08 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4058/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заперечення Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду за правилами спрощеного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування вимоги, -
30 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-856/6073/-У від 02.09.2019.
Ухвалою суду від 04.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Полтавській області про скасування вимоги залишено без руху. Зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: - позовної заяви та її копій, оформленої відповідно до вимог частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску позивачем такого строку або інших доказів на підтвердження факту дотримання останнім вказаного строку.
На виконання вимог вказаної ухвали 18.08.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшли:
- позовна заява та її копія, оформлені відповідно до вимог пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з додатками;
- клопотання про поновлення строку звернення до суду за даним позовом, дослідивши зміст якого суд, враховуючи відсутність у матеріалах позовної заяви належних доказів на підтвердження дати направлення (вручення) контролюючим органом позивачу оскаржуваної вимоги, наявність доказів звернення позивача за отриманням примірника спірної вимоги до контролюючого органу лише 15.07.2020, а також введення на всій території України карантинних заходів, дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду за даним позовом.
Таким чином, з огляду на фактичне усунення позивачем недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 04.08.2020, ухвалою суду від 25.08.2020 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом задоволено; визнано причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування вимоги поважними та поновлено такий строк; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4058/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування вимоги; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію вказаної ухвали відповідач отримав 31.08.2020.
07.09.2020 засобами поштового зв'язку до суду надійшло заперечення Головного управління ДПС у Полтавській області від 03.09.2020 проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження, оскільки предмет доказування потребує повного та всебічного встановлення обставин, з'ясування заперечень проти позовних вимог, визначення порядку розгляду справи та вчинення інших дій з метою правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. При цьому, характер та кількість доказів по даній справі потребує детального вивчення та надання додаткових письмових пояснень.
Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Надаючи правову оцінку запереченням відповідача, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частин другої та третьої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зауважує, що за приписами частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Водночас, згідно з частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
З огляду на приписи вказаних норм та зважаючи на те, що ця справа не відноситься до справ, які мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого засідання для повного та всебічного встановлення обставин, а також не наведення відповідачем належних підстав для переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд не вбачає підстав для задоволення заперечення Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вважає за можливе здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 12, 241, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заперечення Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя О.В. Гіглава