09 вересня 2020 р. Справа № 480/3447/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження в письмовому порядку в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ( далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просить зобов'язати призначити пільгову пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 10.01.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсію, але відповідач відмовив у такому призначенні, мотивуючи це тим, що відсутні підстави для дострокового призначення пенсії за відсутності підтверджуючих документів щодо перебуванні його в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що не відповідає фактичним обставинам.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано додаткові документи у відповідача.
Відповідач з дня отримання 11.06.2020 копії ухвали про відкриття провадження у справі та отримання позову ОСОБА_1 з додатками, правом надання відзиву не надав, документів, витребуваних судом не надав, жодних клопотань від відповідача також не надано.
При вирішенні справи по суті, суд враховував граничні строки реалізації сторонами справи процесуальних прав під час дії карантину, встановлені Кабінетом Міністрів України, зокрема щодо строків надання сторонами по справі заяв по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( далі - Закон №1058).
Відповідно до ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Згідно з ч.1 ст.55 цього Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону №1058 визначено умови пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, а саме право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач при досягненні 57 років подав до відповідача заяву 10.01.2020 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку. Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено посвідченням категорії 3, серії НОМЕР_1 , яке видане у встановленому порядку та має штамп "перереєстровано". У військовому квитку позивача відображено, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 14.05.1987 по 06.09.1987, отримав відповідну дозу опромінювання. Згідно архівної довідки Галузевого державного архіву МО України від 28.12.2015 №3954/0310, особовий склад військової частини позивача брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 13.05.1986 по 15.10.1989, а позивач отримав дозу опромінювання в період з 14.05.1987 по 06.09.1987 . Перебування позивача на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 12.05.1987 по 06.09.1987 підтверджується довідкою №23, виданою командиром військової частини №57278. Також позивачем до матеріалів справи та при зверненні до відповідача надав довідку підприємства із інформацією про розрахунок суми коштів, яку позивачу було виплачено у зв'язку із перебуванням в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Листом від 20.02.2020 № 280-65/Т-02/8-1800/20 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для призначення йому пенсії за віком на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з огляду на те, що додана до заяви архівна довідка про участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не містить інформації про кількість днів виїздів у зону відчуження та в яких населених пунктах приймав участь позивач, така інформація відсутня у військовому квитку. Крім того, відповідачем взагалі не було взято до уваги інформацію підприємства , яка зазначена в довідки від 17.12.1999 №178 щодо оплати днів перебування позивача на ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС, оскільки вона не є первинним документом.
Суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи із наступного.
Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-XII (далі - Закон №796-XII) передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до ст. 55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років, а учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років.
Згідно статті 65 Закону №796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. №51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.
Зокрема, відповідно до пункту 5 Порядку №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення зеленого кольору.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
В свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. №22-1 (далі - Порядок №22-1) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846), передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. №122.
Відповідно до Порядку №22-1 документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону №796-XII). Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідними умовами призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення особою певного віку і наявність необхідного стажу роботи на певних роботах або у певних умовах.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач, будучи військовозобов'язаним, у 1987 роках був призваний на учбові збори і проходив їх у 1987 році протягом 12.05.1987 по 06.09.1987 р. у складі військової частини. У військовому квитку позивача є відмітка військкомату, в якій зазначено, що позивач з 14.05.1987 по 06.09.1987 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За даними військового квитка позивач за зазначений період отримав опромінення 9,800 бер.
Також позивачем надана довідка АТЗТ «Сумський насосний завод» від 17.12.1999, яка містить інформацію про період оплати роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка безпідставно не була взагалі взята до уваги відповідачем безпідставно, оскільки також містить інформацію про періоди та оплату днів перебування позивача в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому можливість подання таких документів позивачем передбачено п. 2.1 Порядку №22-1, відповідно до якої до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Військовий квиток є первинним документом для підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В матеріалах справи наявна копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році (категорії 3) серія НОМЕР_1 , яке видано позивачу у встановленому порядку Сумською обласною державною адміністрацією. На момент розгляду справи всі наведені документи є дійсними, ніким не оскаржені та не скасовані і підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987р. Таким чином відповідачем безпідставно не було взято до уваги зазначені документи, які підтверджують факт перебування позивача на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та дні такого перебування, така інформація не досліджувалася, взагалі не бралася до уваги. Відповідачем не було надано жодної оцінки, зокрема, довідки АТЗТ «Сумський насосний завод» від 17.12.1999, що також стосується обставинам перебування позивача на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Разом із тим, суд зазначає, що враховуючи те, що відповідач, будучи уповноваженим органом на розгляд заяв та призначення пенсії фактично не розглянув заяву позивача про призначення пенсії, питання щодо призначення пенсії позивача є дискреційними повноваженнями відповідача, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог щодо призначення пенсії позивачу, а вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.01.2020 та прийняти відповідне рішення із урахуванням висновків суду по даній справі, оскільки рішення відповідачем прийнято не було, судом витребовувалося, але відповідач такого рішення не надав. Матеріалами справи підтверджується, що при розгляді звернення позивача відповідач відповів лише листом від 20.02.2020 №280-65/Т-02/8-1800/20, при цьому, за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. Обов'язковість прийняття такого рішення узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.04.2019 справа №204/362/17 адміністративне провадження №К/9901/44109/18, К/9901/44111/18.
Крім того, враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 864,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2020 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням висновків суду по даній справі та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09.09.2020
Суддя С.М. Гелета