08 вересня 2020 р. м. ХерсонСправа № 821/1409/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
10.08.2020 року голова ліквідаційної комісії ГТУЮ у Херсонській області звернувся до суду із заявою у порядку ст. 380 КАС України, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ГТУЮ у Херсонській області 108541,44 грн. Зазначає, що у зв'язку зі сплатою коштів на виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року, поверненню підлягає безпідставно виплачена позивачу сума, тобто 108541,44 грн.
Ухвалою суду від 18.08.2020 року заяву Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про поворот виконання рішення в адміністративній справі № 821/1409/17 призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.09.2020 року.
08.09.2020 року до суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про поворот виконання рішення суду. Представник позивача зазначає, що рішення суду по цій справі не підлягає повороту виконання в силу ч. 1 ст. 239 КЗпП України з тієї підстави, що стягнуті кошти є виплатою, що випливає з трудових відносин. Крім того, вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, тому до спірних правовідносин підлягає застосовуванню частина 2 статті 233 КЗпП України.
Представники сторін просять заяву про поворот виконання судового рішення розглядати у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 380 КАС України суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву про поворот виконання судового рішення, суд встановив такі обставини.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року у справі № 821/1409/17 адміністративний позов задовольнити частково. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 34906897) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2016 року по 07.11.2017 року у розмірі 108541 (сто вісім тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 44 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 25.03.2020 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 року у справі № 821/1409/17 скасовано. Справу № 821/1409/17 направлено на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 23.07.2020 року провадження у справі закрито.
Вирішуючи заяву про поворот виконання судового рішення, суд виходить з такого.
За приписами частин 1, 4, 7 статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він, зокрема, відмовляє в позові повністю. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд звертає увагу, що поворот виконання судового рішення є інститутом адміністративного судочинства, що спрямований на повернення стягнутих грошових сум на підставі рішення суду, що було скасоване.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані статтею 381 КАС України.
Відповідно до вказаної норми, поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Таким чином, поворот виконання рішення у справах, пов'язаних із присудженням виплат заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року не була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Відтак, суд вважає, що у даних правовідносинах поворот виконання судового рішення не допускається, оскільки Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області не надано жодних доказів того, що скасована постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Посилання відповідача про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не є виплатою заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби є необґрунтованими, з огляду на таке.
Як частиною першою статті 94 КЗпП України, так і частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці", як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)", за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов'язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов'язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов'язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров'я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя.
Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Отже, вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року по справі № 552/3404/17.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про поворот виконання постанови суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відмовити повністю.
Керуючись ст. 241, 248, 380, 381 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя С.В. Гомельчук