Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
09 вересня 2020 р. Справа № 520/11779/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши адміністративний позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 11.08.2020 №50-42 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів";
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 140000,00 (сто сорок тисяч гривень).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позивач в прохальній частині позовної заяви заявляє вимогу про стягнення моральної шкоди, завданої відповідачем.
Як вбачається з обґрунтування позову в частині стягнення моральної шкоди, позивач пов'язує її спричинення проведенням відповідачем протиправної перевірки, в ході якої на територію КЕВ м. Харків прийшли представники Відповідача, а саме 4 (чотири) головних спеціаліста Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області та Відділу контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, вручили направлення та лист-вимогу, і повідомили, що проводять перевірку позивача, який надає послуги з постачання комунальних послуг мешканцям відомчих будинків Міністерства оборони України, які знаходяться у нього на балансі, з порушенням порядку ціноутворення. Позивач зазначає, що така ситуація сталася біля прохідного коридору позивача, біля кабінету начальника КЕВ м. Харків, в прийомний день та в прийомні години, коли до співробітників КЕВ м. Харків на прийом зверталися численні відвідувачі (працівники відокремлених структурних підрозділів, мешканці інших житлових приміщень Міністерства оборони України, військовослужбовці які вирішували свої житлові питання, контрагенти у договірних відносинах, тощо). Всі ці особи вимушено були свідками вказаних дій представників Позивача, що принизило репутацію Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків у свідомості цих осіб. Через кілька діб чутки про незаконність діяльності КЕВ м. Харків з питань забезпечення комунальними послугами житлових будинків поширились серед більшості мешканців житлових будинків Міністерства оборони України у різних районах м. Харкова, а також серед працівників Позивача.
При цьому, предметом оскарження у даній справі є рішення відповідача про накладення стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", за ненадання документів, а не дії відповідача щодо призначення та проведення перевірки.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем не оскаржуються дії (бездіяльність) відповідача щодо проведення перевірки. В поданому позові позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 140000,00 (сто сорок тисяч гривень), яка спричинена проведенням такої перевірки, а не рішенням, що оскаржується.
Відповідно до ч 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відтак, як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправним, на його думку, проведенням перевірки, без заявлення вимоги про вирішення зазначеного публічно-правового спору. З огляду на це, вимога про стягнення моральної шкоди підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем заявлені позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства - як в порядку господарського судочинства, так і адміністративного, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 8. ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297, п.15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про |о визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білова О.В.