09 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3457/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Полтавській області /далі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про виправлення описки у позовній заяві) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" /далі - відповідач, ТОВ "Святобор 2018"/ про стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" у банках, обслуговуючих такого платника податків, у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у сумі 1378360,34 грн /а.с.41-43/.
Позов обґрунтований тим, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 1378360,34 грн. Вказана сума боргу виникла у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях №0003611405 від 25 березня 2019 року та №0003591405 від 25 березня 2019 року, а також пені, нарахованої на суму грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0003591405 від 25 березня 2019 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Копія вказаної ухвали надіслана відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.64-66/, проте повернулась до суду із відміткою відділення поштового зв'язку "не повна адреса" /а.с.56/.
Також судом вживались інші заходи щодо належного повідомлення відповідача про наявність ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року шляхом передачі телефонограми, однак згідно з актом Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року телефон відповідача +380505847477, який зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача, не належить відповідачу /а.с. 57/.
За таких обставин суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи та правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статей 257, 258 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" (вул. Котляревського, буд. 1/27, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 42286466) зареєстроване як юридична особа 06 липня 2018 року та перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДФС у Полтавській області з 06 липня 2018 року /а.с. 26, 64-66/.
25 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №300/16-31-14-05-09/42286466 від 06 березня 2019 року /а.с. 16-21/ винесено податкові повідомлення-рішення №0003611405 /а.с. 13/, яким до ТОВ "Святобор 2018" застосовано штраф за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у сумі 384882,50 грн, та №0003591405 /а.с. 14/, яким ТОВ "Святобор 2018" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за податковими зобов'язаннями у сумі 701758,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 175439,50 грн.
Податкові повідомлення - рішення №0003611405 від 25 березня 2019 року та №0003591405 від 25 березня 2019 року направлено відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як його місцезнаходження станом на 25 березня 2019 року /а.с.61-63/, та вручено адресату 28 березня 2019 року /а.с.12/.
Згідно з абзацом першим пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пункт 42.2 статті 42 згаданого Кодексу передбачає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З огляду на приписи наведених норм, податкові повідомлення-рішення №0003611405 від 25 березня 2019 року та №0003591405 від 25 березня 2019 року вручені платнику податків.
Податкові повідомлення-рішення №0003611405 від 25 березня 2019 року та №0003591405 від 25 березня 2019 року оскаржувалися у судовому порядку та ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі №440/2587/19 /а.с. 11/ позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯТОБОР 2018" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 березня 2019 року №№0003591405, 0003601405, 0003611405 залишено без розгляду. Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Відповідно до абзаців 1 та 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на викладені положення, суд доходить висновку, що грошові зобов'язання, визначені позивачу контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях №0003611405 від 25 березня 2019 року та №0003591405 від 25 березня 2019 року, є узгодженими з моменту набрання ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі №440/2587/19 законної сили відповідно до положень статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 02 грудня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України /далі - ПК України/.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У встановлені Податковим кодексом України строки вказані суми грошових зобов'язань відповідачем не сплачені.
За приписами підпунктів 129.1.1, 129.1.2, 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України).
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Пунктом 1 підрозділу 7 розділу 3 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07 квітня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, встановлено, що нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня: 1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України; 2) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою (несплатою) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного податковим повідомленням-рішенням №0003591405 від 25 березня 2019 року, відповідачу нараховано пеню у сумі 116280,34 грн, що підтверджується витягами з інтегрованої картки з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), копії яких наявні в матеріалах справи /а.с. 22-24, 68/.
Вказана сума пені відповідачем не сплачена.
Таким чином, загальна сума несплачених зобов'язань становить - 1378360,34 грн, що також підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з інтегрованої картки з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), копія якого наявна в матеріалах справи /а.с.68/.
Заявлена позивачем до стягнення сума боргу в 1378360,34 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а саме: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ю" №24863-50 від 17 березня 2020 року, яку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.64-66/, проте податкова вимога повернута до контролюючого органу відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 10/.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до абзацу третього пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З огляду на приписи наведених норм, податкова вимога форми №24863-50 від 17 березня 2020 року вважається врученою відповідачу.
Доказів оскарження цієї вимоги матеріали справи не містять.
Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи також відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи копії витягів з інтегрованої картки особового рахунку відповідача з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) свідчать про наявність у відповідача податкового боргу з вказаного виду платежу у сумі 1378360,34 грн /а.с. 22-24, 68/.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, позовна вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" про стягнення податкового боргу на загальну суму 1378360,34 грн заявлена позивачем правомірно, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" (вул. Котляревська, буд. 1/27, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 42286466) про стягнення податкового боргу у сумі 1378360,34 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" (вул. Котляревська, буд. 1/27, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 42286466) грошові кошти у сумі 1378360,34 грн (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч триста шістдесят гривень тридцять чотири копійки) за податковим боргом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на розрахунковий рахунок UA768999980313030029000016002, отримувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/14060100, код отримувача: 38019510, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк