Справа № 560/2469/20
іменем України
08 вересня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання провести перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року та з дати звернення до відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І-ї категорії, є інвалідом ІІ групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Вважає, що відповідно до частини 3 статті 59 закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
У січні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на що отримав лист, яким повідомлено про те, що у період з 11.09.1988 року по 12.10.1988 року позивач не брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС як військовослужбовець або військовозобов'язаний, а тому не належить до категорії осіб, які мають право на обчислення пенсії відповідно до статті 59 Закону та пункту 9-1 Порядку, відтак підстави для обчислення пенсії виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні.
Позивач не погоджується з твердженнями відповідача, вважаючи, що на нього розповсюджується положення частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки він працював на підприємстві, яке було залучене до складу невоєнізованих (обслуговуючих) формувань Цивільної оборони СРСР та здійснювало роботи на місці ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ці обставини встановлені у постанові Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 28 квітня 2017 року у справі №676/1128/17.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити.
Покликається на те, що ОСОБА_1 не належить до осіб, які мають право на обчислення пенсії відповідно до ст.59 Закону №796-ХІІ, оскільки документи, які б підтверджували участь позивача в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовця або військовозобов'язаного в матеріалах пенсійної справи відсутні. Крім того, відсутні документи про те, що захворювання позивача було отримане ним внаслідок виконання обов'язків військової служби.
Суд відмовив у задоволенні клопотань про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін та зупиненні провадження.
Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримує пенсію як інвалід ІІ-ї групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до статті 57 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивачу з 21.10.2015 року встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується актом огляду МСЕК серії АВ №0570522 та експертним висновком від 09 жовтня 2015 року. Причина інвалідності: захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до посвідчення управління соціального захисту населення Кам'янець-Подільської РДА від 31 травня 2017 року позивач має статус інваліда війни.
31.01.2020 року позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач заявив про своє бажання отримувати пенсію по інвалідності розраховану в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 20.02.2020 №574-679/Г-03/8-2200/20 повідомило позивача про відсутність підстав для обчислення пенсії виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, оскільки він не належить до осіб, які мають на це право. Вважаючи відмову у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ).
Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57, 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Також, вказаним рішенням встановлено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року випливає, що визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституцій України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на це, чинними після 25 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Отже, фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини третьої статті 59 Закону, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширювався порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з частиною 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» з 26 квітня 2019 року.
Проте, для виникнення права на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою незмінною залишилась умова, яка стосується обов'язкової наявності у особи статусу військовослужбовця, на яких і розповсюджується норма ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у чинній редакції.
Суд звертає увагу на те, що стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має назву "Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи".
Статтею 10 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії та її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також, особи які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до примітки статті 10 Закону №796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Таким чином, дія статті 59 Закону №796 (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов:
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідністю саме внаслідок участі у вище перерахованих подіях;
3) особа брала участь у вище перерахованих подіях (ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях) саме під час проходження військової служби.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 08 травня 2018 року у справі №820/1148/18, від 21 травня 2018 року у справі №816/1159/18 та від 13 червня 2018 року у справі №812/1094/18 та інших.
З матеріалів справи не вбачається наявності доказів проходження позивачем військової служби та/або проходження військових зборів під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Правовий статус ветеранів війни, гарантії щодо створення належних умов для їх життєзабезпечення визначено у Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII). Пунктом 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551-XII передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Аналізуючи приписи пункту 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII суд констатує, що цей Закон не містить вимог, які визначають порядок та форму залучення осіб до складу формувань Цивільної оборони.
Водночас, відповідно до вимог нормативно-правових актів з Цивільної оборони, які були чинними на момент аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 18.03.1976 № 201-78, наказів заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 № 90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та від 29.06.1976 № 92 (настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (Сільському на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 № 01, від 30.04.1986 №02, від 04.05.1986 № 16, від 19.05.1986 № 52 та інші), цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 8 років. Отже, формування Цивільної оборони передбачало як воєнізовану так і невоєнізовану форму.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 28.04.2017 в справі №676/1128/17.
У зазначеній постанові вказується на те, що згідно з довідкою Кам'янець-Подільського автотранспортного підприємства 16808 ОСОБА_1 був направлений в зону ЧАЕС з 11.09.1988 по 12.10.1988 року на роботу по перевезенню учасників ліквідації аварії.
Відповідно до інших письмових доказів (а.с. 82,84) позивач не був військовослужбовцем, відтак перебуваючи у зоні ЧАЕС у відповідний період, також не набув статус військовослужбовця, у зв'язку з чим не належить до числа осіб, на яких поширюється дія ст. 59 Закону №796-ХІІ, та яким може бути проведений перерахунок пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Документи, які б підтверджували участь позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як військовослужбовця або військовозобов'язаного в матеріалах пенсійної справи та у матеріалах справи відсутні. Також відсутня інформація про те, що у період його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач брав участь у військових зборах, і те, що захворювання було отримане ним при виконанні обов'язків військової служби.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, діяв відповідно до вимог чинного законодавства, відтак довів правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення, зважаючи на що у позові необхідно відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 08 вересня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.С. Козачок