Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
08 вересня 2020 р. №520/8476/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Зміївської районної державної адміністрації Харківської області (63404, Харківська область, м.Зміїв, вул.Адміністративна, буд.9 код ЄДРПОУ 04059639) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Зміївської районної державної адміністрації Харківської області щодо проведення перерахунку грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи;
- скасувати рішення Районної комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області від 20 травня 2020 року щодо проведення перерахунку розміру грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи з числа військовослужбовців, які брали безпосередньо участь у антитерористичній операції, яким було визначено та зменшено розмір грошової компенсації у розмірі 479393,35 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Районної комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області від 20.05.2020 року позивачу протиправно зменшено розмір грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення з 968862,07 грн до 479393,35 грн. Перегляд попереднього рішення відповідача від 18.12.2019 на підставі зміни законодавства грубо порушує права позивача, оскільки, закон, який звужує права чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач - Зміївська районна державна адміністрація Харківської області, надіслала на адресу суду письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства у межах наданих повноважень з урахуванням усіх обставин у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, доходить виходить з наступних підстав та мотивів.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учасник АТО, інвалід війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 20.03.2019 року Управлінням соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області.
Як встановлено з матеріалів адміністративної справи позивач в 2019 році звернувся до відповідача з заявою про призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.
Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 11.11.2019 року №2017, складеним Управлінням соціального захисту населення, висновком комісії, що утворена відповідно до розпорядження голови міської ради від 17.04.2019 №17 "Про створення комісії для обстеження житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 " встановлено, що за результатами недоліків (дефектів, пошкоджень), виявлених під час обстеження, дана будівля не є надійною та безпечною в експлуатації, не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам.
Рішенням Районної комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області б/н від 18.12.2019 призначено грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, ОСОБА_1 в розмірі 967862,07 грн.
20.05.2020 року у зв'язку з введенням в дію постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 №353 "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 19.10.2016 №719" та керуючись Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, відповідач вирішив провести перерахунок розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особі з інвалідністю внаслідок ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, ОСОБА_1 , у зв'язку із зміною складової формули, за якою розраховується грошова компенсація та визначено грошову компенсацію в розмірі 479393,35 коп.
Не погоджуючись зі спірним рішенням, вважаючи що його конституційні та соціальні права порушені позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України "Про державні місцеві адміністрації" № 586-XIV від 09.04.1999 року.
Відповідно до частини 2 статті 7 ЗУ "Про державні місцеві адміністрації" місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 23 ЗУ "Про державні місцеві адміністрації" визначено, що місцева державна адміністрація реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян - пенсіонерів, осіб з інвалідністю, одиноких непрацездатних, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, одиноких матерів, багатодітних сімей, інших громадян, які внаслідок недостатньої матеріальної забезпеченості потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави.
Зміст спірних правовідносин становить порядок призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції та потребують поліпшення житлових умов, та перебувають на обліку за місцем проживання як такі, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до норм Житлового кодексу Української РСР, та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.
Статтею 10 Закону України від 22.10.1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII) визначено, що його дія поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також унаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: - утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; - батьки; - один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; - діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; - діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; - діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Аналогічні за змістом положення містяться у п.3 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. №740
Умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами п'ятим - восьмим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, визначено Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 (далі - Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають члени сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, статус яким надано відповідно до абзаців п'ятого - восьмого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - особи, які загинули (пропали безвісти), померли) і які перебувають на квартирному обліку, за категоріями у такій черговості: 1) категорія I - дружина (чоловік) і малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (в тому числі усиновлені), які проживають разом з матір'ю (батьком); дружина (чоловік), якщо в особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, немає дітей (в тому числі усиновлених); 2) категорія II - малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (в тому числі усиновлені), які на день її смерті проживали окремо від матері (батька), якщо особа, яка загинула (пропала безвісти), померла, на день смерті розлучена або не розлучена і дружина (чоловік) цієї особи не позбавлена (не позбавлений) батьківських прав; малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла; 3) категорія III - батьки особи, яка загинула (пропала безвісти), померла; 4) категорія IV - повнолітні діти, які не мають (не мали) своїх сімей; 5) категорія V - повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства та мають свої сім'ї; 6) категорія VI - повнолітні діти, обоє батьків яких загинули (пропали безвісти), померли; 7) категорія VII - дружина (чоловік) особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, яка (який) її на Чорнобильській АЕС у 1986 році по ІІ групі інвалідності - 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 5 Порядку №719, за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (у разі її створення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (далі - комісія).
До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, громадських організацій, які об'єднують ветеранів антитерористичної операції (за їх згодою).
До повноважень комісії належить: перевірка наявності у особи статусу члена сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю; визначення категорії особи як члена сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла; перевірка складу сім'ї особи з інвалідністю; перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік членів сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю; перевірка факту спільного або роздільного проживання членів сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, які мають право на грошову компенсацію; прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; визначення розміру грошової компенсації; перевірка наявності майнових прав на нерухоме майно членів сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю, а також всіх членів родини, на яких розраховується грошова компенсація, або відчуження такого майна протягом п'яти років, що передують даті подання заяви про виплату грошової компенсації.
Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, Районною комісією щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, утвореною розпорядженням голови Зміївської районної державної адміністрації №334 від 11.11.2016 року розглянуто заяву позивача та прийнято відповідне рішення від 18.12.2019 року про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, ОСОБА_1 в розмірі 967862,07 грн.
У письмовому відзиві на позов, представник відповідача зазначив, що розрахунок грошової компенсації виконано згідно з пунктами 19, 20 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 року №719 (зі змінами чинним на час прийняття рішення), та наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2019 №286.
Згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2019 №286 показник опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 жовтня 2019 року), зокрема для Харківської області становить 13214 грн.
На виконання приписів п.24 Порядку №719 копію рішення районної комісії із зазначенням розміру призначеної грошової компенсації було надіслано позивачу та Департаменту соціального захисту Харківської обласної державної адміністрації.
27.12.2019 року ОСОБА_1 надав до управління соціального захисту Зміївської районної державної адміністрації населення копію договору про відкриття спеціального рахунку у відділенні ПАТ "Державний ощадний банк України".
Станом на 06.05.2020 року грошова компенсація позивачу виплачена не була через відсутність фінансування субвенції з державного бюджету.
20.05.2020 року відповідач у зв'язку з введенням в дію постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 №353 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №719" проведено перерахунок розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особі з інвалідністю внаслідок ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали безпосередньо участь в антитерористичній операції ОСОБА_1 по причині зміни складових формули, за якою розраховується грошова компенсація.
Зі змісту Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №719 (в редакції постанови КМУ №353 від 06.05.2020 року) вбачається два випадки проведення перерахунку грошової компенсації, визначеного:
- пунктом 19 у разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, визначеної Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, розмір грошової компенсації підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошова компенсація не виплачена чи виплачена не у повному обсязі;
- пунктом 24-1, у разі зміни у складі сім'ї заявник, якому призначено грошову компенсацію.
На час прийняття оскаржуваного в даній справі рішення відповідача від 20.05.2020 року, змін щодо опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла чи змін у складі сім'ї ОСОБА_1 не відбулося.
Суд звертає увагу, що Порядком №719 від 19.10.2016 ні в новій, ні в попередній редакції не передбачено права комісії щодо перегляду та перерахунку грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення з підстав зміни складових формули, за якою розраховується грошова компенсація. Зміна законодавства України, яке регулює спірне питання щодо виплати грошової компенсації, в даному випадку складових формули, за якою розраховується грошова компенсація на стадії фактичного виконання раніше прийнятого рішення Районної комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області від 18.12.2019 року не має впливати на правовідносини між позивачем та відповідачем, які вже склалися.
Згідно із ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, працівників правоохоронних органів зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням викладеного, відповідач при здійсненні ОСОБА_1 перерахунку грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи з числа військовослужбовці, які брали безпосередньо участь в антитерористичній операції із застосуванням нової формули, яка введена новою редакцією Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деякими категоріями осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 06.05.2020 року №353) діяв з порушенням ст.22 Конституції України, чим було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій позивача.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії'" від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Аналогічні висновки містяться в правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у п. 23 рішення "Кічко проти України" від 08.11.2005, а саме якщо правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що рішення Районної комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області від 20 травня 2020 року щодо проведення перерахунку розміру грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи з числа військовослужбовців, які брали безпосередньо участь у антитерористичній операції є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат в порядку ст.139 КАС України судом не здійснюється, оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших витрат позивачем не надано.
Керуючись статтями 14, 243-246, 263, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Зміївської районної державної адміністрації Харківської області щодо проведення перерахунку грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.
Скасувати рішення Районної комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області від 20 травня 2020 року щодо проведення перерахунку розміру грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи з числа військовослужбовців, які брали безпосередньо участь у антитерористичній операції, яким визначено та зменшено розмір грошової компенсації у розмірі 479393,35 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Панченко