Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 вересня 2020 р. Справа № 520/8020/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправно бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління пенсійного фонду України у Харківській області щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України у Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 року та на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14.12.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1 з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020. Проте, рішенням № 940 від 04.03.2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки позивач на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, згідно статті 114 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не досягла пенсійного віку.
Позивач не погоджується з таким рішенням пенсійного органу та стверджує, що має право на пенсію згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», враховуючи висновки рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020. Так, за нормами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Позивачу наразі більше 45 років, станом на 01.04.2015 року нараховується пільгового стажу 10 років 3 місяці, загального стажу - 26 років 6 місяців, тому набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того, позивач також зазначив, що працює рентгенолаборантом в кабінеті рентгенодіагностики і флюрографії КНП ХОР "Обласна психіатрична лікарня №3" з 2004 року і по теперішній час. Згідно ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення робота у закладах з наданням психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи з подвійному розмірі. За таких підстав, відповідачем протиправно не застосовано висновки рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що відповідно до п. 1 ч. 2. ст. 114 Розділу ХІV-I Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пенсійне забезпечення окремих категорій громадян) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року. Пільговий стаж роботи за списком № 1 ОСОБА_1 на день звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах склав 23 роки 2 місяці 6 днів, страховий стаж - 25 років 8 місяців 2 дні. Проте, позивачка не досягла пенсійного віку встановленого статтею 114 зазначеного Закону.
Крім того, пенсійним органом також зазначено, що посилання позивача норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» є безпідставними, оскільки положення вказаного Закону застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії (пункт 16 Прикінцевих положень Закону). Враховуючи положення ч. 1 ст. 58 Конституції України, до даних правовідносин застосовується той нормативно-правовий акт, який діє на час виникнення правовідносин. На час звернення позивача до пенсійного органу (25.02.2020 року) діяв Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", який регулює питання призначення пенсії на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2, та встановлює вік після досягнення якого особи мають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Щодо посилання позивача на рішення КС України від 23.01.2020 року №1-р/2020 відповідач також зазначив, що вказане вище рішення КСУ стосується визнання неконституційними окремих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких до 11.10.2017 призначалися пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та № 2, та які з 11.10.2017 року не застосовуються, оскільки з 11.10.2017 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 та № 2 призначаються відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, посилання позивача на рішення КСУ від 23.01.2020 року №1-р/2020, яке на його думку повинно враховуватися при призначенні йому пенсії, є безпідставним та не повинно прийматися до уваги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши доводи заяв по суті сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), 25.02.2020 року звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Проте, рішенням № 940 від 04.03.2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1974 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року. На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, пільговий стаж роботи за Списком №1 на день звернення позивача склав 23 роки 2 місяці 6 днів, страховий стаж - 25 років 8 місяців 2 дні. За таких обставин вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до п.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як такій, що не досягла пенсійного віку.
Позивач 23.03.2020 року звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України, за результатами розгляду якої листом ПФУ (Департамент пенсійного забезпечення) повідомлено позивача, що ГУ ПФУ в Харківській області правомірно відмовило у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, оскільки позивач не досяг пенсійного віку, передбаченого ст. 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, листом Міністерства соціальної політики України на звернення гр. ОСОБА_1 повідомлено, що умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 визначені статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, положення Закону України „Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії (пункт 16 Прикінцевих положень Закону). В свою чергу, рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 стосується визнання неконституційними окремих положень Закону України „Про пенсійне забезпечення", відповідно до яких до 11.10.2017 року призначалися пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2 та які з 11.10.2017 року не застосовуються, оскільки з 11.10.2017 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2, призначаються відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись із відмовою у призначенні пенсії за Списком №1 відповідно до п. "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням висновків рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Пунктом 6 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.
У рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2015 від 13 травня 2015 року зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України) (абзац перший п. 2.1 Рішення).
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII та „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо (абзаци перший та другий п. 2.2 Рішення).
Як свідчать матеріали справи, позивач 25.02.2020 року звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
В рішенні відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області № 940 від 04.03.2020 року, прийнятим зав результатами розгляду заяви позивача щодо призначення пільгової пенсії за віком зазначено, що на підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу пільговий стаж роботи за Списком №1 на день звернення позивача склав 23 роки 2 місяці 6 днів, страховий стаж - 25 років 8 місяців 2 дні. Проте, позивач не досяг пенсійного віку, передбаченого п.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що слугувало підставою для відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Відповідачем зроблено висновок, що оскільки ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , то вона має право на пільгову пенсію після досягнення пенсійного віку, а саме 49 років 6 місяців, згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки на момент розгляду заяви від 25.02.2020 року про призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 встановлено, що вона не досягла пенсійного віку згідно п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (49 років 6 місяців), тому відділ з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області виніс оскаржуване рішення № 940 від 04.03.2020 року про відмову в призначенні заявниці пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
В позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому ним 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020. Проте, зміст позовної заяви свідчить, що позивач вважає, що при призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 слід застосовувати п. "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням висновків вказаного рішення Конституційного Суду України.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Відтак, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визначено порядок застосування ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за яким редакція вказаної статті до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII має застосовуватися до осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, досягли пенсійного віку - чоловіки 50 років та жінки 45 років, та набули необхідний стаж.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було доповнено Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розділом XIV-1 ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017 року.
Суд зазначає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціювання системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" - з 11.10.2017 року.
Оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017 року.
Відповідно до п.1 статті 114 Розділу ХІV-1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, оскільки позивачу виповнилось 45 років 12 липня 2019 року, то умови призначення їй пільгової пенсії мають визначатися на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не на підставі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки позивачка не досягла 45 років до 11.10.2017 року (дату набуття чинності внесенням змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Таким чином, рішенням № 940 від 04.03.2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області правомірно відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як такій, що не досягла пенсійного віку. Вказане свідчить про відсутність підстав для визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.3 Прикінцевих положень, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправно бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Обчислення строків оскарження рішення суду здійснюється з урахуванням п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Суддя Шевченко О.В.