07 вересня 2020 року № 320/5870/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправним та скасування рішення,
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власенко О.А. від 13 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61607008 про арешт майна боржника;
- визнати протиправним та скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власенко О.А. від 14 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61607008 про розшук майна боржника;
- визнати протиправним та зобов'язати утриматись Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від вчинення дій у виконавчому провадженні № 61607008, спрямованих на примусове виконання вимоги ГУ ДПС у Київській області від 03.12.2019 року до прийняття рішення по суті у справі №320/3837/20.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем оскаржувані постанови та постанова про відкриття провадження йому надіслані не були. Вказано, на те, що відповідачем порушено принцип співмірності між сумою, що підлягає стягненню та вартістю майна на яке накладено арешт. Також, позивач зазначає, що державний виконавець був зобов'язаний вчинити заходи щодо вилучення (списання) коштів з його рахунків, а у разі їх недостатності вчинити дії щодо задоволення вимог стягувача за рахунок іншого належного майна.
Відповідач правом, надати відзив на позовну заяву, не скористався.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі
Ухвалою суду від 15.07.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду 30.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання 07.08.2020.
07.08.2020 у зв'язку із перебуванням судді Леонтовича А.М. у відпустці справу знято з розгляду та призначено судове засідання на 07.09.2020.
07.09.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
07.09.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Враховуючи строки розгляду справи, передбачені ч. 4 ст. 287 КАС України, суд вважає, що неявка всіх учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті у за наявними матеріалами у справі.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
03.12.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-282433-50У, якою контролюючий орган повідомив позивача про наявність у нього заборгованості зі сплати ЄСВ у розмірі 243296, 68 грн. та недоїмки 212104, 65 грн., яка підлягає сплаті до бюджету протягом десяти календарних днів, що настають за днем її вручення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 відкрито провадження за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнати протиправною та скасування вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-282433-50/11633 від 03.12.2019.
20.03.2020 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власенко О.А. винесено постанову відкриття виконавчого провадження №61607008 щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу по єдиному соціальному внеску в сумі 243296, 68 грн.
20.03.2020 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власенко О.А. винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 24329, 67 грн.
13.05.2020 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власенко О.А. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно яке належть ОСОБА_1
14.05.2020 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власенко О.А. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1
14.05.2020 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власенко О.А. винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_1 .
Вважаючи протиправними постанови про головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власенко О.А. від 13 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61607008 про арешт майна боржника та про розшук майна боржника, позивач звернувся до суду із даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частиною другою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно частини першої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Частиною другою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" зокрема передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Частиною першою статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Пунктом 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі по тексту - Інструкція) передбачено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону.
Згідно пункту 8 Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Частинами четвертою, п'ятою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Відповідно до статті 57 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (частини перша. друга статті 57 Закону).
Відповідно до частини п'ятої статті 57 Закону № 606-ХІV про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
VI. Оцінка суду
Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду, який накладається державним виконавцем у межах суми стягнення за виконавчим провадженням (з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій), шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Арешт майна накладається у разі відсутності в боржника грошових коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача. З метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.
Судом встановлено, що 13.05.2020 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власенко О.А. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно яке належть ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження №61607008.
Сума заборгованості, яка підлягає стягненню з позивача за виконавчим провадженням №61607008 становить 243 296, 68 грн., розмір мінімальних витрат складає 169, 00 грн. та виконавчий збір - 24329, 67 грн.
Разом з тим, з наданих позивачем суду документів судом встановлено, що орієнтовна вартість усього майна, яке належить ОСОБА_1 та на яке накладено арешт в межах виконавчого провадження №61607008 становить 9 213 065, 00 грн.
Таким чином, із встановлених вище обставин та наявних доказів слідує, що накладення державним виконавцем арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 без обмеження сумою стягнення, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, суперечить ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та засадам виконавчого провадження, зокрема співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 320/6360/18.
Відповідно до абзаців першого та третього частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
В матеріалах справи відсутні докази надіслання на адресу позивача постанов в межах виконавчого провадження №61607008 рекомендованим поштовим відправленням, супровідні листи на відправлення документів не є належним доказом надіслання таких адресату.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України «Про теплопостачання»,статті 18-1Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, повязаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Отже, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
13.05.2020 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власенко О.А. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно яке належть ОСОБА_1 та 14.05.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 .
При цьому, матеріали справи не містяться доказів, що підтверджують скеровування постанови про арешт коштів боржника для встановлення обставин щодо наявності чи відсутності на рахунках позивача коштів для погашення заборгованості, що свідчить про порушення державним виконавцем порядку звернення на стягнення майна.
Суд звертає увагу, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, предметом спору є вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-282433-50У від 03.12.2019.
Судом встановлено, що на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-282433-50У від 03.12.2019 відповідачем відкрито виконавче провадження №61607008 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу з єдиного соціального внеску.
Оскаржена в адміністративному або судовому порядку вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ може бути звернута до примусового виконання після розгляду скарги платника ЄСВ або набрання судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи, законної сили.
Таким чином, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-282433-50У від 03.12.2019 не набула статусу узгодженої, виконавче провадження щодо її примусового виконання було відкрито передчасно.
Під час розгляду справи, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних постанов з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги є обґрунтованими.
VII. Висновок суду
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 6306, 00 грн. (а.с.7). Докази понесення інших витрат в матеріалах справи відсутні.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власенко О.А. від 13 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61607008 про арешт майна боржника.
Визнати протиправним та скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Власенко О.А. від 14 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61607008 про розшук майна боржника.
Зобов'язати утриматись Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від вчинення дій у виконавчому провадженні №61607008, спрямованих на примусове виконання вимоги ГУ ДПС у Київській області від 03.12.2019 року до прийняття рішення по суті у справі №320/3837/20.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківського міського відділу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний номер: 34846021, місцезнаходження: 09112, Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 94) судові витрати у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 07 вересня 2020р.