08 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа №340/2213/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»,
про визнання протиправною та скасування постанови.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №62208366 від 29.05.2020 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 29.05.2020 р. відкрито виконавче провадження №62208366 за виконавчим написом №10386, виданим 28.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 11 780,00 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Позивач вказує, що він зареєстрований та проживає у Кіровоградській області, м. Знам'янка, а виконавче провадження відкрито не за місцем його проживання, перебування або знаходження майна. При цьому позивач наголошує на тому, що ніколи не проживав та не був зареєстрований у АДРЕСА_1 .
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.135-141). Відповідач вказує, що у випадку, коли місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місце знаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження. Відповідач зауважує, що у виконавчому написі №10386 від 28.04.2020 р. виданому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В,В. вказано місце проживання боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , тобто виконавчим документом встановлено, що фактичне місце проживання боржника знаходиться у межах виконавчого округу м. Києва. Окрім того, в заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначено інформацію, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 . Відповідач наголошує на тому, що на час вирішення даного спору виконавчий напис №10386 від 28.04.2020 р. є чинним та слугував підставою для відкриття виконавчого провадження, інших документів виконавець не має права вимагати. Відповідач зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, чи будь-яким іншим нормативно-правовим актом, не передбачено обов'язку приватного виконавця проводити виконавчі дії спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2019 р. у справі №511/1342/17. Відповідач вважає, що оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. надійшов виконавчий документ - виконавчий напис №10386 від 28.04.2020 р., виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. у якому зазначено, що боржник проживає (фактичне місце проживання) у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з пред'явленням не за місцем виконання. Додатково відповідач вказує, що з огляду на Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за даною адресою, а отже, адреса, яка зазначена в паспорті боржника та в довідці про місце проживання, саме: АДРЕСА_2 не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживав на день відкриття виконавчого провадження саме в Кіровоградській області, адже норми законодавства вказують на те, що громадяни України мають право вільно пересуватися по території України та вільного вибору місця проживання без офіційної реєстрації, а тому фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку. Стосовно витрат на правничу допомогу відповідач зазначає, шо угода про надання правничої допомоги від 17.06.2020 р. неналежним чином оформлена, оскільки в ній відсутній механізм розрахунку гонорару, конкретний номер судової справи у якій надається правнича допомога, загальна кількість годин праці надання адвокатом правової допомоги. Відповідач звертає увагу на те, що дана справа відноситься до малозначних, адміністративний позов складається із 4 аркушів та містить у собі переважно загальні норми права. На думку відповідача, оскільки відшкодуванню підлягають саме фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності у матеріалах справи належним чином складених фінансових документів про оплату позивачем вартості послуг адвоката, а також їх склад та обсяг, підстави для відшкодування судових витрат у цій частині відсутні.
Представником третьої особи подано письмові пояснення у яких вказано, що у заяві про примусове виконання рішення та у виконавчому написі зазначено місце фактичного проживання боржника, яке територіально відноситься та підпорядковано приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В., а тому у приватного виконавця були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. Представник третьої особи зазначає, що позивачем не доведено неправомірність дій у виконавчому провадженні вимогам, встановленим ч.2 ст.2 КАС України, оскільки визначальним у межах спірних правовідносин є саме правомірність відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем в межах відповідного округу, який не має обов'язку перевіряти місце проживання (перебування, знаходження) боржника/його майна, що зазначає стягувач (а.с.46-58).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 р. вжито заходи забезпечення адміністративного шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №62208366, відкритому постановою приватного виконавця Клименка Романа Васильовича від 29 травня 2020 року на підставі виконавчого напису №10386 виданого 28.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованість у розмірі 11 780,00 грн. (а.с.25-26).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 р. позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови - залишено без руху (а.с.31).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.41-42). Також зазначеною ухвалою залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
21.07.2020 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.83).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 р. витребувано докази у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. (а.с.84).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.198).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис №10386 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості за кредитним договором 700368 від 13.03.2019 р. за період з 16.12.2019 р. по 02.03.2020 р. у сумі 11 780,00 грн. (а.с.100). У виконавчому написі вказується, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №700368 від 13.03.2019 р., укладеним з ТОВ «Авентус Україна», правонаступником всіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №1 від 12.04.2018 р. є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
29 травня 2020 року представником ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» подано приватному виконавцю ОСОБА_2 заяву про примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. за №10386 від 28.04.2020 р. про стягнення із боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 11 780,00 грн. (а.с.94). До заяви додано оригінал виконавчого напису №10386 від 28.04.2020 р. та копію довіреності представника стягувача.
Постановою приватного виконавця Клименка Р.В. від 29.05.2020 р. відкрито виконавче провадження №62208366 із виконання виконавчого напису №10386 виданого 28.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з боржника: ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості в розмірі 11 780,00 грн. (а.с.104).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
На підставі абз.2 ч.1 ст.19 Закону №1404 право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Частиною 2 статті 24 Закону №1404 установлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
З аналізу зазначених норм судом встановлено, що приватний виконавець наділений правом приймати до виконання виконавчі документи, якщо місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцезнаходженням майна боржника є виконавчий округ у якому здійснює діяльність такий приватний виконавець.
Відповідно до відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України встановлено, що ОСОБА_2 надано право на здійснення діяльності у виконавчому окрузі міста Києва.
Таким чином, відповідач мав право прийняти до виконання виконавчий напис №10386 виданий 28.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейиком В.В. за умови проживання чи перебування боржника ОСОБА_1 у м. Києві, а також у разі знаходження його майна у м. Києві.
У відзиві на позовну заяву відповідачем заначено, що виконавче провадження №62208366 відкрито за місцем проживання боржника, зазначеним у виконавчому документі.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Статтею 310 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа має право на місце проживання.
Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.
У розумінні абз.2 - 5, 11 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» від 11.12.2003 р. №1382-IV (далі за текстом - Закон №1382) свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Частиною 10 статті 6 Закону №1382 визначено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Отже, фізична особа може мати декілька місць проживання чи перебування, однак реєстрації підлягає лише одне з таких місць за вибором особи.
З огляду на п.3 ч.1 ст.4 Закону №1404 у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч.3 ст.26 Закону №1404 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Відповідно до п.п.2, 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 (далі за текстом - Інструкція №512) виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.
Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості: назва і дата видачі виконавчого документа; прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові стягувача; дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача; номер телефону стягувача; спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів); реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).
У разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ/копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.
У разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.
На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.
Таким чином, примусове виконання рішення розпочинається на підставі виконавчого документа за заявою стягувача.
Суд враховує, що Закон №1404 не пов'язує адресу місця проживання чи перебування боржника саме із зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи.
Водночас, обов'язковим реквізитом виконавчого документу, з огляду на приписи п.3 ч.1 ст.4 Закону №1404, є адреса місця проживання чи перебування боржника. При цьому, правильність та достовірність адреси боржника, а також інших відомостей, зазначених у виконавчому документі, засвідчується посадовою особою, яка видає відповідний виконавчий документ, та як наслідок, не підлягає перевірці виконавцем під час відкриття виконавчого провадження. Винятком є випадок, коли наявна розбіжність між адресою місця проживання чи перебування боржника зазначеною у виконавчому документів та адресою, зазначеною стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження. У такому разі підтвердженню підлягає саме адреса місця проживання чи перебування боржника вказана у заяві, а не адреса відображена у виконавчому документі.
Такий висновок цілком узгоджується із змістом ч.1 ст.28 Закону №1404 відповідно до якої боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Отже, зважаючи на зміст Закону №1404 та Інструкції №512, приватний виконавець під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не наділений повноваженнями щодо перевірки відомостей зазначених у виконавчому документі, у тому числі і щодо адреси місця проживання чи перебування боржника.
Як встановлено судом, у виконавчому написі №10386 виданому 28.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейиком В.В. зазначено адресу реєстрації боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 та адресу місця проживання: АДРЕСА_1 .
Таким чином, у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича були правові підстави для прийняття до виконання виконавчого напису №10386 виданого 28.04.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейиком В.В., з огляду на наявність у ньому адреси місця проживання у місті Києві, тобто у виконавчому окрузі на який поширюються повноваження відповідача.
Окрім того, під час вчинення виконавчих дій, відповідачем встановлено, що у квітні 2020 року роботодавцем боржника - ОСОБА_1 було ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», розташоване у м. Києві, вул. Межигірська, 82 А, корп.Б., кім.312 (а.с.116). Також у відповіді Державної фіскальної служби України на запит №80723195 від 29.05.2020 р. відображено, що ОСОБА_1 отримує дохід 101 (заробітна плата) від юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 39287145 (а.с.119), тобто від ТОВ «Фінансова компанія «Абекор», яке розташоване у АДРЕСА_3 .
Отже, місце проживання позивача, відображене у виконавчому документі територіально співпадає з місцезнаходженням його роботодавців - місто Київ.
Більш того, недотримання приватним виконавцем принципу територіальності у випадку допущення помилки саме посадовою особою, якою видано виконавчий документ, не свідчить про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, як і не порушує прав боржника, оскільки визначення суб'єкта виконання є прерогативою стягувача.
Водночас, абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону №1404 визначено, що у разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Таким чином, боржник має можливість повідомити виконавцю адресу свого проживання чи перебування за якою він бажає одержувати документи виконавчого провадження.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що постанова приватного виконавця Клименка Р.В. про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2020 р. (ВП №62208366) винесена обґрунтовано та на підставі чинного законодавства, а також з дотриманням інших засад визначених ч.2 ст.2 КАС України, не порушує прав позивача як сторони виконавчого провадження, а тому позовна вимога ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.
Згідно з ч.6 ст.157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Керуючись ст.ст.132, 139, 157, 242-246, 255, 287, 293, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 31) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №340/2213/20 втрачають дію з дня набрання чинності рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №340/2213/20.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Дата складання повного рішення суду - 08 вересня 2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт