09 вересня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/467/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка" про анулювання дозволу на користування надрами, -
03.04.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної служби геології та надр України (позивач) до Приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка" (відповідач) з такими позовними вимогами:
припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5216 від 12.11.2010 року наданого Приватній виробничо-комерційній фірмі "Зірка".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Приватній виробничо-комерційній фірмі "Зірка" надано спеціальний дозвіл на користування надрами №5216 від 12.11.2010 року, з метою видобування пісків, придатних для дорожнього будівництва ,як компонентів в'яжучого для щільних силікатних бетонів та для штукатурних розчинів для опоряджувального шару та суглинків, придатних для виробництва каменів керамічних в'яжучого для щільних силікатних бетонів та для штукатурних розчинів для опоряджувального шару та суглинків, придатних для виробництва каменів керамічних
Наказом Державної служби геології та надр України №96 від 26.03.2019 року, Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у травні 2019 року. В зв'язку з чим, відповідачу було направлено письмове повідомлення про проведення планової перевірки.
За результатами перевірки було складено Акт про недопущення до перевірки №02- 01/10/2019-26/п-72 від 27.05.2019 року, яким встановлено, що посадовим особам Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України було відмовлено у проведенні перевірки.
Надрокористувач надав пояснення, в яких пояснив, що підставою недопущення є незатвердження, на його думку, та неоприлюднення на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
На підставі Акту було складено припис від 27.05.2019 року №381-19/02, яким зафіксовано порушення законодавства у сфері надрокористування (недопущення посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю)) та відповідачу надано строк на його усунення до 04.06.2019 року.
У встановлений строк, відповідач не усунув порушення, зазначених в приписі вимог не виконав. Таким чином, надрокористувачем порушено законодавство у сфері надрокористування.
Наказом Держгеонадр №232 від 22.07.2019 року зупинено дію спеціального дозволу №5216 від 12.11.2010 року дозволу та повторно надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень, про що відповідача повідомлено, шляхом направлення на його юридичну адресу листа №13543/03/14-19 від 25.07.2019 року. У встановлені строки відповідач не усунув порушення законодавства в сфері надрокористування.
Тому, Держгеонадра України направило відповідачу лист №23807/01/14-19 від 03.12.2019 року з проханням надати до Держгеонадр України у 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом.
28.12.2019 року на адресу Держгеонадр надійшов лист №231219/1 від 23.12.2019 року від Приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка", в якому надрокористувачем було висловлено незгоду на припинення права користування надрами, у зв'язку з чим позивач звертається до суду.
Ухвалою суду від 03.04.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження від 03.04.2020 року надіслано відповідачу листом №824/467/20-а/1978/2020 від 06.04.2020 року за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань супровідним (вул. Лумумби, 4, м. Чернівці, Чернівецька область, 58026), проте 27.04.2020 року конверт повернувся на адресу суду з поштовою відміткою - "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Відповідно до частин восьмої та одинадцятої ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, ухвала про відкриття спрощеного провадження від 03.04.2020 року вважається врученою відповідачу.
Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України (розділ VI доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвалою суду від 16.06.2020 року за клопотанням представника відповідача у відповідності до п. 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України продовжено відповідачу строк на подачу відзиву встановлений ухвалою суду від 03.04.2020 року, на строк дії карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Копію ухвали суду від 16.06.2020 року відповідач отримав 22.06.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте у встановлений строк відзив на позовну заяву не подав.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 року №731-IX (Закон №731-IX) пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
У свою чергу п.п. 1, 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону №731-IX встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно відомостей із офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон №731-IX набрав чинності 17.07.2020 року, проте впродовж 20-денного строку з дня набрання чинності Законом №731-IX, тобто до 06.08.2020 року, відповідач не звертався до суду із заявою на продовження 15-денного процесуального строку для подання відзиву проти позову та у вказаний строк не подав до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, а також заяви відповідача про продовження процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватна виробничо-комерційна фірма "Зірка" (код ЄДРПОУ 03335617) зареєстрована за адресою місцезнаходження: 58026, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. Лумумби, буд. 4. Керівник: ОСОБА_1 . Види діяльності: код КВЕД 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну; код КВЕД 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) (а.с. 42-50).
На підставі протоколу від 13.09.2010 року №3-10 та Наказу Мінприроди від 23.09.2010 року №417 відповідачу видано Спеціальний дозвіл на користування надрами №5213 від 12.11.2010 року. Мета користування надрами: видобування пісків, придатних для дорожнього будівництва, як компонент в'яжучого для щільних силікатних бетонів та для штукатурних розчинів для опоряджувального шару та суглинків, придатних для виробництва каменів керамічних. Родовище та його місцезнаходження: Чорнівське-1 родовище, Чернівецька область, Новоселицький район, 3,5 км на південь від с. Чорнівка Строк дії спеціального дозволу на користування надрами: 20 років (а.с. 8).
Також, 12.11.2010 року між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та відповідачем укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування №5216 предметом якої є просторово обмежена ділянка надр, визначена кутовими точками із зазначеними у Дозволі координатами, яка надається у користування з метою ви добудування корисних копалин. Відповідно до п. 4 Угоди надрокористувач зобов'язаний, окрім іншого: дотримуватись вимог законодавства України, чинних стандартів правил, норм виконання робіт, пов'язаних з користуванням надрами; дотримуватись вимог, передбачених Дозволом та цією Угодою (а.с. 9-13).
02.04.2019 року відповідачу вручено Повідомлення про проведення планової перевірки, яким повідомлено, що у строк з 27 травня по 07 червня 2019 року посадовими особами Державної служби геології та надр України буде проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПВКФ "Зірка" (а.с. 16).
27.05.2019 року, на підставі Наказу від 26.03.2019 року №96 та Направлення на перевірку від 26.04.2019 року №301-19/02, представниками позивача було здійснено спробу провести планову перевірку Приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка", проте представникам відповідача було відмовлено у проведенні такої перевірки, чим порушено такі вимоги законодавства у сфері надрокористування:
- статті 10, 11 Закону України від 05.04.2007 року №877-V "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - недопущення посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводилися з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю);
- стаття 24 Кодексу України про надра від 27.07.1994 року №132/94, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 - недотримання вимог Угоди про умови користування надрами від 12.11.2010 року №5216 в частині обов'язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю.
Факт недопущення представників позивача до планової перевірки зафіксовано актом №02-01/10/2019-26/п-72 від 27.05.2019 року. Примірник вказаного акта отримано представником відповідача 27.05.2019 року (а.с. 17-18).
Щодо недопущення посадових осіб Державної служби геології та надр України до проведення заходу державного нагляду (контролю) відповідачем надано Пояснення від 27.05.2019 року №270519/1 в яких зазначив, що на офіційному сайті Державної служби геології та надр України відсутня інформація про наявність затвердженої уніфікованої форми акта, яка б відповідала діючим критеріям, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №342, тому правові підстави для проведення планової перевірки відсутні. Окрім цього, планова перевірка ПВКФ "Зірка" проводилась в 2016 році, тому без затвердження критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, наступна перевірка може бути проведена не раніше 2021 року. Керуючись нормами ст. ст. 3, 4, 5, 8, 9', 9”, 10, 19, 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ПВКФ "Зірка" не допускає посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення перевірки (а.с. 18-20).
На підставі акта №02-01/10/2019-26/п-72 від 27.05.2019 року про недопущення до перевірки позивачем винесено Припис від 27.05.2019 року №381-19/02, яким зобов'язано відповідача у строк до 04.06.2019 року усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують акт усунення порушень шляхом надання до Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документів (завірених належним чином копій) та матеріалів, що підтверджують дотримання Приватною виробничо-комерційною фірмою "Зірка" вимог законодавства про надрокористування за наведеним переліком. Від отримання припису від 27.05.2019 року №381-19/02 представник відповідача відмовився (а.с. 21-23).
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог припису від 27.05.2019 року №381-19/02 позивачем винесено наказ від 22.07.2019 року №232 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", яким зупинено дію Спеціального дозволу №5216 від 12.11.2010 року та повторно надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення поршень, про що відповідача повідомлено листом №13543/03/14-19 від 25.07.2019 року (а.с.24-25).
Листом №23807/01/14-19 від 03.12.2019 року "Щодо надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами" позивач просив відповідача надати до Держгеонадр у 15 денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами №5216 від 12.11.2010 року (а.с.26).
У відповідь на Лист №23807/01/14-19 від 03.12.2019 року відповідач Листом від 23.12.2019 року №231219/1 повідомив позивача, що зупинення (припинення) дії спеціального дозволу на користування надрами, в свою чергу призведе до значних фінансових витрат підприємства, скорочення робочих місць на підприємстві, зменшення відрахувань до бюджетів різних рівнів (податки, збори тощо). Відповідач висловив категоричну незгоду щодо припинення права користування надрами підприємству та просив надати належну правову оцінку діям та прийнятим рішенням посадових осіб Державної служби геології та надр України, скасувати прийнятті незаконні документи (припис, накази, тощо) (а.с.27-28).
Враховуючи те, що відповідач не усунув порушення законодавства у сфері надрокористування, в тому числі ті, що були підставою для зупинення дії спеціального дозволу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (Положення №1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Згідно з пп. 10, 12 п. 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань: зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.
Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра (КУпН) визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
В силу приписів статті 24 КУпН користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Згідно із ст. 26 КУпН право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 КУпН право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №165 (Порядок № 615).
Пунктом 22 Порядку №615 визначено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктом 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" №2806-IV від 06.09.2005 року дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
За змістом частини першої статті 64 КУпН спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.
Таким чином, орган, який надав надра у користування (Держгеонадра), повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини 1 статті 26 КУпН, лише за наявності згоди на це користувача надрами.
Водночас згідно з правовими висновками Верховного Суду (постанови від 10.05.2018 у справі №802/4846/13-а, від 26.06.2018 року у справі №802/923/14-а та від 06.11.2018 року у справі №805/4098/17-а) право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку.
Виходячи з наведених вище положень чинного законодавства, анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для видання уповноваженим органом припису про їх усунення та зупинення дії дозволу.
Як вбачається з матеріалів даної справи, Державна служба геології та надр України направила Приватній виробничо-комерційній фірмі "Зірка" лист №23807/01/14-19 від 03.12.2019 року з проханням надати до Держгеонадр у 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами №5216 від 12.11.20110 року.
Суд вважає, що оскільки відповідач не надав згоду на припинення права користування надрами, наявні підстави для вирішення цього питання в судовому порядку.
Підставою для припинення права користування надрами є п. 5 ч. 1 ст. 26 КУпН - використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач не усунув порушення, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу (угоди від 12.11.2010 року №5216, що є додатком до спеціального дозволу), та не спростував вказані доводи позивача жодними доказами.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих доказів на підтвердження факту порушення Приватною виробничо-комерційною фірмою "Зірка" вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, що відповідно до статті 26 Кодексу України про надра є підставою для припинення права користування надрами.
Відтак, враховуючи наведені фактичні обставини справи, а також норми чинного законодавства, суд погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для анулювання спірного дозволу відповідача на користування надрами, враховуючи порушення ним законодавства у сфері надрокористування та не усунення відповідних порушень.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з відсутністю витрат позивача пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов Державної служби геології та надр України до Приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка" про анулювання дозволу на користування надрами, - задовольнити повністю.
2. Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5216 від 12.11.2010 року наданого Приватній виробничо-комерційній фірмі "Зірка".
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Державна служба геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031, вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03680);
Відповідач - Приватна виробничо-комерційна фірма "Зірка" (код ЄДРПОУ 03335617, вул. Лумумби, 4, м. Чернівці, Чернівецька область, 58026).
Суддя В.О. Григораш