Справа № 500/1259/20
08 вересня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., представника позивача - Смоляра В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,
Військова частина НОМЕР_2 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позов до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з позовом про стягнення з нього на користь військової частини НОМЕР_1 суму завданої державі невідшкодованої шкоди у розмірі 21423,86 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в ході проведення перевірки служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 було виявлено порушення фінансово бюджетної дисципліни, що призвели до втрат, а саме нестача бочок оцинкованих БСО-1-200 в кількості 33 шт. на суму 21423,86 гривень. По даному факту наказом командиром військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2020 року №41 було призначено службове розслідування, яке було оформлено актом проведення службового розслідування від 27.02.2020 року та видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2020 №87 «Про результати службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна служби пального та мастильних матеріалів на суму 21423,86 гривен», за результатами, якого було встановлено, що нестача майна служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 була допущена колишнім начальником складу пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, залишок невідшкодованої заборгованості становить 21423,86 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою суду від 02.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правила спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.
В судове засіданні представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що ухвалою суду від 21.07.20 відповідачу було продовжено строк для подання відзиву та надано можливість ознайомитися з матеріалами справи та з цією метою відкладено розгляд справи в понад місячний строк.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд дійшов наступного висновку.
Як випливає із матеріалів справи, у період з 13.01.2020 по 01.02.2020 відділом внутрішнього контролю з залученням представників відповідних управлінь, служб та військових частин оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у військовій частині НОМЕР_1 проведено перевірку окремих питань по службам (Акт перевірки від 01.02.2020 №502/27/1).
В ході проведення перевірки служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 було виявлено порушення фінансово бюджетної дисципліни, що призвели до втрат, а саме нестача бочок оцинкованих БСО-1-200 в кількості 33 шт. на суму 21423,86 гривень (аркуш справи 40-62).
По даному факту наказом командиром військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2020 №41 було призначено службове розслідування (аркуш справи 32), яке було оформлено актом проведення службового розслідування від 27.02.2020 (аркуш справи 15-19) та видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2020 №87 «Про результати службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна служби пального та мастильних матеріалів на суму 21423,86 гривен», за результатами, якого було встановлено, що нестача майна служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 була допущена колишнім начальником складу пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 (аркуш справи 37-29).
Як випливає із матеріалів справи, колишній військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2020 № 35 (аркуш справи 9) виключений зі списку особового складу військової частини з підстав його звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 (у зв'язку із закінченням строку контракту) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.02.2020 № 9-РС.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №31-РС від 14.03.2019 відповідача було призначено на посаду начальника складу взводу матеріального забезпечення, згідно рапорту, написаного відповідачем 15 березня 2019 року посаду начальника складу паливно-мастильних матеріалів він прийняв та приступив до виконання службових обов'язків та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.03.2019 №56 відповідач з 15 березня 2019 року справи та посаду начальника складу взводу матеріального забезпечення прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (аркуш справи 8).
Відповідно до вимог ст. 64 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - установлюються такі терміни для прийняття і здавання посад: командир полку, батальйону - не більше 10 днів, заступник командира з тилу - не більше 20 днів, командир роти - не більше 5 днів, начальник служби, якому підпорядковані склади, - не більше 15 днів. Іншим посадовим особам термін прийняття і здавання посади встановлює старший командир (начальник), закінчення прийняття (здавання) посади вважається дата затвердження старшим командиром (начальником) відповідного акту.
Передача посади начальника складу взводу матеріального забезпечення відбувалась на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №50 від 11.03.2019 та була завершена 14.03.2020 після затвердження акту командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , як це і передбачено керівними документами.
В ході проведення перевірки служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 було складено акт зняття залишків затвердженого ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 та відомість визначення залишкової вартості військового майна затвердженого ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 , відповідно до яких вартість шкоди завданої державі внаслідок нестачі майна служби пального і мастильних матеріалів складає: бочки БСО-1-210 в кількості 33 шт., сума до утримання 21423,86 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 9 Статуту, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Стаття 26 Статуту визначає, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Так, відповідно до Наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» (далі - Наказ), а саме:
- пункт 3.1.9. Наказу зобов'язує всіх посадових осіб військової частини, які відають військовим господарством: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового господарства та неухильно керуватися ними у своїй діяльності; організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки; знати наявність, стан тактично-технічні характеристики та правила експлуатації озброєння, бойової, іншої техніки та вміти організувати їх експлуатацію та ремонт; вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів;
- пункт 3.2.40. Наказу зазначає, що начальник складу частини відповідає за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність та своєчасний облік матеріальних засобів, за підтримку внутрішнього порядку, санітарний та протипожежний стан на складі;
- пункт 3.2.41. Наказу зазначає, що начальник складу повинен: знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, слідкувати за їх комплектністю, наявністю та якісним станом; суворо виконувати правила приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, недопускати випадків псування та нестач; вести кількісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі;
- пунктом 3.1.12. Наказу визначено, що посадові особи, які постійно чи тимчасово відають військовим господарством, не можуть посилатися на незнання діючих законів, наказів, положень, настанов керівництв та інструкцій, що визначають норми, порядок забезпечення військ, а також порядок обліку, зберігання та використання матеріальних засобів.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-ІХ (далі - Закон) визначено, що дія Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону, особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що передача посади начальника складу взводу матеріального забезпечення відбувалась на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №50 від 11.03.2019 року та була завершена 14.03.2020 після затвердження акту командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , як це і передбачено керівними документами.
Суд звертає увагу, що на всіх додатках до акту прийому-передачі посади, а саме: на відомостях по забезпеченню різним видом майна стоїть підпис відповідача. При прийомі посади начальника складу паливно-мастильних матеріалів відповідачем нестачі виявлено не було та згідно рапорту відповідача від 15.03.2019 до попереднього начальника складу проблемних питань у відповідача не було.
В ході проведення перевірки служби пального і мастильних матеріалів військової частини НОМЕР_1 було складено акт зняття залишків затвердженого ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 та відомість визначення залишкової вартості військового майна затвердженого ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 , відповідно до яких вартість шкоди завданої державі внаслідок нестачі майна служби пального і мастильних матеріалів складає: бочки БСО-1-210 в кількості 33 шт., сума до утримання 21423,86 грн.
Відповідач з актом службового розслідування і прийнятим на його підставі наказом від був ознайомлений. Зауваження та заперечення ним не надавалися, у встановленому законом порядку вони також не оскаржувалися.
Також, в наданих поясненнях відповідачем від 11.02.2020 свою вину визнав частково, зазначив, що не відмовляється у добровільному відшкодуванні завданої шкоди (аркуш справи 33).
Таким чином, суд приходить до висновку, що умовами та причинами, що сприяли заподіянню шкоди стали ненадійне збереження матеріальних засобів старшим солдатом ОСОБА_1 , в наслідок чого була заподіяна пряма дійсна шкода державі на загальну суму 21423 грн. 86 коп.
З огляду на встановлений позивачем факт нестачі, допущений ОСОБА_1 , та підтвердження обставин наявності у нього матеріальної відповідальності за таку нестачу, суд вважає вимоги військової частини обґрунтованими.
Сума, що підлягає стягненню з відповідача, підтверджується довідкою № 291 від 08.05.2020 і становить 21243,86 грн.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Суд зауважує, що підстави для розподілу судових витрат не має, оскільки згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому клопотання позивача про стягнення судового збору з відповідача до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини № НОМЕР_3 завдану шкоду у розмірі 21 423 (двадцять одна тисяча чотириста двадцять три) грн 86 (вісімдесят шість) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 вересня 2020 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Військова частина НОМЕР_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4
відповідач:
- ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживаннявул АДРЕСА_2 ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 ;
Головуючий суддя Осташ А.В.