТОВ "Дністерелектросервіс" видано нову довідку №6, в якій суми заробітку відповідають первинним документам, що знаходять в установ (а.с. 50-51).
18.12.2019 р. відділом з питань організації роботи з виплати пенсій винесено рішення №145746-03 відповідно до якого визначено переплату пенсії у сумі 31694,59 грн, яке підлягає поверненню. Окрім того зазначено, що у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.02.2020 р. (а.с 53).
20.12.2019 р. Новодністровським сектором обслуговування громадян повідомлено позивача про переплату пенсії у сумі 31694,59 грн за період з 03.01.2008 р. по 31.12.2019 р. Відповідно до ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" запропоновано повернути дану переплату добровільно (а.с. 47).
20.01.2020 р. листом №37-64/К-02/8-2400/20 відповідач повідомив позивач про наявність щодо причин та порядку відшкодування переплати пенсій (а.с. 48-49).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 50 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) установлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Аналогічне регулювання здійснюється і статтею 103 Закону України від 05.11.1991р. №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), за приписами якої суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 за № 374/7695 (далі - Порядок №6-4).
Згідно із приписами пунктів 2, 3 Порядку переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Зі змісту зазначених норм Закону №1058-ІV, Закону №1788 та Порядку вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.
При цьому відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі статті 50 Закону №1058-ІV або статті 103 Закону №1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, обов'язковою умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Як установлено судом, підставою для прийняття оскарженого рішення є факт несплати ТОВ "Дністерелектросервіс" (роботодавець позивача у період з 1993р. по 1999р.) страхових внесків з 1993 р. по 1999 р. з суми 25755,41945 грн. Окрім того, відповідач зазначає, що вказана довідка від 03.01.2008 р. підписана керівником ОСОБА_1 , який займав посаду директора підприємства.
Суд вважає такі висновки відповідача безпідставними.
Суд враховує, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, необхідно виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Як видно зі змісту оскарженого рішення, оформленого розпорядженням, в ньому не наведено жодного обґрунтування наявності фактів переплати пенсії та її причин, умислу позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Крім того, згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно не підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні його із заявою про призначення пенсії не наведено та допустимими доказами не підтверджено обізнаність позивача щодо недостовірності даних, зазначених у довідці ТОВ "Дністерелектросервіс", а навпаки, у спірному рішенні зазначено, що вказані довідки були видані з вини організації, яка їх видала, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Також суд зазначає, що кошти, утримані з пенсії позивача у зв'язку з прийняттям рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, не виплачені безпідставно. У зв'язку із скасуванням рішення, утримані з ОСОБА_1 кошти в розмірі 20% суми пенсії, підлягають поверненню позивачу.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідач не навів жодних обґрунтованих обставин щодо фактів зловживання з боку позивача, як і не надав відповідних доказів.
Крім того, факти зловживання пенсіонером не наведені і в оскаржуваному рішенні.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Поряд з цим, у статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6).
Європейський суд з прав людини у пунктах 16, 17 рішення від 24 листопада 2016 року у справі "ТОВ "Полімерконтейнер" проти України" (Заява N 23620/05) наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції", від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A N 296-A, та "Кушоглу проти Болгарії", N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 № 489/5808/16-а, від 07.02.2019 р. №344/6370/14-а.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Стосовно розподілу судових витрат.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн, що підтверджується квитанцією від 02.06.2020 р. №88753 (а.с. 54).
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1681,60 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 18.12.2019 року №145746-03 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повернути ОСОБА_1 6707,15 грн - безпідставно утриманої пенсії.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1681,60 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345)
Суддя І.В. Маренич