08 вересня 2020 р. Справа № 480/4125/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі утриманих сум податку на доходи фізичних осіб виплаченої з суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 по 28.02.2018;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі утриманих сум податку на доходи фізичних осіб утриманого з суми нарахованого середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 по 28.02.2018 відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 2006 року по 26.01.2019 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та наказом від 28.01.2019 № 22 його було виключено із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення з 26.01.2019. На виконання рішень суду у справах № 480/998/19, № 480/2420/19, № 480/2620/19 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було нараховано та виплачено позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у сумі 28999,62 грн., індексацію грошового забезпечення за 2017-2018 роки сумі 4012,11 грн. та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій в сумі 29435,59 грн., з яких утримано ПДФО 18% та військовий збір 1,5%. Позивач категорично не погоджується з діями відповідача та зазначає, що ненарахування та невиплата позивачу компенсації сум податку з доходів фізичних осіб з виплачених за рішенням суду виплат є протиправною та суперечить п.168.5 статті 168 Податкового кодексу України та Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначив, що за період проходження служби, а також після звільнення ОСОБА_1 , не мав права на отримання середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій, індексації грошового забезпечення. Право на отримання даних виплат він отримав згідно рішень суду, які набули чинності після його звільнення. Згідно з рішенням Верховного Суду від 16.05.2019 по справі № 620/4218/18 Велика палата дійшла висновку про наявність підстав для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку учасникам бойових дій. Тобто дане рішення набрало законної сили вже після звільнення ОСОБА_1 . Таким чином відповідач вважає, що ОСОБА_1 набув право на отримання вищеперерахованих коштів вже після звільнення і на підставі рішень суду і тому відсутні підстави для компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб із зазначених коштів.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій з аргументами, викладеними у відзиві, не погодився, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2006 року по 26.01.2019 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 28.01.2019 № 22 позивача було виключено із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення з 26.01.2019 (а.с. 6).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 по справі № 480/998/19 було визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 16 698 грн. 65 коп. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені у розмірі 28 999 грн. 62 коп. (а.с. 7-10).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі №480/2420/19 було визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 28 січня 2018 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 28 січня 2018 року (а.с. 11-14).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 по справі №480/2620/19 було визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 по 28.02.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 по 28.02.2018 (а.с. 15-17).
Як встановлено із довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 17.04.2020 № 859 (а.с. 18), на виконання рішень судів у справах № 480/998/19, № 480/2420/19, № 480/2620/19 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було нараховано та виплачено позивачу:
- середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в сумі 28999,62 грн., з якого утримано ПДФО 18 % в сумі 5219,93 грн. та військовий збір 1,5% в сумі 434,99 грн., компенсовано ПДФО 18% в сумі 0,00 грн., перераховано (на руки) 23344,70 грн.;
- грошову компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій в сумі 29435,59 грн., з яких утримано ПДФО 18 % в сумі 5298,41 грн. та військовий збір 1,5% в сумі 441,54 грн., компенсовано ПДФО 18% в сумі 0,00 грн., перераховано (на руки) 23695,64 грн.;
- індексацію грошового забезпечення за 2017 - 2018 роки в сумі 4012,11 грн., з яких утримано ПДФО 18 % в сумі 722,18 грн. та військовий збір 1,5% в сумі 60,19 грн., компенсовано ПДФО 18% в сумі 0,00 грн., перераховано (на руки) 3229,74 грн.;
- грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 16 698,65 грн., з яких утримано ПДФО 18% в сумі 3005,76 грн. та військовий збір 1,5% в сумі 250,48 грн., компенсовано ПДФО 18% в сумі 3005,76 грн., перераховано (на руки) 16448,17 грн.
02.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України із заявою, в якій просив виплатити на його користь компенсацію у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з суми нарахованої середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні, грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій, індексації грошового забезпечення (а.с. 19).
Листом від 30.06.2020 № 40/51/33-1429 відповідач зазначив, що ОСОБА_1 набув право на отримання вищеперерахованих коштів вже після звільнення і на підставі рішень суду і тому відсутні підстави для компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб із зазначених коштів (а.с. 20).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює, закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Суми грошового забезпечення, отримані військовослужбовцем під час проходження військової служби включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу на підставі підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, як інші доходи, та оподатковуються на загальних підставах з одночасною виплатою грошової компенсації у розмірі суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).
Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно із пунктами 4, 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до абзацу третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Таким чином, військовослужбовці мають право на виплату компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення при звільненні з військової служби. Розрахунок з військовослужбовцями на день їх виключення зі списків особового складу повинен бути здійснений у повному обсязі.
Позивач був виключений зі списків військової частини 28.02.2019, без проведення з ним усіх розрахунків. Отже, оскільки належна до виплати під час звільнення позивача з військової служби грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, індексації грошового забезпечення відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, вважаємо, що дія Порядку № 44 поширюється також і на такі виплати.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Пунктом 168.5 ст.168 Податкового кодексу України та Порядком №44 визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відтак позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 19.02.2020 у справі №826/2922/17.
Отже, неправомірними є дії відповідача щодо не компенсування розмірів суми податку з доходів фізичних осіб позивачу, утриманого з суми нарахованої при виплаті присудженої судом компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у справі №480/2420/19 та індексації грошового забезпечення за період проходження служби у справі №480/2620/19.
Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що позивач не має права на отримання компенсації утриманого податку через те, що позивач набув право на зазначені виплати після звільнення та не виконував обов'язків пов'язаних з проходженням служби у визначений період, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення при звільненні позивача сталася не з його вини, тому позивач має право на виплату компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з суми невиплаченої компенсації відпусток та індексації грошового забезпечення. Проте, на момент прийняття вище вказаного наказу, з позивачем не проведено повного розрахунку за грошовим забезпеченням. Остаточний розрахунок з позивачем, відповідачем здійснено значно пізніше.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності своїх дій щодо утримання з суми виплаченої позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, індексації грошового забезпечення податку з доходів фізичних осіб без грошової компенсації утриманих податків та зборів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання цих дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію у розмірі утриманих сум ПДФО є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується позовнихвимог про визнання протиправними дій відповідача щодо утримання ПДФО з суми виплаченого ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, та зобов'язання нарахувати та виплатити грошу компенсацію у розмірі утриманого податку, суд зазначає наступне.
Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.
Оскільки середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до складу грошового забезпечення, а є фактично мірою відповідальності роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум при звільненні, то суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі сум податку на доходи фізичних осіб утриманих з нарахованої індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 по 28.02.2018 та з грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) грошову компенсацію у розмірі сум податку на доходи фізичних осіб утриманого з нарахованої індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 по 28.02.2018 та з грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко