09 вересня 2020 року справа № 580/3444/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кучеренко І.О.,
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
представника відповідача - Весеньова Є.В. (за ордером),
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича (вул. Смілянська, 23, оф. 36/1, м. Черкаси, 18000, далі - відповідач), якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про стягнення з боржника основної винагороди від 14.11.2019 ВП №60618449.
Ухвалою суду від 01.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця від 14.11.2019 ВП №60618449 є протиправною, оскільки відповідачем з позивача не стягувалась заборгованість в примусовому порядку за виконавчим провадженням №60618449, а тому відсутні підстави для стягнення основної винагороди приватного виконавця. Крім того, постановою приватного виконавця від 14.07.2020 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тому за умови стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця за виконавчим документом, який повернуто без фактичного виконання, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми основної винагороди про що свідчать положення ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти його задоволення заперечив, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та вжиття приватним виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов'язковими умовами для стягнення з боржника основної винагороди, а приватним виконавцем вчинялись дії з виконання виконавчого напису. На підставі вищевикладених обставин, відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича перебувало виконавче провадження №60618449 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 02.02.2011 №446.
14.11.2019 приватним виконавцем винесено постанову ВП №60618449 про стягнення з позивача основної винагороди в сумі 18643 грн. 08 коп.
14.07.2020 відповідачем прийнято постанову ВП №60618449 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII закріплено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною третьою статті 45 Закону №1404 передбачено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
У свою чергу, основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 02.06.2016 №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон №1403 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частинами 1-4 статті 31 Закону №1403 визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 7 ст. 31 Закону №1403).
На виконання статті 31 Закону №1403 постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок №643).
Відповідно до вимог пункту 19 Порядку №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Виходячи з аналізу наведених норм у їх сукупності, постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, однак, підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа та сума основної винагороди визначається у відсотках до стягнутої суми.
Таким чином, постанова про стягнення основної винагороди має визначати суму основної винагороди у розмірі 10 відсотків саме від стягнутої суми.
Із матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий документ, а саме виконавчий напис від 02.02.2011 №446 повернуто стягувачу АТ «Альфа-Банк» на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи письмову заяву стягувача про повернення виконавчого документу.
Суд наголошує, що повернення виконавчого документу за заявою стягувача не є заходом примусового виконання рішень, за допомогою якого приватним виконавцем здійснюється стягнення або повернення заборгованості, а є способом добровільного врегулювання сторонами виконавчого провадження питань щодо умов фактичного виконання виконавчого документа, що і мало місце в даному випадку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стягнення основної винагороди приватного виконавця, відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», є можливим лише за умови: 1) фактичного виконання виконавчого документа; 2) вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом основна винагорода приватного виконавця є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
Оскільки, як становлено судом, виконавчий документ повернуто АТ «Альфа-Банк» за його заявою, а вжитті приватним виконавцем заходи не призвели до будь-якого виконання у примусовому порядку виконавчого документа, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди в сумі 18643 грн. 08 коп.
Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 по справі № 2540/3203/18 щодо розгляду спору, що виник через невизначеність правового режиму застосування судами ч. 2 ст. 27 та ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документу стягувачу з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).
Крім того, за умови стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця за виконавчим документом, який повернуто без фактичного виконання, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми основної винагороди про, що свідчать положення ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Відтак, у разі повторного пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, створюються умови щодо повторного стягнення з боржника основної винагороди, що є порушення права та інтересів боржника.
Таким чином, постанова приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про стягнення з боржника основної винагороди від 14.11.2019 ВП №60618449 є протиправною та підлягає до скасування.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про стягнення з боржника основної винагороди від 14.11.2019 ВП №60618449.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.А. Гайдаш