про залишення позовної заяви без руху
08 вересня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2496/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Хом'якова В.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Херсонського обласного центру зайнятості (відповідач), в якому просить:
- визнати незаконним наказ Чаплинської районної філії Херсонського обласного центру зайнятості від 13.07.2020 №НТ200713, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу безробітного;
- зобов'язати Херсонський обласний центр зайнятості надати ОСОБА_1 статус безробітного з 13.07.2020 року;
- зобов'язати Херсонський обласний центр зайнятості призначити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю з 13.07.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачає встановлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня 2020 року, в сумі 2102,00 грн.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
З наведеного вище вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 містить вимогу немайнового характеру, за яку останній необхідно було сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 840,80 грн. Проте, позивачем не оплачено судовий збір у згаданому розмірі.
Натомість, в тексті позовної заяви, відповідно до положень ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", позивач просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що має двох дітей віком до чотирнадцяти років, а позовні вимоги пов'язані із захистом соціальних прав.
З приводу даного клопотання суд зазначає наступне.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
На підставі ч. 1, 2 ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Відтак, звільнення позивача від сплати судового збору може розцінюватися як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Окрім цього, зі змісту вимог про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для застосування пільг щодо сплати судового збору до ОСОБА_1 , які передбачені ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Отже, у зв'язку з відсутністю пільг щодо сплати судового збору та для забезпечення рівності учасників судового процесу, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Крім того, варто зазначити, що підпункт "б" п.2 ч.1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" визначає підстави відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору саме, зокрема, дітей, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів. Доказів згаданого ухилення позивачем надано не було.
Проте, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що стаття 8 Закону України "Про судовий збір" визначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. А тому, позивач не позбавлений права на звернення до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем ні до позовної заяви, ні до клопотання про звільнення від сплати судового збору не додано доказів тяжкого майнового стану (до прикладу доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік).
Виходячи з вищевикладеного, така заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд, -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2496/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.В. Хом'якова